16 травня 2025 рокусправа № 380/14557/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФ України у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФ України у Волинській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування, ОСОБА_1 , страхового стажу періодів роботи з 1987 по 1995 року згідно архівної довідки №05-07/Н-878 від 09.04.2024, періодів навчання з 01.09.1981 по 02.03.1984, та відмови в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до, ОСОБА_1 , страхового стажу періоди роботи з 1987 по 1995 року згідно архівної довідки №05-07/Н-878 від 09.04.2024, періоди навчання з 01.09.1981 по 02.03.1984, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії з 28.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані таким. Позивач не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують страховий стаж роботи, однак відповідач відмовив у призначення пенсії за віком.
Ухвалою суду від 12.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 1981-1984 роках згідно з довідкою №05-04/Н-879 від 04.04.2024, оскільки у такій вказано, що відомості про навчання відсутні. Також, позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи у колгоспі у 1987-1995 роках згідно з довідкою №05-04/Н-878 від 09.07.2024, оскільки ім'я та податкові зазначено скорочено. Відповідач вказав, що трудовий стаж роботи в колгоспі підтверджується трудовою книжкою колгоспника, у разі її відсутності такий стаж підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. У разі ліквідації господарства такий стаж підтверджується довідками архівних установ. При цьому, форма довідки нормативними документами не затверджена. Відомості в такі довідку вносяться відповідно до інформації, записаній в трудовій книжці колгоспника. До заяви про призначення пенсії за віком позивач не долучила довідки з колгоспу щодо перебування членом колгоспу та про встановлений мінімум трудоднів та відпрацьовані трудодні за період роботи в колгоспі.
Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що ГУ ПФ України, з врахуванням положень постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, є неналежним відповідачем у справі. Щодо суті спору відповідач вказав, що згідно з чинним законодавством трудовий стаж підтверджується за періоди роботи до впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування - належним чином оформлену трудову книжку, а за її відсутності або коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, приймаються інші документи, що містять відомості про періоди роботи особи; за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування - індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, за встановленою формою. ГУ ПФ України у Львівській області за результатами опрацювання документів позивача прийняла рішення про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки стаж заявниці склав 24 роки 11 місяців 22 дні за необхідних 30 років.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзивів, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_2 з метою призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернулася до ГУ ПФ України у Волонській області із заявою від 28.05.2024.
За принципом екстериторіальності заяву позивача від 28.05.2024 передано для розгляду ГУ ПФ України у Львівській області, яке прийняло рішення №032350024498 від 04.06.2024 про відмову в призначенні пенсії.
Рішення мотивоване тим, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 1981-1984 роках згідно з довідкою №05-04/Н-879 від 04.04.2024, оскільки у тексті документа зазначено, що відомості про навчання відсутні; період роботи в колгоспі у 1987-1995 роках згідно з довідкою №05-04/Н-878 від 09.07.2024, оскільки ім'я та податкові зазначено скорочено. Також, вказано, що дата з якої особа матиме право на пенсійну випалту згідно підтверджених документів - 23.09.2026. Після повторного звернення з додатковими документвами право на пенсійну виплату буде переглянуто.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулася за захистом свої прав до суду.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлено умови призначення пенсії за віком. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2023 по 31.12.2023 не менше 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2023 по 31.12.2023 - від 20 до 30 років.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Також до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт д).
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 01.01.2004.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Системний аналіз викладених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності), для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку №637.
При цьому, у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а, від 27.07.2022 у справі №620/3754/18, від 28.01.2025 у справі №300/8132/23.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що позивач з метою призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернулася до ГУ ПФ України в у Волинській області із заявою від 28.05.2024.
Однак ГУ ПФ України у Львівській області (орган визначений за принципом екстериторіальності) прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж. Зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання у 1981-1984 роках згідно з довідкою №05-04/Н-879 від 04.04.2024, оскільки у тексті документа зазначено, що відомості про навчання відсутні, та період роботи в колгоспі у 1987-1995 роках згідно з довідкою №05-04/Н-878 від 09.07.2024, оскільки ім'я та податкові зазначено скорочено.
Спірним питанням у справі є правомірність рішення відповідача 1 про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоди навчання у 1981-1984 роках, а також про відсутність підстав для зарахування стажу позивача період роботи в колгоспі у 1987-1995 роках.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Щодо відмови відповідача 1 в зарахуванні до страхового стажу позивача період навчання, суд зазначає таке.
Відповідно до диплома серії НОМЕР_1 від 02.03.1984 ОСОБА_3 у 1981 році вступила до радгоспу-технікуму «Перемога» Васильківського району Запорізької області та в 1984 році закінчила повний курс названого радгоспу-технікуму по спеціальності «Зоотехнія».
Згідно з рішенням відповідача 1 зазначений період навчання не зараховано до страхового стажу позивача, оскільки відповідно до довідки №05-04/12-879 від 04.04.2024, відомості про навчання позивача відсутні.
Також, у рішенні вказано, що після повторного звернення із додатковими документами право на пенсійну виплату буде переглянуто.
Як вже зазначалося, відповідно до пункту «д» статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з пунктом 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Отже, належними доказами для зарахування періоду навчання до страхового стажу є диплом, посвідчення, свідоцтво, а також довідки та інші документи, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Суд встановив, що під час прийняття оскарженого рішення, відповідач 1 досліджував надані позивачем диплом серії НОМЕР_1 від 02.03.1984 та архівну довідку Державного архіву Запорізької області №05-04/Н-879 від 04.04.2024.
Слід зазначити, що вказаний диплом не містять інформації про конкретні періоди та форму навчання, а тому, для зарахування періоду навчання до страхового стажу необхідно додаткового подати довідки та інші документи, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Позивачем така вимога виконана, проте згідно з архівної довідки Державного архіву Запорізької області №05-04/12-879 від 04.04.2024, наданої на запит представника позивача, в наказах з основної діяльності Ордера Трудового Червоного Прапора радгоспу-технікуму «Перемога» управління учбових закладів «Укручгосптресту» Міністерства сільського господарства УРСР, с. Сухоіванівка Сухоіванівської сільради Василівського району Запорізької області за 1981-1984 роки відомості про навчання ОСОБА_1 відсутні.
Тобто, диплом серії НОМЕР_1 від 02.03.1984 виданий на дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_4 », однак Державний архів Запорізької області надав відповідь про відсутність інформації щодо періодів навчання ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем не надано до суду будь-яких належних і допустимих доказів, які містять інформацію про конкретні періоди та форму навчання ОСОБА_5 або ОСОБА_1 у період з 1981 року по 1984 рік.
Таким чином, до заяви про призначення пенсії позивач долучила диплом серії НОМЕР_1 від 02.03.1984, який не містить інформації про конкретні періоди та форму навчання та не надала довідки або інші документи, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Отже, суд висновує про правомірність доводів відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача період навчання у 1981-1984 роках у радгоспі-технікумі «Перемога» Васильківського району Запорізької області.
Щодо відмови відповідача в зарахуванні до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі у 1987-1995 роках, суд зазначає таке.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 24.05.1985 позивач з 20.05.1985 по 26.03.1987 працювала на посаді комірника в Пологівській міжкрайбазі ОСС.
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з абзацем 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Оскільки трудова книжка позивача не містить інформації про періоди роботи після 26.03.1985 позивач з метою підтвердження трудового стажу за відсутності необхідних записів до заяви про призначення пенсії долучила архівну довідку Державного архіву Запорізької області №05-04/Н-878 від 09.07.2024.
Згідно з вказаної довідки у протоколах засідання правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу (з 1992 року КСП») «Україна» Пологівського району Запорізької області значиться « ОСОБА_6 (у документах російською мовою)» ОСОБА_1 :
- з 06.04.1987 прийнята в члени колгоспу (протокол засідання правління від 06.04.1987 №7, протокол засідання зборів від 29.05.1987 №2);
- ОСОБА_6 (у документі російською мовою), посада не вказана, значиться у списку обслуговуючого персоналу МТФ №4, яким видані премії у розмірі 80% від середньопреміальної оплати основного робітника - 6.99 крб., у списку обслуговуючого персоналу МТФ №4, які були помилково пропущені за червень, липень, серпень та премійовані грошовою премією в сумі: червень - 4.60 крб.. липень - 5.16 крб., серпень - 6.92 (протокол засідання правління від 27.10.1987 №21);
- ОСОБА_6 (у документі російською мовою), посада не вказана, значиться у списку обслуговуючого персоналу МТФ №4, яким видані премії у розмірі 80% від середньопреміальної оплати основного робітника - 5.26 крб. (протокол засідання правління від 05.11.1987 №22);
- ОСОБА_6 (у документі російською мовою), технік штучного запліднення, видана премія у розмірі 28.50 крб. (протокол засідання правління від 18.01.1988 №1);
- технік штучного запліднення, надана чергова відпустка за 1987 рік з 08.07.1988 (протокол засідання правління від 04.07.1988 №12);
- ОСОБА_6 (у документі російською мовою), технік штучного запліднення, видана премія у розмірі 46.50 крб. (протокол загальних зборів від 18.02.1989 №1);
- ОСОБА_6 (у документі російською мовою), посада не вказана, значиться у списку обслуговуючого персоналу МТФ №4, яким видані премії у розмірі 80 % від середньопреміальної оплати основного робітника - 9.23 крб. (протокол засідання правління від 13.06.1989 №7);
- надано направлення на навчання до Оріхівського с/г технікуму за спеціальністю бухгалтер (протокол засідання правління від 14.08.1989 №11):
- призначена допомога за допологову декретну відпустку в повному розмірі середньоденного заробітку за період з 01 вересня по 26 жовтня 1989 рік за 56 календарних днів - 264.66 крб. (протокол засідання правління від 04.11.1989 №15);
- призначена допомога за допологову та післяпологову декретні відпустки в повному розмірі середньоденного заробітку за період з 27 жовтня 1989 р. по 30 січня 1990 року за 96 календарних днів - 453.70 крб. (протокол засідання правління від 23.12.1989 №18);
- ОСОБА_6 (у документі російською мовою), технік штучного запліднення МТФ №4, видана премія у розмірі 90 крб., видана допомога за народження 2 дитини (протокол засідання правління від 25.01.1990 №2);
- надана частково оплачувана відпустка з догляду за дитиною до 1,5 років (35 крб.) з 31.01.1990 по 22.11.1990 (протокол засідання правління від 24.02.1990 №3);
- виведена з членів колгоспу у зв?язку з переходом на роботу до колгоспу «Комунар» з 29.03.1991 (протокол засідання правління від 26.04.1991 №5, протокол зборів уповноважених від 27.04.1991 №2):
- прийнята в члени колгоспу та надана робота «техника и.о. на СОБ» (у документі російською мовою) з 25.08.1992 (протокол засідання правління від 03.09.1992 №6, протокол зборів уповноважених від 13.11.1992 №3);
- призначена на посаду обліковця-фуражира СОБ з 02.03.1993 (протокол засідання правління від 11.03.1993 №4);
- ОСОБА_1 (у документі), обліковець (протокол засідання правління від 15.11.1993 №12);
- ОСОБА_1 (у документі), надана відпустка без оплати у зв?язку із сімейними обставинами з 17 липня по 22 липня 1995 року (протокол засідання правління від 20.07.1995 №7);
- Нестеренко I.О, рахівник СВБ (у документі), надана відпустка за власний рахунок з 18 по 20 вересня 1995 року (протокол засідання правління від 22.10.1995 №10).
Отже, згідно з документами, що містяться в Державному архіві Запорізької області підтверджено членство та трудової діяльності позивача в колгоспі (з 1992 року КСП») «Україна» Пологівського району Запорізької області у 1987-1995 роках.
При цьому, в архівній довідці №05-04/Н-878 від 09.07.2024 зауважено, що в документах ОСОБА_1 вказана російською мовою та українською мовою, крім того біля кожного скорочення прізвища ім'я та по батькові зазначено, що таке вказано у документі.
Суд звертає увагу, що положеннями Закону №1058-ІV підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або бухгалтерських документів на підприємстві. Окрім цього, не всі недоліки, зокрема, записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Викладене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Окрім того слід звернути увагу, що у справі №229/3431/16-а 9 (постанова від 12.12.2019) з аналогічного спору Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність доводів скаржника, оскільки обставини, які підлягали встановленню судами у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховуючи ступінь вини позивача (її відсутність) неможливості надати повний об'єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №159/4178/16-а.
Також суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Подібна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.
З огляду на викладене, суд висновує, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі у 1987-1995 роках.
Оцінюючи дії ГУ ПФ України у Львівській області суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії не зарахувавши спірний період роботи, діяв протиправно. Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №032350024498 від 04.06.2024 про відмову у призначенні пенсії слід скасувати.
Щодо зобов'язання ГУ ПФ України у Волинській області зарахувати спірний період роботи в колгоспі та розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФ України у Львівській області, рішеннями якого відмовлено у призначенні пенсії.
Тому, дії зобов'язального характеру щодо зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі з 1987 року по 1995 рік та повторного розгляду заяви від 28.05.2024 про призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФ України у Львівській області.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
З огляду на викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати ГУ ПФ у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі з 1987 року по 1995 рік та розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії від 28.05.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки саме ним прийнято оскаржене рішення.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №032350024498 від 04.06.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до страхового стажу періоди роботи в колгоспі з 1987 року по 1995 рік та розглянути повторно заяву від 28.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. У задоволенні інших позовних відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович