19 травня 2025 рокусправа № 380/25420/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення від 07.11.2024 року №34146/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку;
зобов'язати поновити реєстрацію з 01.10.2024 року.
В обґрунтування позову зазначає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Отже, виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку відбулося з порушенням процедури його прийняття. Вказує, що види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку, можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні». Обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України.
Відповідач у відзиві вказав, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб'єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж. Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідно до Офіційного узагальненого роз'яснення НКЕК, що ФОП ОСОБА_1 не здійснюється технічне обслуговування і експлуатація власних електронних та комунікаційних мереж, а отже порушення вимог підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, є помилковим. Проте, позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює технічне обслуговування і експлуатацію власних електронних та комунікаційних мереж, не зазначено, хто виконує такі функції, зокрема не надано договорів із контрагентами, які зазначені у позовній заяві. Особи якi є платниками єдиного податку третьої групи та здiйснюють дiяльнiсть за видами економiчної дiяльностi класу 61.l0 «Дiяльнiсть у сферi проводового електрозв'язку» та класу 61.90 «Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку», на сьогоднi не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Зазначає, що позивача було повідомлено ро неможливість застосовувати спрощену систему оподаткування у зв'язку із змінами до законодавства та запропоновано внести зміни щодо виключення зі статутних, реєстраційних даних КВЕД 61.10 та КВЕД 61.90 або подати заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів. Така заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. У законодавчо встановлений термін заяву про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 не подано. Оскільки основними підставами для виключення з реєстру платників податку є порушення строків сплати єдиного податку, перевищення доходу та порушення вимог ведення діяльності, то ці підстави можуть бути виявлені безпосередньо в деклараціях і податкових звітах платника. Відповідно, камеральна перевірка здатна надати усі необхідні докази для прийняття рішення про виключення з реєстру.
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 14.04.2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 05.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
За результатами проведення камеральної перевірки позивача щодо порушення умов застосування спрощеної системи відповідачем складено акт №40942/13-01-24-11/3377805804 від 01.10.2024 року, відповідно до якого перевіряючими встановлено порушення позивачем умов застосування спрощеної системи оподаткування, а саме абзацу п'ятого підпункту 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання) - 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку.
На підставі згаданого акта перевірки у відповідності до п.299.10 та п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України відповідачем прийнято рішення від 07.11.2024 року №34146/6/13-01-24-11, відповідно до якого позивача виключено з реєстру платника єдиного податку з 01.10.2024 року.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є рішення від 07.11.2024 року №34146/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із пунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПК України).
Підпунктом третім 291.4 ст.291 ПК України передбачено, що серед іншого, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу (п.299.10 ст.299 ПК України).
Відповідно до п.299.11 цієї норми у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Окрім того, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 06.05.2020 року у справі № 812/1137/16 Верховний Суд зазначив наступне: «реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).
…
Відповідачем під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій, не було надано акт перевірки, на підставі якого було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
…
За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, Верховний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог».
З наведеного можна прийти до висновку, що виключною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку.
Як уже згадувалось, у спірних правовідносинах відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, за наслідками чого прийнято оскаржуване рішення.
Зазначена обставина вказує на те, що відповідачем було порушено порядок проведення відповідної перевірки позивача.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі проведення перевірки прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку теж є незаконним.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованими.
При цьому, у даному випадку суд не бере до уваги інші посилання відповідача з огляду на порушення процедури проведення ним перевірки позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване не відповідає критеріям правомірності, передбачених п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог з приводу зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача з 01.10.2024 року.
На переконання суду, зазначена вимога є похідною від попередньої позовної вимоги та її задоволення у повній мірі відновить порушене право позивача.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч.6 ст.157 КАС України заходи забезпечення позову зберігатимуть свою дію до набрання законної сили даним судовим рішенням.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До матеріалів справи долучено договір про надання правничих послуг від 28.10.2024 року, рахунок на суму 40000 грн. 00 коп.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.
Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 10000 грн. 00 коп.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 07.11.2024 року №34146/6/13-01-24-11 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.10.2024 року у реєстрі платника єдиного податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10000 грн. 00 коп. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович