19 травня 2025 року № 640/31768/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Лебега П.В.,
за участю представників:
позивача - Сапацинська Ю.А.,
відповідача - Олійник І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 400 000, 00 грн,,
I. Зміст позовних вимог
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енеретики та комунальних послуг звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", у якому просить суд:
- стягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" 3 400 000 грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафні та інші санкції").
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідач має заборгованість перед Державним бюджетом України зі сплати фінансових санкцій (пеня та штраф) на загальну суму 3 400 000 грн, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафу у розмірі 1 700 000 грн, накладеного постановою НКРЕКП від 12.08.2020 № 1554 «Про накладення штрафу на ДП «Регіональні електричні мережі» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання», а також пені у розмірі 1 700 000 грн, нарахованої за прострочення сплати зазначеного штрафу.
У судовому засіданні позовні вимоги позивач підтримав. Просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що Постанова НКРЕКП №1554 є протиправною, оскільки порушення виникли з причин, незалежних від нього - зокрема, через заборону відключення споживачів під час карантину, технічну неможливість припинення електропостачання стратегічним об'єктам та відсутність вказівок на вину підприємства. Також повідомлено, що відкрито провадження у справі щодо скасування цієї постанови (№640/21074/20).
У судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2021 відкрито загальне позовне провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/31768/20 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом повторного автоматизованого розподілу, справу №640/31768/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
Ухвалою суду від 10.09.2024 адміністративну справу №640/31768/20 прийнято до провадження, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 08.10.2024.
08.10.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про продовження строку для надання оновленого відзиву.
08.10.2024 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача для ознайомлення й продовжити термін для надання відзиву. В зв'язку з задоволенням клопотань представника відповідача по справі суд на місці ухвалив перенести розгляд справи на 12.11.2024.
21.10.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення у справі № 640/31768/20 з відзивом.
23.10.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
08.11.2024 від представника позивача до суду заперечення на клопотання про зупинення у справі № 640/31768/20.
12.11.2024 у судове засідання прибули сторони. В зв'язку з витребуванням додаткових доказів (відповідь на відзив та клопотання про зупинення, думка щодо заперечення на клопотання відповідача) по справі суд на місці ухвалив перенести розгляд справи до 26.12.2024.
26.12.2024 адміністративна справа № 640/31768/20 знята з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 13.02.2025.
Ухвалою суду від 13.02.2025 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №640/31768/20.
13.02.2025 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив, витребувати документи, на підставі яких було ухвалено рішення, у судовому засіданні відбулась перерва для надання позивачу часу для надання документів до 10.03.2025.
10.03.2025 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив, оголосити перерву для надання представнику відповідача часу для більш детального ознайомлення з матеріалами документів, які надав позивач до 17.03.2025.
18.03.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
17.03.2025 у судове засідання не прибув позивач, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд на місці ухвалив, у зв'язку з неявкою позивача та для надання часу відповідачу для підготовки перенести судове засідання на 01.04.2025.
01.04.2025 у судове засідання прибули сторони. Суд на місці ухвалив, закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 19.05.2025.
19.05.2025 у судове засідання прибули сторони. Проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор, Позивач), на підставі повноважень, наданих Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», подає даний позов до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «Регіональні електричні мережі», Відповідач), у зв'язку з несплатою останнім штрафу у розмірі 1 700 000 грн. 00 коп., накладеного постановою НКРЕКП від 12.08.2020 № 1554 «Про накладення штрафу на ДП «Регіональні електричні мережі» за нетримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», та пені у розмірі 1 700 000 грн. 00 коп.
Вказаною постановою встановлено, що ДП «Регіональні електричні мережі» не дотрималось вимог нормативно-правових актів у сфері електроенергетики, а саме:
- підпункту 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії в частині обов'язку виконання умов договорів, необхідних для провадження ліцензованої діяльності;
- підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов щодо забезпечення комерційного обліку електроенергії та обміну відповідними даними;
- підпункту 8 пункту 5.1.2 та пункту 6.2.8 Правил роздрібного ринку щодо обов'язку оператора системи припиняти електроживлення споживача у встановленому порядку;
- пункту 6.9 Тимчасового порядку щодо узгодження фактичних обсягів купівлі електроенергії на ринку.
Зазначеною постановою відповідача було також зобов'язано привести свої дії у відповідність до вимог пункту 6.5 Типового договору про розподіл електричної енергії.
Постанову НКРЕКП від 12.08.2020 № 1554 відповідач отримав 19.08.2020.
Згідно з вимогами статті 22 Закону України «Про Національну комісію…» сума штрафу мала бути сплачена у 30-денний строк, тобто до 18.09.2020 включно.
Оскільки відповідач не сплатив суму штрафу, було нараховано пеню у розмірі 1 700 000,00 грн, що в сукупності із штрафом склало загальну суму 3 400 000,00 грн.
У зв'язку з несплатою штрафу та пені, НКРЕКП звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про їх стягнення.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі - Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг") Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
У відповідності до частини 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Частиною 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень.
Згідно положень частин 1-5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", Про ринок електричної енергії", Про ринок природного газу", Про трубопровідний транспорт", Про теплопостачання", Про питну воду та питне водопостачання", Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Посадові особи суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", Про природні монополії", Про питну воду та питне водопостачання";Про ринок природного газу", Про теплопостачання".
Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
VI. Оцінка суду
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі - Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг") Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
У відповідності до частини 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Частиною 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень.
Згідно положень частин 1-5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Посадові особи суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 12.08.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду акта позапланової виїзної перевірки від 27.07.2020 № 288 було винесено постанову №1554, якою встановлено порушення Державним підприємством «Регіональні електричні мережі» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470, а саме:
- підпункту 13 пункту 2.2 - щодо обов'язку виконання умов договорів;
- підпункту 2 пункту 2.3 - щодо обов'язку здійснювати комерційний облік електричної енергії;
- пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку - щодо припинення електроживлення споживача за зверненням постачальника;
- пункту 6.2.8 - щодо відключення у разі відсутності укладеного договору;
- пункту 6.9 Тимчасового порядку - щодо погодження фактичних сумарних обсягів купівлі електроенергії.
Постановою №1554 від 12.08.2020 було накладено на відповідача штрафні санкції у сумі 1 700 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2020 представником відповідача було отримано нарочно копію Постанови №1554 від 12.08.2020, про що свідчить підпис на відмітці про вручення поштового відправлення.
Суд вважає, що оскільки Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" не оскаржувало постанову про застосування штрафних санкцій, а відтак дана постанова є чинною та підлягає застосуванню.
Також судом встановлено відповідність розрахунку пені, нарахованої відповідачу згідно з нормами статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
У визначений постановою строк штраф не було сплачено, що стало підставою для нарахування пені у розмірі 1,5% суми штрафу за кожен день прострочення. Враховуючи тривалість прострочення (88 днів), пеня розрахована у сумі 2 244 000 грн, проте з урахуванням вимог закону обмежена розміром штрафу - 1 700 000 грн.
Оскільки відповідачем не сплачено суму штрафу, застосованого до нього постановою №1554 від 12.08.2020, виникли підстави для нарахування пені, що в своїй сукупності зумовило звернення НКРЕКП до суду із цим адміністративним позовом про стягнення 3 400 000 грн (штраф та пеня).
У судовому засіданні відповідач стверджував, що у зв'язку з наявністю відкритого провадження від 18.09.2024 у справі № 640/21074/20 за позовом ДП «РЕМ» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування Постанови № 1554, відсутні підстави для ухвалення рішення у цій справі.
З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) здійснює державне регулювання шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.
Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» під час здійснення державного контролю Регулятор має прав приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, щодо якого здійснюється перевірка, рішення про усунення виявлених порушень.
Положеннями абзацу 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
Суд зазначає, що оскільки Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» встановлено, що оскарження рішень Регулятора в судовому порядку не зупиняє їх виконання.
З матеріалів справи вбачається, що рішення у справі №640/21074/20 не прийнято, заходи забезпечення позову не вживалися, відтак постанова НКРЕКП №1554 є чинною та підлягає виконанню у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, аргументи відповідача щодо неможливості виконання зобов'язань у зв'язку з наявністю іншого судового провадження не підтверджені належними та допустимими доказами та не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої чинним законодавством.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних .
VІI. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Cтягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"(код ЄДРПОУ 32402870, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85) 3 400 000 (три мільйони чотириста тисяч) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафні та інші санкції").
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 20 травня 2025 р.