про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2025 року м. Київ № 320/24883/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "НОВОБУД-ВС" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "НОВОБУД-ВС" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2023 №151020411.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском місячного строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Як слідує з позовної заяви податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 №151020411 отримане позивачем 07.03.2023.
Позивачем оскаржено до ДПС України спірне податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 04.05.2023 про скарги залишення без задоволення.
До Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся 22.02.2024 року (згідно поштового конверту).
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Отже, враховуючи викладене, у разі платником податків застосування процедури адміністративного оскарження податкових-новідомлень рішень, протягом 30 днів після закінчення процедури адміністративного оскарження має право на судове оскарження рішення контролюючого органу.
Як слідує з позовної заяви позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 №151020411, яке отримане ним 07.03.2023 та оскаржене до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 04.05.2023 скаргу залишено без задоволення. Зазначене рішення отримане позивачем 15.05.2023.
До Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся 22.02.2024 (згідно поштового конверту), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
На обгрунтування заяви, позивачем зазначено, що 15.06.2023 товариство звернулося до Київського окружного суду м. Києва з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.02.2023 №151020411 (справа № 320/38293/23).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №320/38293/23 позовну заяву повернуто позивачу, оскільки позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку
Зазначену ухвалу позивачем отримано 19.02.2024.
Позивач вказав, що якби позовна заява була розглянута і повернута судом у строки, зазначені у ст. ст. 168, 169 КАС України то товариство встигли б подати заяву в межах місячного строку на оскарження.
Суд не приймає до уваги зазначені твердження, оскільки позивачем першочергово подано позов до суду в останній день місячного строку звернення до суду.
Крім того, позивач не був позбавлений права оскарження ухвали суду від 26.10.2023 у справі №320/38293/23 до апеляційної інстанції.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у п'ятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд, -
Позовну заяву ТОВ "НОВОБУД-ВС" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.