19 травня 2025 року Справа №320/11604/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРТЕМ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРТЕМ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , у якому просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 16.12.2022:
№ 7881340/33566130 по податковій накладній № 1 від 22.09.2022;
№ 7881339/33566130 по податковій накладній № 1 від 05.10.2022;
№ 7881338/33566130 по податковій накладній № 2 від 05.10.2022;
№ 7881337/33566130 по податковій накладній № 3 від 19.10.2022;
№ 7881336/33566130 по податковій накладній № 4 від 31.10.2022;
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: Податкова накладна № 1 від 22.09.2022; Податкова накладна № 1 від 05.10.2022; Податкова накладна № 2 від 05.10.2022; Податкова накладна № 3 від 19.10.2022; Податкова накладна № 4 від 31.10.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним надавались суб'єкту владних повноважень по кожній зупиненій податковій накладній підтверджуючі документи, з огляду на що стверджує про відсутність підстав для прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначених податкових накладних.
Крім того, позивач зазначив, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття відповідачем, а лише містять посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.
19.04.2023 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачам запропоновано подати до суду відзиви.
Відповідачі в поданому до суду відзиві заперечували проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, зокрема, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС у м. Києві були прийняті правомірні та обґрунтовані оскаржувані рішення від 16.12.2022 № 7881340/33566130, № 7881339/33566130, № 7881338/33566130, № 7881337/33566130 та № 7881336/33566130.
ДПС України зокрема вказує на дискреційні повноваження контролюючого органу щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Позивачем також направлено до суду відповіді на відзиви, в яких акцентовано на обґрунтованості позовних вимог та протиправності спірних рішень контролюючого органу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзиви відповідачів, відповіді на відзив позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АРТЕМ» (далі - ТОВ “ІБК АРТЕМ») зареєстровано 05.09.2005, номер свідоцтва платника ПДВ - 335661310063.
Основним видом діяльності позивача є Будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20). Іншими видами діяльності є Купівля та продаж власного нерухомого майна (КВЕД 68.10); Агентства нерухомості (КВЕД 68.31).
Для ведення господарської діяльності позивач використовує основні засоби, наявність яких підтверджується бухгалтерською довідкою № 1.
Виконання робіт/надання послуг позивач здійснює із залученням підрядних організацій та власними засобами і трудовими ресурсами ТОВ «ІБК АРТЕМ».
Судом встановлено, що ТОВ «ІБК АРТЕМ» в межах свого виду діяльності здійснював будівництво нежитлової будівлі - бізнес-центру за адресою м. Київ, Юрія Ілленка, буд. 2-А (вул. Ю. Ілленка, 2/10).
Між позивачем (як Підрядником) було укладено з ТОВ «БЦ «ЛУК?ЯНІВСЬКИЙ» (ЄДРПОУ 42536557, ІПН 425365526592) (Замовником) договір підряду №1/04-06 від 04.06.2021 (надалі - Договір №1/04-06), за положеннями якого ТОВ «БЦ «ЛУК?ЯНІВСЬКИЙ» (Замовник) доручив позивачу як Підряднику виконати та передати Роботи з приєднання об?єкта до електричних мереж за адресою: м. Київ, Юрія Іллєнка, буд. 2-А (вул. Ю. Іллєнка, 2/10).
Виконання робіт по Замовнику ТОВ «БЦ «ЛУК?ЯНІВСЬКИЙ» за Договором підряду №1/04-06 від 04.06.2021 р. відбувалося шляхом залучення позивачем до робіт підрядної організації ТОВ «КИЇВЕЛЕКТРОСПЕЦМОНТАЖ» (ЄДРПОУ 39526769, ІПН 395267626545).
Між ТОВ “ІБК АРТЕМ» (Замовником) та ТОВ «КИЇВЕЛЕКТРОСПЕЦМОНТАЖ» (Підрядником) було укладено Договір № 651 від 01.06.2021 р. (надалі - Договір № 651) на виконання робіт з приєднання об?єкта до електричних мереж за адресою: м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 2/10 (Ю. Іллєнка, 2-А).
Забезпечення робіт обладнанням та матеріалами за цим договором відбувалося саме за рахунок підприємства-підрядника (п. 7.2 Договору № 651).
Вартість робіт за Договором підряду була визначена в розмірі: 14 158 512, 46 грн, у т.ч. ПДВ 2 359 752,07 грн.
Станом на 30.11.2022 роботи виконані на суму 14 094 764,84 грн. та повністю оплачені, що підтверджується даними з Картки бухгалтерського обліку за рахунком 631, Акту звірки за 2021-2022 роки, Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідками КБ-3, платіжними дорученнями на загальну суму з ПДВ 14 094 764,84 грн.
За фактом проведення розрахунків та виконання робіт, Підрядником ТОВ «КИЇВЕЛЕКТРОСПЕЦМОНТАЖ» складено та зареєстровано податкові накладні загальною сумою 14 094 764,84 грн (в т.ч. ПДВ 2 349 127,47 грн), які було включено до податкового кредиту ТОВ “ІБК АРТЕМ».
Загальна вартість робіт за Договором №1/04-06, укладеним між позивачем та ТОВ «БЦ «ЛУК?ЯНІВСЬКИЙ» складає 14 215 418,10 грн, у т.ч. ПДВ 2 369 236,35 грн.
В період з вересня по жовтень 2022 року Підрядником (позивачем) було завершено виконання по Договору №1/04-06 всіх замовлених робіт на загальну суму 14 215 418,10 грн у т.ч. ПДВ 2 369 236,35 грн., що і стало підставою для реєстрації спірних податкових накладних.
За Договором ТОВ «БЦ «ЛУК?ЯНІВСЬКИЙ» здійснювало передоплату на поточний рахунок позивача частковими платежами, що підтверджується відомостями з Картки бухгалтерського обліку за рахунком 361 та акту звірки за вересень 2022 р. - жовтень 2022 р., а саме: платіжними дорученнями від 22.09.2022 № 3651 на суму з ПДВ 1 201 377,48 грн., від 05.10.2022 №3713 на суму з ПДВ 602 577,31 грн., від 05.10.2022 №3715 на суму з ПДВ 65 000,00 грн., від 19.10.2022 №3760 на суму з ПДВ 269 557,98 грн.
Відповідно, за фактом надходження коштів на розрахунковий рахунок, що є першою подією для нарахування податкових зобов?язань з ПДВ, ТОВ “ІБК АРТЕМ» було складено спірні податкові накладні за вищевказаними платіжними дорученнями.
Надалі, за фактом завершення всіх робіт по Договору, 31.10.2022 р. між ТОВ “ІБК АРТЕМ» та ТОВ «БЦ «ЛУК?ЯНІВСЬКИЙ» було підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в та Довідка КБ-3 на загальну суму 14 215 418,10 грн., у т.ч. ПДВ 2 369 236,35 грн., що включало:
- Акт № 1 - 746 789,65 грн з ПДВ;
- Акт № 1.1 - 2 476 773,52 грн з ПДВ;
- Акт № 2 - 8 032 973,58 грн з ПДВ;
- Акт № 3 - 18 725,62 грн з ПДВ;
- Акт № 3.1 - 161 17,13 грн з ПДВ;
- Акт № 4 - 2 924 038,61 грн з ПДВ.
Відтак, після підписання зазначених вище актів виконаних робіт, станом на 31.10.2022 по ТОВ «БЦ «ЛУК?ЯНІВСЬКИЙ» виникла дебіторська заборгованість за Договором на суму 1 749 405,33 грн, що підтверджується відомостями з Картки бухгалтерського обліку за рахунком 361, акту звірки за вересень 2022р. - жовтень 2022 р., що є підставою для виникнення податкових зобов?язань та було підставою для складання податкової накладної № 4 від 31.10.2022р. на суму 1 749 405,34 грн, в т.ч. ПДВ - 291 567,56 грн.
Керуючись положеннями ПК України, позивачем було подано на реєстрацію спірні податкові накладні в період з 14 жовтня по 14 листопада 2022 року за правилом першої події, а саме: № 1 від 22.09.2022, № 1 від 05.10.2022, № 2 від 05.10.2022, № 3 від 19.10.2022 та № 4 від 31.10.2022.
Разом з тим, вказані податкові накладні були прийняті, але реєстрацію кожної із них було зупинено, про що позивач отримав відповідні квитанції.
Реєстрація всіх оскаржуваних податкових накладних була зупинена з однієї і тієї ж причини, про що у кожній із квитанцій про зупинення вказано наступну підставу: “ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
При цьому, судом встановлено також, що 07.12.2022 з позивача було знято ознаку ризиковості згідно Рішення № 359896 від 07.12.2022, яким прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Після зняття ознаки ризиковості, 08 грудня 2022 року позивач направив комісії ГУ ДПС у м. Києві в електронній формі письмові пояснення по всіх заблокованих податкових накладних - Лист-пояснення щодо розблокування реєстрації податкових накладних за вих. № 1/08-12 від 08.12.2022 з додатками.
В Листі-поясненні позивачем також було доведено до відома про зняття ознаки ризиковості, що було єдиною підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних.
Разом з цими письмовими поясненнями (листом-поясненням) позивачем також було подано копії всіх необхідних документів, якими підтверджується здійснення господарської операції, за результатами якої було виписано спірні податкові накладні.
Проте, за результатами розгляду вказаних документів комісією ГУ ДПС у місті Києві, 16 грудня 2022 року позивач отримав Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної по всім оскаржуваним податковим накладним:
- Рішення №7881340/33566130 від 16.12.2022 року;
- Рішення №7881339/33566130 від 16.12.2022 року;
- Рішення № 7881338/33566130 від 16.12.2022 року;
- Рішення № 7881337/33566130 від 16.12.2022 року;
- Рішення № 7881336/33566130 від 16.12.2022 року.
В кожному із цих Рішень про відмову у реєстрації підставою відмови було вказано не подання позивачем розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому в графі цих Рішень «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» була відсутня будь-яка інформація та просто стояв прочерк «-».
Не погоджуючись з цими Рішеннями про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, шляхом подання відповідних скарг, до кожної з яких (скарги) було надано усі первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції, по яких було виписано спірні податкові накладні.
До кожної Скарги позивачем було прикладено копії всіх необхідних документів на підтвердження інформації зазначеної у податкових накладних та реальності господарської операції.
Однак, 30 грудня 2022 року, за результатами розгляду Скарг, позивач отримав відмову у реєстрації спірних податкових накладних, зокрема, скарга залишена без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії - без змін, а саме:
1. Рішення від 30.12.2022 року №81615/33566130/2 - на Скаргу за вих. №1/23-12 від 23.12.2022 р. (по податковій накладній №1 від 22.09.2022 року);
2. Рішення від 30.12.2022 року №81641/33566130/2 - на Скаргу за вих. №2/23-12 від 23.12.2022 р. (по податковій накладній №1 від 05.10.2022 року);
3. Рішення від 30.12.2022 року №81633/33566130/2 - на Скаргу за вих. №3/23-12 від 23.12.2022 р. (по податковій накладній №2 від 05.10.2022 року);
4. Рішення від 30.12.2022 року № 81645/33566130/2 - на Скаргу за вих. №4/23-12 від 23.12.2022 р. (по податковій накладній №3 від 19.10.2022 року);
5. Рішення від 30.12.2022 року № 81604/33566130/2 - на Скаргу за вих. № 5/23-12 від 23.12.2022 р. (по податковій накладній №4 від 31.10.2022 року).
В кожному Рішенні зазначено, що Скаргу позивача залишено без задоволення з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої належності, накладних.
Не погоджуючись із рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, якими, на думку позивача, порушено його права та інтереси, останній звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом розгляду у даній справі є рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 16.12.2022 № 7881340/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 22.09.2022, № 7881339/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.10.2022, № 7881338/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 05.10.2022, № 7881337/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 19.10.2022, № 7881336/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.10.2022.
У зв'язку з викладеним, судом підлягає перевірка по встановленню наявності факту законності чи протиправності прийняття спірних рішень суб'єктом владних повноважень, на відповідність останніх вимогам ч.2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктами 201.7 та 201.8 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що пунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених в додатку 1 до Порядку №1165, передбачено: платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас, оскаржувані рішення не містять, а відповідачами не доведено, жодних обґрунтувань щодо посилання на відповідність позивача пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку з посиланнями на відповідні докази.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
У постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних - саме з підстави ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої належності, накладних.
При цьому в графах «Додаткова інформація» зазначено “прочерк», тобто не вказано переліку документів, які необхідно додати.
Натомість позивач надіслав контролюючому органу пояснення, в яких позивач на підтвердження реальності господарських операцій надав первинні та бухгалтерські документи, які у сукупності свідчили про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, а також про достовірність задекларованих платником даних податкового обліку, що резюмується податковим законодавством.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що останній зазначив та надав контролюючому органу всі документи про реальність виконання господарської операції.
Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Тож, надаючи правову оцінку прийнятим Комісією ГУ ДПС у м. Києві рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття таких рішень, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Під час розгляду справи Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навела мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не доведено правомірності спірних рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані комісії ДПС регіонального рівня, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень від 16.12.2022 № 7881340/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 22.09.2022, № 7881339/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.10.2022, № 7881338/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 05.10.2022, № 7881337/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 19.10.2022, № 7881336/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.10.2022.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що вищевказані рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві слід визнати протиправними та скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “ІБК АРТЕМ» № 1 від 22.09.2022, № 1 від 05.10.2022, № 2 від 05.10.2022, № 3 від 19.10.2022, № 4 від 31.10.2022 датою їх фактичного подання, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
У зв'язку з цим, податкові накладні № 1 від 22.09.2022 (14.10.2022), № 1 від 05.10.2022 (14.10.2022), № 2 від 05.10.2022 (14.10.2022), № 3 від 19.10.2022 (01.11.2022), № 4 від 31.10.2022 (14.11.2022) підлягають реєстрації у день їх фактичного подання.
Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 13 420,00 грн. Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 13 420,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.
Інші витрати до розподілу не заявлені.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРТЕМ" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 16.12.2022 №7881340/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 22.09.2022, № 7881339/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.10.2022, № 7881338/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 05.10.2022, № 7881337/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 19.10.2022, № 7881336/33566130 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.10.2022.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 22.09.2022, № 1 від 05.10.2022, № 2 від 05.10.2022, № 3 від 19.10.2022, № 4 від 31.10.2022, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРТЕМ" (код ЄДРПОУ: 33566130), датою їх фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АРТЕМ" (код ЄДРПОУ: 33566130, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 420,00 грн (тринадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.