про відмову в забезпеченні позову
30 квітня 2025 року 320/21136/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНБУД-ХХІ» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ІНБУД-ХХІ» з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
-зупинення дії рішення комісії Антимонопольного комітету України №6178-р/пк-пз від 18.04.2025 до вирішення спору по суті;
- заборення КНП "Київський міський центр крові" та ТОВ " БК ГРАНД" укладати договір про закупівлю, виконувати будь-які роботи за результатами процедури закупівлі №UА-2025-03-11-009859-а, здійснювати платежі або підписання актів виконаних робіт.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив про загрозу невиконання або утруднення виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ІНБУД-ХХІ» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Сам факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №600/2304/22-а.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просить суд до винесення рішення у справі:
- зупинити дії рішення комісії Антимонопольного комітету України №6178-р/пк-пз від 18.04.2025;
- заборони КНП "Київський міський центр крові" та ТОВ " БК ГРАНД" укладати договір про закупівлю, виконувати будь-які роботи за результатами процедури закупівлі №UА-2025-03-11-009859-а, здійснювати платежі або підписання актів виконаних робіт.
Як було зазначено судом, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Водночас, положеннями вказаної статті також передбачено шляхи та способи, якими не допускається забезпечення позову в адміністративній справі.
Так, відповідно до частини шостої статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов таким шляхом, який має на меті втручання у процедуру проведення торгів щодо закупівлі.
Тобто, заявлені позивачем вимоги щодо забезпечення позову в адміністративній справі №320/21136/25 суперечать приписам частини шостої статті 151 КАС України.
У даному випадку суд приходить до висновки, що вимоги позивача, зазначені в заяві про забезпечення позову, суперечать вимогам КАС України, оскільки, як вже було зазначено вище, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур.
Аналогічного правового висновку дотримався Верховний Суду у постанові від 21.12.2022 року у справі №640/414/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ТОВ ІНБУД-ХХІ» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.
Суддя Лиска І.Г.