ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" травня 2025 р. справа № 640/37859/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було проведено процедуру закупівлі, за результатами якої ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬОБ» визнано переможцем з ціною тендерної пропозиції за лотом №1 та №2. Надалі, відповідно до наказу №391 від 19.11.2021 відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі, за наслідками якого було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-14-007828-b, яким було встановлено порушення вимог законодавства про публічні закупівлі. З огляду на встановлені порушення у сфері закупівель, які є значущими через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі за лотами 1 та 2, відповідач зобов'язує здійснити відповідні заходи щодо відміни тендеру за лотами 1 та 2. Позивач вважає вказаний висновок протиправним, оскільки такий складений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме поза строк, передбачений ч.4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та підписаний неналежним цифровим підписом. Також зазначає, що запитувана відповідачем інформація надавалася у визначені ним строки, що свідчить про відсутність несвоєчасного надання такої інформації. Окрім того, позивач стверджує, що допущення до аукціону тендерної пропозиції учасника ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» за лотами №1 та №2 здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов тендерної документації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Серед матеріалів справи наявний відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. Представник відповідача стверджує, що моніторинг публічної закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівлі. За результатами такого моніторингу публічних закупівель Держаудитслужба складає висновок про результати моніторингу публічної закупівлі і такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. З наведеного слідує, що норми законодавства не містять вимог, що висновок про результати моніторингу має бути обов'язково складеним в останній день моніторингу закупівлі. Також зазначає, що для підписання висновку від 14.12.2021 достатньо того, що підпис сформований на основі кваліфікованого сертифіката.
Представник відповідача звертає увагу, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» не містить копії сертифікатів якості від виробника трубної продукції щодо перехідників, чим не дотримано пункти 1 та 2 додатка 3 тендерної документації за лотами 1 та 2.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передано судові справи Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 адміністративна справа №640/37859/21 передана для розгляду головуючому судді Гомельчуку С.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 адміністративну справу №640/37859/21 прийнято до розгляду.
15.05.2025 на адресу суду від представника АТ «Укргазвидобування» надійшло клопотання про долучення (електронних) доказів до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Акціонерним товариство «Укргазвидобування» проведено процедуру закупівлі за предметом закупівлі ДК 021:2015:44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, туби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (лот №1, №2).
За результатом проведення закупівлі ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» визнано переможцем з ціною тендерної пропозиції 507209792 грн за лотом №1 та 901782360 грн за лотом №2.
Наказом Державної аудиторської служби України №391 від 19.11.2021 прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі №UА-2021-09-14-007828-b (а.с.42-44).
За результатами моніторингу відповідачем складено висновок від 14.12.2021 №1134 про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2021-09-14-007828-b, яким встановлено, порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме ненадання замовником інформації та документів, на підставі яких розраховано розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Також виявлено невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» вимогам тендерної документації. Зокрема, у додатку 3 тендерної документації міститься інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристиками предмета закупівлі щодо перехідників. Пунктом 1 та 2 Додатку 3.1 визначено необхідність надання сертифікатів якості від виробника трубної продукції, щодо таких перехідників, проте тендерна пропозиція учасника «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» не містить зазначені копії сертифіката якості від виробника трубної продукції. Однак, на порушення вимог аб.3 п.1 ч.1 ст. 31 Закону замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» за лотами №1 та №2. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, які є значущими через необ'єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі за лотами 1 та 2 Держаудитслужба зобов'язує здійснити відповідні заходи щодо відміни тендеру за лотами 1 та 2 та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 45-49).
Не погоджуючись із таким висновком контролюючого органу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Частиною 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних Закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ч. 19 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Форма висновку та порядок його заповнення визначено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення»(далі - Порядок № 552).
Відповідно до розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43(зі змінами, далі - Положення про Держаудитслужбу), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до п. 7 Положення про Держаудитслужбу, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби (далі Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях (далі - управління).
Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.
На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем проведено моніторинг процедуру закупівлі позивачем та складено висновок від 14.12.2021№ 1134, який затверджений 14.12.2021.
Предметом аналізу були такі питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання пояснень (інформації, документів) у випадках передбачених Законом.
Під час моніторингу проаналізовано річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 14.09.2021 №1748, реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерні пропозиції ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬОБ» за лотами №1,2,3, ТОВ «НАФТОСЕРВІС» за лотами №1,2,3, Tenaris Global Services SA за лотами №1,2,3 та Mertex UK Limited за лотами №1,2,3 протоколу розкриття тендерних пропозицій за лотами 1,2,3, вимогу про усунення невідповідностей за лотами №1,2,3, протокол про продовження строку розгляду тендерної пропозиції від 23.11.2021 №023 за лотами 1,2,3, протоколи від 03.12.2021 №21Т-220-1 за лотом 1, №21Т-220-2 за лотом №2, №21Т-220-3 за лотом №3, повідомлення про намір укласти договір від 03.12.2021 за лотами №1,2,3, пояснення Замовника надані через електронну систему закупівель 02.12.2021.
З висновку вбачається, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Замовнику направлено через електронну систему закупівель запит про надання пояснень з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Однак, Замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Так, відповідно до зазначеної норми протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Відповідачем здійснено запит на пояснення та документи.
Позивачем оприлюднені в електронній системі закупівель пояснення на запит відповідача.
Отже, запитуване відповідачем пояснення надане позивачем у строк, встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (в межах 3 робочих днів).
Відповідач не заперечує факту надання відповіді та пояснень на запит у строки, визначені частиною п'ятою статті 8 Закону №922, однак, оскільки позивач не надав інформацію та документи, на підставі яких здійснено розрахунок та обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначену його очікувану вартість, то, як вважає відповідач, порушив строки їх надання.
У цих правовідносинах сторін спірним питанням є наявність на законодавчому рівні обов'язкових вимог щодо забезпечення позивачем розрахунку обґрунтування визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також питання щодо оприлюднення розрахунку обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки), відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» і зі змінами).
Суд враховує той факт, що висновок про результати моніторингу не містить посилання на порушення Замовником Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710).
Разом з тим, відповідач запросив у позивача розрахунок обґрунтування Замовником визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною Постановою. Отже, щодо обов'язку позивача розміщувати та надавати вказану інформацію, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Пунктом 1 Постанови № 710 затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Відповідно до п. 4-1 Постанови № 710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Отже, забезпечити розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а також розміщення повідомлення на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов'язковим.
Пунктом 4 Постанови № 710, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб сайті протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель; 2) суб'єктам управління об'єктами державної власності - забезпечити розгляд, зокрема на загальних зборах або засіданнях наглядових рад господарських товариств, питання щодо ефективного та раціонального використання державних коштів.
Відповідно до п. 38, п.47 ч. 1 статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету; розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
Згідно з ч. 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
За приписами ч. 2 статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, позивачем за процедури закупівлі не використовувались кошти Державного бюджету України.
Відповідно до п. 4.2 Статуту АТ «Укргазвидобування» (в редакції від 16.12.2020), (https://ugv.com.ua/page/oficijni-dokumenti), майно Товариства формується за рахунок: майна, переданого засновниками; кредитних та запозичених коштів; виробленої продукції та майна, створеного (придбаного) Товариством у результаті господарської діяльності; доходів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності тощо.
У рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/10255/13 від 27.06.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013, встановлено, що майно, передане відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування», а також майно, яке придбане, виготовлене та отримане ПАТ «Укргазвидобування» з інших джерел (в тому числі набуте внаслідок правонаступництва) є власністю ПАТ «Укргазвидобування», а НАК «Нафтогаз України», в свою чергу, належать лише корпоративні права у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування».
При цьому, корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать саме НАК «Нафтогаз України», а не державі, оскільки, як встановлено вище, НАК «Нафтогаз України» передала до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування» майно, яке набуте позивачем за зустрічним позовом у власність внаслідок його створення.
Суди у справі № 910/10255/13 визначили, що оскільки у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», то ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, та не є господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.
Отже, АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом, який діє на основі лише державної власності, тому йому не притаманна перша ознака суб'єкта господарювання державного сектору економіки.
Крім того, згідно з ч. 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пунктом 8 ч. 1статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Статтею 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що корпоративні права держави - це корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.
Зі змісту зазначених норм чинного законодавства вбачається, що господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку, якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства.
Відповідно до п. 7.1 Статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером Товариства є Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України.
У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2014, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», а тому ПАТ «Укргазвидобування» не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше.
Отже, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб'єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів, а тому АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб'єкта державного сектору економіки.
Тож, АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки.
З огляду на викладене, позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктом господарювання державного сектору економіки, а тому і не належить до переліку суб'єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 щодо оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб сайту.
Окрім того, Закон України «Про публічні закупівлі» чи інші нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель не встановлюють обов'язкових вимог щодо порядку обчислення Товариством, як замовником в розумінні Закону (юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті), очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов'язок Товариству визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275, оскільки остання має рекомендаційних характер (п.1 вказаної методики).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у діях позивача не вбачається порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо доводів відповідача у висновку №1134 від 14.12.2024, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» не містить копій сертифікатів якості від виробника трубної продукції, щодо перехідників (для НКТ Муфта Ш 114,3Ч8,56 Ч Ніпель Ш 88,9Ч6,45 групи міцності P-110, для НКТ Муфта Ш 60,32Ч4,83 Ч Ніпель Ш 48,26Ч3,68 групи міцності P-110, для НКТ Муфта Ш 88,9Ч7,34 Ч Ніпель Ш 73,02х5,51 групи міцності P-110, чим не дотримано пункти 1 та 2 Додатку 3 тендерної документації за лотами 1 та 2, суд зауважує про таке.
Досліджуючи в електронному варіанті долучений позивачем CD-диск, на якому наявні документи, зокрема щодо тендерної пропозиції ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» за лотом №1 та №2, тендерна документація по предмету закупівлі 21Т-220_труби насосно-компресорні.
Так, відповідно до п. 1 додатку №3.1 Тендерної документації учасником надаються: на підтвердження можливості виготовлення відповідних діаметрів та товщин стінок трубної продукції надати скановані копії сертифікатів якості від виробника трубної продукції на всі зазначені в лоті типорозміри предмету закупівлі (насосно-компресорних труби та перехідники, окрім патрубків) з будь-якої марки сталі із зазначенням повної назви, стандарту та технічними характеристиками на раніше виготовлену продукцію. Зразки або приклади сертифікатів якості не розглядаються.
У додатку 3 до Тендерної документації визначено інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Одним із типорозмірів предмету закупівлі є пункт 6 лоту 1 Перехідники для НКТ Муфта Ш 114,3Ч8,56 Ч Ніпель Ш 88,9Ч6,45 групи міцності P-110, пункт 7 лоту 1 Перехідники для НКТ Муфта Ш 60,32Ч4,83 Ч Ніпель Ш 48,26Ч3,68 групи міцності P-110 та пункт 5 лоту 2 Перехідники для НКТ Муфта Ш 88,9Ч7,34 Ч Ніпель Ш 73,02х5,51 групи міцності P-110.
На вимогу пункту 1 додатку №3.1 Тендерної документації учасником ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» у складі своєї тендерної пропозиції завантажено в систему документи: по лоту №1 сертифікат випробувань 3.1 №175379 та інспекційний сертифікат №2485/6, сертифікат випробувань 3.1 №175322, інспекційний сертифікат №2485/5, по лоту №2 сертифікат випробувань 3.1 №167140, інспекційний сертифікат №2485/4 (переклад сертифікатів на державну мову наявний).
Надані ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» сертифікати якості від виробника на перехідники підтверджують можливість виготовлення відповідних діаметрів та товщин стінок трубної продукції пункту 6 лоту 1 Перехідники для НКТ Муфта Ш 114,3Ч8,56 Ч Ніпель Ш 88,9Ч6,45 групи міцності P-110, , пункту 7 лоту 1 Перехідники для НКТ Муфта Ш 60,32Ч4,83 Ч Ніпель Ш 48,26Ч3,68 групи міцності P-110, пункту 5 лоту 2 Перехідники для НКТ Муфта Ш 88,9Ч7,34 Ч Ніпель Ш 73,02х5,51 групи міцності P-110, що відповідає типорозміру пункту 6, 7 лоту 1 та пункту 5 лоту 2 предмету закупівлі.
Відповідно до п. 1 додатку №3.1 Тендерної документації учасником надаються: на підтвердження можливості виготовлення відповідних груп міцностей трубної продукції надати скановані копії сертифікатів якості від виробника трубної продукції на всі зазначені в лоті групи міцності предмету закупівлі з будь-яким типорозміром із зазначенням повної назви, стандартом та технічними характеристиками на раніше виготовлену продукцію. Зразки або приклади сертифікатів якості не розглядаються.
У додатку 3 до Тендерної документації передбачено закупівлю трубної продукції з такими групами міцності: в лоті №1 - група міцності р-110, в лоті №2 - група міцності р-110, j55 та №80.
На вищевказані вимоги ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» у складі своєї тендерної пропозиції завантажено в систему документи: по лоту №1 заводський сертифікат випробувань №73489, інспекційний сертифікат №10204-2004/3.1, сертифікат випробувань №172865, інспекційний сертифікат №10204-2004/3.1, сертифікат випробувань №175379, інспекційний сертифікат №2485/6, сертифікат випробувань №175322, інспекційний сертифікат №2485/6, по лоту №2 інспекційні сертифікати №10204-2004/3.1, акт технічного огляду при прийманні №139648, сертифікат випробувань №167140, інспекційний сертифікат №2485/4, які підтверджують можливість виготовлення відповідних груп міцностей предмету закупівлі з будь-яким типорозміром, що відповідають групі міцності Р-110, J55, N80. Які зазначені в лоті 1 та 2 предмету закупівлі.
Вище зазначене свідчить про те, що ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» дотримано вимог пункту 1 та 2 Додатку №3 тендерної документації за лотам 1 та 2, а твердження відповідача про відсутність копії сертифікатів якості від виробника трубної продукції, що вищезазначених перехідників є необґрунтованими.
Щодо тверджень позивача, що спірний Висновок є недійсним через використання «удосконаленого» електронного підпису замість «кваліфікованого», суд зазначає про таке.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення визначаються Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №552 від 08.09.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241.
Пунктами 3-5 розділу І цього Порядку передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2024 року у справі № 200/14064/21 указав на те, що електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту. КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей підпис.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 17 Закону №2155-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб'єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У листі-роз'ясненні Міністерства цифрової трансформації України від 16 лютого 2021 року №1/06-3-1587 наголошується на можливості до 31 грудня 2021 року використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».
Пунктом 3 Постанови №193, серед іншого, установлено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб'єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.
Згідно з частиною третьою статті 17 Закону №2155-VIII порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 (далі - Порядок № 749) (чинного на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначав вимоги щодо використання, у тому числі отримання, кваліфікованих електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності (далі - державні установи) із використанням працівниками державних установ засобів кваліфікованого електронного підпису.
Кваліфікований сертифікат відкритого ключа підписувача - представника державної установи - кваліфікований сертифікат відкритого ключа, в якому додатково до ідентифікаційних даних фізичної особи, яка є працівником державної установи, зазначаються ідентифікаційні дані відповідної державної установи (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 749, державні установи та їх працівники для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфіковані сертифікати відкритих ключів.
Верховним Судом у постанові від 14.03.2024 у справі №640/16962/21 також підтверджено, що оскаржуваний висновок підлягав оприлюдненню в електронній системі та на форму висновку мав бути накладений саме кваліфікований електронний підпис посадової особи органу, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Судом встановлено, що підписувач - 3 Шкуропат Олександр Григорович підписав та затвердив Висновок за допомогою удосконаленого електронного підпису, що не заперечується відповідачем.
Отже, оскаржуваний висновок підписаний неналежним цифровим підписом, що суперечить п. 4 Загальних положень Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 р. №552 та пп. 1) п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. №193.
За наведених обставин, суд зазначає, що спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що належить до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь АТ «Укргазвидобування» 2270 грн сплаченого ним судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-14-007828-b.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856, вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ. 04070) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, вул. Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ. 04053) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.