ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" травня 2025 р. справа № 300/96/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2024 по грудень 2024 у сумі 4 034 087,57 грн.
Позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідач в порушення частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, станом на день подання адміністративного позову допустив заборгованість по сплаті витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №1 -3172512,11 грн, та по Списку №2 - 861575,46 грн, за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року на загальну суму 4034087,57 грн. Оскільки, дані суми відповідачем добровільно не відшкодовано, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.93-94).
Відповідачу ухвалу про відкриття провадження від 13.01.2025 надіслано та доставлено в його електронний кабінет 13.01.2025 (а.с.96).
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.
Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про розгляд справи в суді, а справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи 33129683), перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України та є платником збору (страхових внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, колишнім працівникам відповідача, які здобули відповідний стаж роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по Списку №1 та Списку №2 відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку якої за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року понесено позивачем в загальному розмірі 4034087,57 грн. Дана обставина підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що направлялися на адресу відповідача.
Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Статтею 5 Закону 1058-IV його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Абзацами 1-5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списками №1 та № 2), підлягають обов'язковому відшкодуванню, шляхом покриття витрат на їх виплату і доставку.
З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи викладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та доведення їх до підприємств у відповідних розрахунках для подальшого відшкодування таких витрат - покладено на позивача, тоді як відповідач зобов'язаний здійснити до 25-го числа щомісяця відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем в розрахунках.
Судом встановлено, що позивачем надіслано на адресу державної реєстрації місцезнаходження відповідача, відповідні розрахунки фактичних витратна виплату та доставку пенсії за Списком №1 та Списком №2 за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року (місяць у яких відбулися зміни у розмірі сум відшкодування зазначених витрат) (а.с.8-9, 39-40, 67-68), які підлягають відшкодуванню, які отримано відповідачем, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та список згрупованих відправлень (зворот а.с.10, 41, 69). Зі вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідачем не здійснено відшкодування фактичних витрат позивача на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, понесених позивачем у період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року у сумі 4034087,57 грн.
Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно, відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявлено.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім» про стягнення заборгованості в сумі 4034087,57 грн, є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім» (ідентифікаційний код юридичної особи 33129683, вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року у розмірі 4034087 (чотири мільйони тридцять чотири тисячі вісімдесят сім) гривень 57 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Скільський І.І.