ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" травня 2025 р. справа № 300/6497/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОН Україна" до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІОН Україна" (надалі, також - позивач, ТОВ "ВІОН Україна") звернулося в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару № 206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/00033.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство "МК ГРУП" в інтересах ТОВ "ВІОН Україна" подало електронну митну декларацію № 24UA206020010224U6 для митного оформлення придбаного позивачем транспортного засобу. Декларантом було обрано за основу другорядний (резервний) метод визначення митної вартості, на основі якого було визначено митну вартість, подано митну декларацію, а також всі документи, які підтверджують вартість транспортного засобу. Однак, відповідачем за результатами розгляду поданої електронної митної декларації та інших, необхідних для митного оформлення документів, Івано-Франківська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 року, в рядку 33 якого як обставину для прийняття такого рішення вказано, що: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. …Декларантом надано експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією який слугував підставою для визначення митної вартості товару. Однак експертний висновок не прийнято до уваги. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. …Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 28.06.2024 № 24UA101040006181U9, за якою здійснено митне оформлення подібного(аналогічного) автомобіля". Крім даного рішення, відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/000332, згідно якої відмовлено у митному оформлені товарів з тих самих причин. На думку позивача, декларантом під час митного оформлення було надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, згідно з вимогами Митного кодексу України, а тому, вищезазначені акти відповідача є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки порушують норми законодавства щодо їх прийняття.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
03.09.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно ухвали про залишення позову без руху. Даною заявою усі недоліки було усунено.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 01.10.2024 згідно наказу від 17.09.2024 № 218-В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 відкрито провадження за даним позовом. Постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 14.10.2024 по 18.10.2024.
Відповідач скористався правом на подання відзиву та подав 24.10.2024 суду відзив на позовну заяву від 24.10.2024 із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Так, відповідач зазначає, що під час митного оформлення товару було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. На виконання згенерованих АСАУР форм митного контролю, з метою підтвердження митної вартості товарів, посадовою особою митниці на виконання вимог ст. 53 МК України направлено декларанту повідомлення про надання документів, а саме, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, копію митної декларації країни відправлення, транспортні (перевізні) документи, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями про вартість товару або сировини. Однак, декларантом надано відповідь про те, що ним надано повний пакет документів відповідно до ст. 53 МК України. Представник відповідача зазначає, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Отже, виходячи з вищенаведеного, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України. Крім того, відповідач зазначає про помилковість методу визначення митної вартості товару, оскільки позивачем обраний резервний метод, коли натомість необхідно було застосувати основний метод - за ціною договору (контракту). Відтак, оскільки висновок про вартісні характеристики не прийнято відповідачем до уваги, останній вважає позовні вимоги безпідставними, а рішення про коригування митної вартості та картку відмови такими, що прийняті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин (а.с. 101-105).
Від позивача 01.11.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано на помилковості доводів відповідача у відзиві, які не спростовують неправомірності оскаржуваних рішень. Зокрема, зазначено, що у рішенні № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 митний орган не вказує на наявність у наданих декларантом документах, розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Звернуто увагу, що відповідачу подано необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, однак відповідачем безпідставно не було враховано експертного висновку про митну вартість товару. Наведено інші аргументи протиправності актів відповідача (а.с. 152-155).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 22.11.2024 згідно наказу від 13.11.2024 № 268-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 16.12.2024 по 07.01.2025 згідно наказу від 02.12.2024 № 284-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі відкликався з відпустки 17.12.2024 згідно наказу від 17.12.2024 № 310-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 31.01.2025 згідно наказу від 27.01.2025 № 22-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 14.02.2025 згідно наказу від 07.02.2025 № 41-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 17.03.2025 згідно наказу від 10.03.2025 № 69-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
14.06.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОН Україна» (покупець) і нерезидентом компанією «AUTOHANDEL DE BELS BVBA» (Бельгія) (продавець), укладений контракт № 01/2024, згідно якого продавець продає, а покупець купляє вживаний автомобіль RENAULT KOLEOS із визначеними технічними характеристиками. Визначено, що поставка здійснюватиметься з Бельгії в Україну. Постачання товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс-2020. Загальна сума контракту визначена в розмірі 7400,00 євро (а.с. 50-52).
21.06.2024 позивачем було здійснено платіж за вказаним контрактом. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 3JBKLO6 від 21.06.2024 позивачем перераховано на рахунок продавця за вказаним контрактом 7400 євро (а.с. 58).
Після проведеної оплати, 03.07.2024 продавець видав рахунок-фактуру (FACTUUR) № 103067 згідно з яким розпочалася поставка автомобіля покупцю, яка була завершена 08.07.2024 (а.с. 53).
03.07.2024 позивачем укладено з Приватним підприємством "МК ГРУП" договір про надання митно-брокерських послуг щодо надання послуг з розмитнення позивачу (а.с. 57).
08.07.2024 позивачем здійснено розрахунок транспортних витрат на поставку вказаного транспортного засобу. Визначено, що загальна вартість даних витрат становить 324,60 євро або 13360,48 гривень (а.с. 56).
09.07.2024 Приватним підприємством "МК ГРУП" в інтересах ТОВ "ВІОН Україна" подано електронну митну декларацію № 24UA206020010224U6 для митного оформлення придбаного позивачем транспортного засобу, який ввозиться на територію України, а саме: транспортний засіб вживаний легковий автомобіль RENAULT KOLEOS із зазначенням технічних характеристик (а.с. 63-64). Декларантом було обрано за основу другорядний (резервний) метод визначення митної вартості, на основі якого було визначено митну вартість, подано митну декларацію, а також всі документи, які підтверджують вартість транспортного засобу.
В графі « 42» (ціна товару) декларації визначено 7400,00 євро. Митну вартість товару визначено за шостим (6) методом, тобто за другорядним (резервним), на підтвердження чого заповнено графу « 43» митної декларації (а.с. 63).
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією № 24UA206020010224U6 надано відповідачу такі документи:
- Зовнішньоекономічний договір/Контракт № 01/2024 від 14.06.2024 (а.с. 50-52);
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 103067 від 03.07.2024 (а.с. 53);
- Декларація походження товару (Declaration of origin) № 103067 від 03.07.2024 (а.с. 55);
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 (а.с. 54);
- Документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу (лист ТОВ "ВІОН Україна") № 08/01-07 від 08.07.2024 (а.с. 56);
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 08/07/2024-1 від 08.07.2024 (а.с. 28-49);
- Договір про надання митно-брокерських послуг № 24UA206000910672U2 від 03.07.2024 (а.с. 57);
- Платіжна інструкція № 3JBKLO6 від 21.06.2024 (а.с. 58);
- Платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 260 від 03.07.2024 (а.с. 59);
- Платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 280 від 08.07.2024 (а.с. 60);
- Платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 282 від 09.07.2024 (а.с. 61);
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, митним органом прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024, у якому збільшено вартість імпортованого товару до 11270,00 євро, замість заявлених декларантом 7795,83 євро (а.с. 25-26).
Так, у рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларантом не надано експертний висновок про вартість, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 28.06.2024 № 24UА101040006181U9, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: Легковий автомобіль: марка - RENAULT, модель - KOLEOS, стан - бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, дата першої реєстрації - 19.12.2019, об'єм двигуна - 1995 см3, потужність двигуна - 140 кВт, номер кузова - НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, номер двигуна - NV, тип кузова - універсал, кількість місць - 5, колісна формула - 4х4, призначення - для перевезення пасажирів, виробник - RENAULT, торговельна марка - RENAULT, країна виробництва - Франція. Визначена митна вартість 11270 євро (а.с. 25-26).
Враховуючи вказане вище, Івано-Франківська митниця Державної митної служби України за результатами розгляду поданої МД № 24UA206020010224U6 від 09.07.2024 та доданих до неї документів відмовила у митному оформленні (випуску) товару згідно Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA206020/2024/000332, у якій також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: задекларувати митну вартість згідно рішень про визначення митної вартості (а.с. 27).
У відповідь на дані акти позивачем подано заперечення № 10/01-07 від 10.07.2024 р. У даному запереченні позивач вказує на те, що ним подано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість, згідно з вимогами Митного кодексу України, в тому числі документи, які підтверджують сплату відповідної суми. Крім того, позивачем вказується на те, що транспортний засіб, митну декларацію якого взято відповідачем за основу при обчисленні коригування спірної митної декларації, не є подібним (аналогічним) транспортному засобу, який ввозить позивач, що значною мірою впливає на обчислення вартості. З огляду на це просив відповідача скасувати оспорювані рішення (а.с. 65-68).
Відповідачем надано відповідь на вказане заперечення № 7.21-1/15-01/13/2645 від 16.07.2024 року. У даному листі відповідач вказує, що згідно частини 7 статті 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. З огляду на те, що вказаної умови декларантом не виконано, відповідач повідомляє про неможливість визнання митної вартості товарів, заявленої декларантом, та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 09.07.2024 № UA206000/2024/000077/2 (а.с. 71).
У відповідь на даний лист позивач сплатив суму різниці, про яку зазначав відповідач у листі № 7.21-1/15-01/13/2645 від 16.07.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 290 від 16.07.2024 (а.с. 62).
У зв'язку із сплатою позивач звернувся із листом № 29/01-07 від 29.07.2024 року до відповідача. Позивач зазначив, що ним було сплачено відповідне забезпечення сплати митних платежів та викладено прохання скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2024/000332 (а.с. 72-74).
Відповідачем надано відповідь листом № 7.21-2/15-01/13/2848 від 01.08.2024 року. У проханні позивача відмовлено, виходячи з мотивів, що декларантом 09.07.2024 подано митну декларацію № 24UА206020010224U6 та визначено митну вартість товару за резервним методом відповідно до статті 64 МКУ. Основою для визначення вартості декларантом використано висновок № 08/07/2024-1 від 08.07.2024 про оцінку вартості колісного транспортного засобу. Однак експертний висновок не містить достатніх підстав які дають змогу вважати, що вартість автомобіля визначено вірно. Надані вами додаткові документи стосуються вартості товару за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 МКУ та не стосуються митної вартості визначеної декларантом за митною декларацією від 09.07.2024 № 24UА206020010224U6. Виходячи з вищенаведеного, відповідач повідомив позивача про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування Рішення про коригування митної вартості товару від 09.07.2024 № UА206000/2024/000077/2 у зв'язку з невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ (а.с. 75-76).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригуванням митної вартості товару, представник позивача звернувся до суду з метою захисту порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (надалі - МК України), встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 МК України, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною першою статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частинами другою-п'ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Як передбачено частинами першою-третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Суд зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Такі висновки відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 № 820/8016/15, від 24.01.2019 № 820/636/17 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі № 21-127а15.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: автомобіль легковий вживаний, модель RENAULT, номер шасі/кузова НОМЕР_3 , бувший у вжитку, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2020, тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1749 см3, потужність двигуна - 100 кВт, стан - після ДТП, пошкоджено переднє праве крило, передню праву фару, передній бампер, радіаторну рещітку, та стосовно надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що при поданні декларації обраний метод визначення митної вартості не відповідає вимогам статті 57 МК України, а саме, позивачем обрано резервний метод в той час, коли необхідно було застосовувати основний метод - за ціною договору (контракту).
Під час здійснення процедур митного контролю програмно-інформаційним модулем автоматичною системою аналізу і управління ризиками (АСАУР) за митною декларацією від 09.07.2024 року № 24UA206020010224U6 було згенеровано такі форми митного контролю за кодами:
"117-2" Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості;
"210-1" Проведення митного огляду транспортного засобу;
"911-1" Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей.
На виконання пункту "210-1" відповідачем було проведено огляд транспортного засобу, про що складено відповідний Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 09.07.2024 року. Актом підтверджено наявність пошкоджень та визначено технічні характеристики, інформація про які співпадає з даними митної декларації № 24UA206020010224U6.
За кодом "117-2" було відображено ризики можливого заниження митної вартості товарів. Також відповідачем в ході митного контролю було встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, є більшим, ніж заявлена декларантом митна вартість.
Як зазначалось судом, у частині 2 статті 53 МК України міститься вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Як було встановлено, декларантом разом із декларацією було подано ряд документів, зокрема зовнішньоекономічний договір/Контракт № 01/2024 від 14.06.2024, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 103067 від 03.07.2024, декларація походження товару (Declaration of origin) № 103067 від 03.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 , документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу (лист ТОВ "ВІОН Україна") № 08/01-07 від 08.07.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 08/07/2024-1 від 08.07.2024, договір про надання митно-брокерських послуг № 24UA206000910672U2 від 03.07.2024, платіжна інструкція № 3JBKLO6 від 21.06.2024, платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 260 від 03.07.2024, платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 280 від 08.07.2024, платіжна інструкція про передоплату митних платежів № 282 від 09.07.2024. Однак, отриманий від декларанта висновок про вартість об'єкта оцінки № 08/07/2024-1 від 08.07.2024 р. не було взято до уваги, а тому відповідач визначив митну вартість товару за наявними у митниці документами про митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля за митною декларацією від 28.06.2024 року № 24UA101040006181U9 на рівні 11270,00 євро.
З приводу застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів суд зазначає, що в даній ситуації дії відповідача не відповідають його позиціям, викладеним у наданих ним поясненнях. Зокрема, у відповідь на звернення позивача, відповідачем надана відповідь листом № 7.21-2/15-01/13/2848, у якій зазначається, що позивачем обрано резервний метод визначення митної вартості товару всупереч положенням Митного кодексу України, і, в даному випадку необхідно було застосувати основний метод визначення митної вартості - за ціною договору. У відзиві на адміністративний позов відповідачем помилково зазначається, що позивачем було обрано основний метод визначення вартості товару - за ціною договору. На помилковість даного висновку звертає увагу і сам позивач у своїй відповіді на відзив. Про помилковість обрання методу визначення вартості товару вказується також у оспорюваних рішенні про коригування митної вартості товарів та картці-відмові в прийнятті митної декларації. Суд звертає увагу, що відповідачем, всупереч його власної позиції, замість застосування основного методу визначення митної вартості товару було застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Таким чином, суд вказує, що відповідачем було застосовано інший метод, ніж той, що підлягав застосуванню, на думку самого відповідача, що свідчить про відсутність належного розгляду поданої від імені позивача митної декларації.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на помилковість визначення митної вартості на основі методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Як було встановлено вище, декларантом від імені позивача було подано митну декларацію № 24UA206020010224U6 для митного оформлення придбаного позивачем транспортного засобу - автомобіля легкового вживаного, модель RENAULT, номер шасі/кузова НОМЕР_3 , бувший у вжитку, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2020, тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1749 см3, потужність двигуна - 100 кВт, стан - після ДТП, пошкоджено переднє праве крило, передню праву фару, передній бампер, радіаторну рещітку. Дані характеристики не заперечуються відповідачем та підтверджуються серед іншого актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, складеного відповідачем. Натомість, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару відповідно до митної декларації від 28.06.2024 № 24UА101040006181U9, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: Легковий автомобіль: марка - RENAULT, модель - KOLEOS, стан - бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, дата першої реєстрації - 19.12.2019, об'єм двигуна - 1995 см3, потужність двигуна - 140 кВт, номер кузова - НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, номер двигуна - NV, тип кузова - універсал, кількість місць - 5, колісна формула - 4х4, призначення - для перевезення пасажирів, виробник - RENAULT, торговельна марка - RENAULT, країна виробництва - Франція. Визначена митна вартість 11270 євро. Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 60 МК України, для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Відповідачем у прийнятому рішенні не враховано стану транспортного засобу, який ввозить на митну територію України позивач, а саме - стан - після ДТП, пошкоджено переднє праве крило, передню праву фару, передній бампер, радіаторну рещітку. Крім того, у порівнюваних транспортних засобах відмінні значення потужностей та об'єму двигуна, що також впливає на визначення митної вартості товарів. Дані особливості були враховані у поданому позивачем висновку № 08/07/2024-1 від 08.07.2024 р. про оцінку вартості колісного транспортного засобу. Відповідачем не надано суду детальних розрахунків коригування вартості, з яких суд міг би визначити достовірність скоригованої митної вартості такого транспортного засобу.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів було застосовано без врахування особливостей технічного стану транспортного засобу, який задекларовано позивачем, внаслідок чого скоригована сума митної вартості товару визначена ним помилково.
Щодо зазначеного у спірному рішенні твердження, що заявлена митна вартість товару не була належним чином підтверджена, в силу чого було застосовано метод визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, то суд зазначає наступне.
Як встановлено судом подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не містили розбіжностей, оскільки згідно контракту № 01/2024 від 14.06.2024 р., рахунку-фактури (інвойс) № 103067 від 03.07.2024 встановлено, що вартість придбання транспортного засобу становить 7400,00 євро (а.с.50-53).
Митним органом не зазначено в чому полягала невідповідність заявленої митної вартості та необхідність подання додаткових документів.
На підтвердження заявленої митної вартості та фактичної сплати позивачем на користь свого контрагента коштів, як суду так і відповідачу надано платіжну інструкцію № 3JBKLO6 від 21.06.2024, яка підтверджує сплату позивачем грошових коштів в розмірі 7400,00 євро на користь продавця за контрактом № 01/2024 від 14.06.2024 - AUTOHANDEL DE BELS BVBA (а.с. 58).
Окрім цього, дана сума підтверджується митною декларацією країни-відправлення № MRN 24BEE00000425996 від 03.07.2024, яка була надана відповідачу разом із запереченням № 10/01-07 від 10.07.2024 (а.с. 69).
Суд звертає увагу, що зазначені документи містять усі необхідні реквізити, детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару та відповідають за назвою і змістом вимогам пунктів 1-4 частини 2 статті 53 МК України.
Отже, подані до митного оформлення документи підтверджують ціну придбання товару, не містять розбіжностей, а також дають можливість повністю ідентифікувати товар, за придбання якого були сплачені відповідні кошти.
Жодних обґрунтованих сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів відповідачем зазначено не було.
Також, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить даних щодо конкретної суми розбіжностей чи сумнівів. При цьому сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Так, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст поданих декларантом документів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Королівства Бельгія інформації про не поставку позивачу товару продавцем чи несплати зазначеної суми коштів за нього.
В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару. У ра
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Проте всупереч вимогам вищенаведеної норми, рішення про коригування митної вартості товарів не містять такої інформації, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних товарів (як підставу незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів), а навести цінову інформацію з бази даних про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Таким чином, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Верховний Суд у своїй постанові від 02.07.2020 у справі № 804/2061/17 (провадження № К/9901/2090/18 зазначив: "…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2ст. 55 Митного кодексу України.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість, яка визначена ним у розмірі 11270,00 євро. Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Суд також враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої декларантом позивача митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам МК України і підлягає скасуванню.
Слід зазначити, що частиною 1 статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 2, 3 статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевикладені висновки суду щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів, то сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, також є протиправною та підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано приписів частини 2 статті 2 КАС України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позов таким, що підлягає до задоволення повністю, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 та картка відмови у митному оформленні товарів № UA206020/2024/000332 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОН Україна" сплачений судовий збір в розмірі 6056,00 грн.
Доказів понесення інших витрат, розподіл яких може бути здійснено, суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206000/2024/000077/2 від 09.07.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206020/2024/000332 від 09.07.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІОН Україна" (код ЄДРПОУ 43510207, майдан Шептицького, буд. 3, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір, що становить 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 (нуль) копійок.
Учасникам справи рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІОН Україна" (код ЄДРПОУ 43510207, майдан Шептицького, буд. 3, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач - Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005).
Суддя Главач І.А.