16 травня 2025 року Справа № 280/3343/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити пені дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №7 від 13 лютого 2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 20 лютого 2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву військовозобов'язаного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.
Ухвалою судді від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: уточненого позову (екз. для суду та для всіх учасників справи) в якому привести у відповідність позовні вимоги із колом відповідачів.
За змістом частин 1-3 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Згідно наявною в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді, а саме ухвала про залишення позовної заяви без руху була надіслана представнику позивача Комаровій А.О. в його електронний кабінет та доставлено 05.05.2025.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За приписами статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Також у відповідності до вимог ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.
Відтак, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування із ним, суддя доходить висновку, що ухвала від 29.04.2025 про залишення позовної заяви без руху вважається врученою представнику позивача в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу представника позивача.
Останній день для усунення недоліків позову припадає на 15.05.2025.
08.05.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якій представник позивача наводить обґрунтувння відсутності на його думку недоліків позовної заяви. Зазначає, що норми діючого законодавства, "яке вкрай небагатослівно та суперечливо регулює питання, порушене позовом та загалом перелік повноважних учасників та порядок розгляду питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, визначаючи при цьому коло осіб, що у свою чергу в нашому локальному випадку, визначає коло Відповідачів у судовій справі №280/3343/25. Перше про що є необхідність зазначити, так це на завданнях адміністративного судочинства, які визначені у ст. 2 КАС України і ними є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Отже, законотворець визначив суб'єкта владних повноважень, як обов'язкового учасника адміністративного провадження, який починається з дії/бездіяльності цього суб'єкта, яка в свою чергу порушує права. Права ОСОБА_1 порушено і він скерував позовну заяву до Суду на їх захист. ОСОБА_1 є військовозобов'язаним громадянином України та стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період та після реалізації названого законного права, у спосіб що визначено діючим законодавством, останньому, надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному, який має матір з інвалідністю II групи в умовах відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані її утримувати. Тільки-но зазначене засвідчено Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 №5468/38 від 24.09.2024 року та Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 №6968/11 від 18.11.2024. Закцентуємо увагу, що довідку на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період видає відповідний районний ТЦК та СП. У лютому місяці 2025 року 2-чі паном Вячеславом засобами АТ Укрпошта, в регламентованому порядку, надіслана заява від 04.02.2025 та заява від 18.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на поточний продовжений період воєнного стану (особливого періоду) з наданням належного, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року (зі змінами) «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», переліку документів, що підтверджують наявність законного права на відстрочку від призову на військову службу в період мобілізації в особливий період.Комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 ухвалила рішення про відмову у наданні громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. На цьому етапі акцентуємо, що саме комісія при відповідному ТЦК та СП приймає розпорядче оспорюване рішення після розгляду відповідної заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Разом з тим, комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при відповідному ТЦК та СП не має статусу юридичної особи та не має статусу органу державної влади, органу місцевого самоврядування, органу військового управління, окремого суб'єкту при здійсненні публічно-владних управлінських функцій. Нажаль, недосконалості законодавчо визначених алгоритмів вимушують діяти в їх межах. Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Отже, комісія - це склад осіб, які представляють цілу низку галузей та підрозділів відповідної військової адміністрації під голуваням керівника відповідного ТЦК та СП гщи якому ця комісія утворюється. Разом з тим, ця комісія не має статусу юридичної особи, власного унікального коду ЄДРПОУ та не має власних асигнувань в державному бюджеті, що унеможливлює виконання, як мінімум, однієї позовною вимоги, а саме стягнення сплаченого Позивачем судового збору. Поряд з цим, заява на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подається безпосередньо до відповідного ТЦК та СП. де реєструється в день отримання. Так, згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. Отже, відповідне ТЦК та СП є тим суб'єктом владних повноважень до якого можуть бути висунуті вимоги позову в розумінні КАС України. До цього принагідно наголосити, що у сукупному зв'язку зазначених приписів законодавства, скерувати позовні вимоги тільки до відповідного ТЦК та СП сформують умови неможливості виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, так як комісія - це склад осіб, які представляють цілу низку галузей та підрозділів відповідної військової адміністрації під голуваням керівника відповідного ТЦК та СП при якому ця комісія утворюється, а отже зобов'язавши тільки ТЦК та СП щось вчинити, у даному випадку, забезпечить для цього органу підґрунтя чинити процесуальну диверсію та повноправно невиконувати рішення суду. Видаливши ж із переліку Відповідачів ТЦК та СП - унеможливіть допускати, що адміністративний позов має місце на існування, так як під сумнів ставиться наявність суб'єкту владних повноважень у складі відповідачів. Відповідно до змісту п. 60 Порядку №560, відповідно до якого комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Отже, законотворець надав регламентоване право на звернення до суду за оскарженням рішення про відмову у наданні відстрочки. Поряд з цим, Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року №154 затверджено «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», відповідно до п.1. якого, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до положень п.9 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» відповідно до покладених на них завдань, у тому числі: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Відповідно до абзац.8 п.11 Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. Поміж іншого, законодавець унормував обов'язок відповідного ТЦК та СП повідомляти військовозобов'язаного про результати розгляду заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період. Сукупний аналіз названого дає можливість виснувати, що комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_8 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Закцентувано, що позовні вимоги ОСОБА_1 скеровані комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже позовні вимоги викладені з дотриманням вимог ст. 160 КАС України з викладенням змісту цих вимог щодо кожного із відповідачів, враховуючи те, що сама комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період діє не абсолютно самостійно, а вчиняє свої розпорядчі дії, які наразі оскаржуються, у складі конкретно визначеного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки."
Розглянувши заяву представника позивача про усунення недоліків, суддя дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 29.04.2025 оскільки позивачем/представником так і не подано до суду уточненого позову (екз. для суду та для всіх учасників справи) в якому приведено у відповідність позовні вимоги із колом відповідачів.
Так суддя повторно зазначає, що відповідно до п.п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно визначення, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, із вищевикладеного слід дійти висновку, що відповідачем у справі є та особа, до якої звернена позовна вимога.
Під правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Отже, предмет судового розгляду, який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим.
Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Так позивач у прохальній частині позову просить суд :
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №7 від 13 лютого 2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 20 лютого 2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву військовозобов'язаного ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.
У якості відповідачів позивачем у позовній заяві визначено:
1) ІНФОРМАЦІЯ_9 ,
2) Комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже вбачається, що позовні вимоги скеровано лише до відповідача 2 - Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таке формулювання позовних вимог не відповідає вимогам п.4 ч.5 ст.160 КАС України (визначеному колу відповідачів), оскільки позивачем не викладено позовні вимоги саме до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, сам представник позивача позивач у заяві про усунення недоліків зазначає, що позовні вимоги «Райцина Вячеслава скеровані комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ПРИ ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Отже, наведене свідчить про невідповідність змісту позовних вимог до суб'єктного складу осіб, які мають відповідати за цим позовом.
Крім того, суддя звергає увагу представника позивача на положення ст. 49 КАС України де визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, чинними нормами КАС України передбачено, що за клопотанням позивача/представника до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, може бути залучена така третя особа якщо рішення у справі може вплинути на права і обов'язки.
Крім того, з приводу наведеного представником позивача обгрунтування відстнсті на його думку недоліків позовної заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідо п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З вищенаведених приписів Закону слідує, що відповідачем у справі адміністративного судочинства може бути суб'єкт владних повноважень, який не обов'язково повинен бути юридичною особою. Отже, представник відповідача дійшов хибного висновку про те, що у справі з позовними вимогами до комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період потрібно залучати другим відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки останій є юридичною особою, а комісія не є.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Станом на 16.05.2025 до суду не надходило інших документів на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.04.2025. Також від позивача або його представника до суду не надходило заяв та клопотань про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Оскільки, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 29.04.2025 позивачем не виконані, а саме не надано уточненого позову (екз. для суду та для всіх учасників справи) в якому приведено у відповідність позовні вимоги із колом відповідачів то на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити пені дії, повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з доданими до неї документами.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова