15 травня 2025 року Справа № 280/2503/25 провадження
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання представника ОСОБА_1 про витребування оригіналу письмового доказу та та розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), відповідно до якої просить суд:
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області вимогу № Ф-56344-50У від 12.11.2020, винесену відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 38703,42 грн.;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 38703,42 грн. з одночасним формуванням відомостей про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне стархування.
Ухвалою судді від 08.04.2025 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
05.05.2025 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування зазначено, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від № Ф- 56344-50 від 12.11.2020 вручена позивачеві 25.11.2020, що підтверджується достатніми та допустимими доказами, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення з відповідною відміткою враховуєчи Пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв'язку затвердженого постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 За таких обставин наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу є достовірним доказом отримання ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-56344-50 від 12.11.2020. В межах відкритих виконавчих проваджень, відкритих на підставі винесених ГУДПС у Запорізькій області вимог про сплату боргу (недоїмки), з Позивача стягнуто єдиний внесок у сумі 1742,96 гри. відповідно до платіжного доручення №3488 від 02.02.2022 . Описане вище, свідчить про те що в межах виконавчих проваджень протягом 2022 року з рахунків Позивача проводилось списання коштів, у зв'язку з чим він міг дізнатись про відкриті виконавчі провадження, а відповідно і про існування недоїмки з ЄСВ та оскаржуваної вимоги. Крім того, протягом 2020 року Позивачем було самостійно сплачено єдиний внесок у загальному розмірі 1570,09 грн. в т.ч.: 107,82 гри. згідно платіжного доручення №7644 від 15.09.2020, 570,82 гри. згідно платіжного доручення №8227 від 25.09.2020; 891,45грн. згідно платіжного доручення №9232 від 29.10.2020, з чого вбачається, що Позивач був обізнаний про наявність у нього недоїмки з ЄСВ.
Представник позивача надав заперечення проти вказаної заяви занидивши, що Податкова вимога №Ф-56344-50У від 12.11.2020 не вручалась особисто ОСОБА_1 . В той же час, податкова служба наголошує на тому, що лист було отримано повнолітнім членом родини, а саме - матір'ю позивача, ОСОБА_2 , яка є особою з числа осіб з інвалідністю ІІ (другої) групи. Внаслідок поганого стану самопочуття і хворобливості - ОСОБА_2 не пам'ятає чи дійсно вона отримувала направлення, але ОСОБА_1 про вказані події вона не повідомляла. Через хронічну хворобу і прийом ліків ОСОБА_2 має проблеми з пам'яттю, увагою та концентрацією, у зв'язку із чим навіть при умові отримання вказаного направлення - вона є ненадійною особою, яка через стан здоров'я та лікування може загубити документ, переплутати адресата або забути передати його зовсім. ОСОБА_1 дізнався про вимогу податкової дійсно виключно після відкриття виконавчого провадження №77370196 та блокування банківських рахунків, після чого звернувся до суду з метою оскарження вказаної податкової вимоги.
Крім того, 12.05.2025 представником позивача подано клопотання про витребування оригіналу письмового доказу. В обґрунтування заначено мати позивача не пам'ятає та не повідомляла позивача про отримання листів від ГУ ДПС в Запорізькій області, а тому позивач просить витребувати оригіналу доказу рекомендованого повідомлення про вручення поштового направлення за трек номером 6909300442536, для огляду щоб з'ясувати достовірність вказаного рекомендованого повідомлення.
Крім того, представник позивача позивач просив перейти до розгляду справи з викликом сторін, оскільки вказані докази випробовуються з метою огляду в судовому засіданні - в поряду ст. 262 КАС України
Вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19 визначено, що під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відтак, на переконання суду для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рекомендоване повідомлення про вручення спірної вимоги №Ф-56344-50У від 12.11.2020 із трек-номером 6909300442536, на якому зроблено напис «отримано 25.11.2020 ОСОБА_2 (мама)» не є доказом того, що саме позивачу ОСОБА_3 було відомо про існування спірної вимоги, а отже цей день (25.11.2020) не пов'язується із днем коли позивач дізнався про порушення свого права та не є днем початку перебіг шестимісячного строку звернення до суду.
Крім того, учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Суд враховує, що з моменту відкриття виконавчого провадження (10.03.2025) та винесення постанови про арешт коштів боржника (позивача) на підставі спірної вимоги та зверненням позивача до суду пройшов 1 місяць, що свідчить, про те, що позивач з моменту як дізнався про існування вказаної вимоги без зайвих зволікань звернувся до суду за захистом свого порушеного права, що є наміром добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Посилання представника відповідача, що в межах виконавчих проваджень протягом 2022 року з рахунків позивача проводилось списання коштів, у зв'язку з чим він міг дізнатись про відкриті виконавчі провадження, а відповідно і про існування недоїмки з ЄСВ та оскаржуваної вимоги, спростовується тим, що виконавче провадження № 77370195 на підставі спірної вимоги про сплату боргу недоїмки №Ф-56344-50У від 12.11.2020 відкрито лише 10.03.2025, а отже лише у 2025 році.
Щодо посилань представника відповідача, що позивач знав про наявність у ного недоїмки з ЄСВ оскільки сплачував її 15.09.2020, 25.09.2020 та 29.10.2020, суд звертає увагу, що вказана спірна вимога про сплату боргу винесена 12.11.2020, а отже пізніше ніж зазначені оплати та не свідчить жодним чином про обізнаність позивача щодо спірної вимоги.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, заява про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Частиною 4 статті 74 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд встановив, що на рекомендованому повідомленні про вручення спірної вимоги №Ф-56344-50У від 12.11.2020 із трек-номером 6909300442536 зроблено напис «отримано 25.11.2020 ОСОБА_2 (мама)», про що також зазначає відповідач, а отже суд вважає, що наразі відсутні підстави для витребування оригіналу цього рекомендованого повідомлення для огляду його на предмет автентичності.
За таких обставин, суд не вбачає необхідності витребувати у відповідача оригіналу рекомендованого повідомлення, оскільки подана представником копія містить всі , написи тощо, а тому обґрунтованих сумнівів в оригінальності вказаних документів не виникає.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, яка є справою незначної складності, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки сторони не позбавлені можливості висловити свої аргументи у заявах по суті справи та подати докази на підтвердження власної позиції.
Так, відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України, та не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Оскільки суд прийшов до висновку щодо відмови у витребування оригіналу ремонтованого повідомлення для огляду в судовому засіданні то підстав для переходу до розгляду справи з викликом сторін в судовому засіданні відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача в цій частині також необхідно відмовити.
Керуючись статтями 122, 241, 243, 248 КАС України суд -
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про витребування оригіналу письмового доказу та розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Стрельнікова