16 травня 2025 року Справа № 640/23252/19 ЗП/280/343/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши позовну заяву Первинної профспілкової організації "Київстар" Головного управління Держпраці у Київській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Київстар" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
Адвокат Якубук Марина Володимирівна звернулась до суду в інтересах Первинної профспілкової організації "Київстар" з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держпраці у Київській області в частині непроведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування ПАТ "Київстар" на предмет ухилення від участі у переговорах щодо укладення колективного договору за повідомленням ППО від 14.05.2019;
- зобов'язання Головного управління Держпраці у Київській області провести інспекційне відвідування або невиїзне інспектування ПАТ "Київстар" на предмет ухилення від участі у переговорах щодо укладення колективного договору за повідомленням ППО "Київстар" від 14.05.2019 №40219.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі. Прийнято здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справами доказами після спливу строків для подання заяв по суті. Залучено Приватне акціонерне товариства "Київстар" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 відмовлено Головному управлінню Держпраці у Київській області в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.
Ухвалою судді від 04.03.2025 прийняти справу №640/23252/19 до провадження та продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 09.04.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви( екз. для суду та всіх учасників справи) у якій зазначити: РНОКПП або номера і серію паспорта представника позивача; наявності у позивача чи іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Копія ухвали від 09.04.2025 була направлена на адресу позивача зазначену у позові, проте 05.05.2025 на адресу суду повернувся потовий конверт із написом «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, вказана ухвала суду від 09.04.2025 була направлена позивачу на зазначену ним у позовній заяві адресу електронної пошти - 01.05.2025 .
Суд звертає увагу, що у своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Однак поки що не обов'язкове.
Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, мессенджерами.
Такі дії, хоч і не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом.
Ключовим є не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення
Презумпцію обізнаності слід застосовувати і до випадків інформування учасника справи про судове рішення альтернативними способами повідомлення.
Можливість інформування учасників справи про судове провадження альтернативними засобами комунікації (тобто не рекомендованим листом і не на офіційну електронну адресу) прямо перебачено законом. Зокрема, відповідно до статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Отже, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Отже, презумпція обізнаності покладає на учасника справи обов'язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом.
Рада суддів України неодноразово (востаннє рішенням № 26 від 06.08.2022) закликала суди та учасників процесу використовувати більш ощадливі методи роботи, користуватися перевагами дистанційного та електронного судочинства. В умовах війни кожна заощаджена гривня - вклад у перемогу. Це вже питання не лише грошей, а й національної безпеки.
Суди, які виконуючи рекомендації Ради суддів України, в умовах відсутності фінансування добросовісно застосовують альтернативні способи комунікації, запропоновані учасниками справи, не можуть вважатися такими, що діють неправомірно.
Вказане відповідає висновкам викладених Верховним судом в ухвалі від 17.11.2022 по справі № К/9901/30825/21.
Зазначені обставини, на думку суду свідчать про те, що позивача не міг не знати про ухвалу суду.
Проте у запропонований судом термін позивач не усунув недоліки, що визначені ухвалою суду від 09.04.2025 .
Станом на 16.05.2025 до суду не надходило жодних документів на виконання вимог ухвали від 09.04.2025. Також від позивача або його представника до суду не надходило заяв та клопотань про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (частина 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, наслідком невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що постановлена після відкриття провадження у справі, є залишення позовної заяви без розгляду.
Такі висновки узгоджуються із приписами пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відтак, оскільки у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, виявлені після відкриття провадження в адміністративній справі, то наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Первинної профспілкової організації "Київстар" Головного управління Держпраці у Київській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Київстар" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії, залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Стрельнікова