20 травня 2025 року Справа №160/3273/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу №160/3273/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
- скасувати рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії № 146450013360 від 16.02.2024, видане Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг, Відділом призначення пенсій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії № 046450013360 від 08.03.2024;
- зобов'язати Відділ контролю за правильністю призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період отримання допомоги по безробіттю з 31.01.2003 по 01.06.2003, з 11.09.2008 по 04.09.2009, період навчання в училищі з 01.09.1978 по 01.09.1979 рік в трудовий стаж та призначити пенсію за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 позовна заява була залишена без руху та позивачу наданий строк для оплати судового збору.
У встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунуті та позивачем 20.02.2025 надана квитанція про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 12.03.2025 відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/3273/2 на 30 днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 залучено до участі у справі відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу пункту 13 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отож, з моменту отримання оскаржуваних рішень позивач дізналася про порушення свого права.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що рішення від 16.02.2024 № 146450013360 ГУ ПФУ в Київській області позивач отримала 16.02.2024, а рішення від 08.03.2024 № 046450013360 ГУ ПФУ в Закарпатській області вона отримала 11.03.2024.
Звернувшись до суду з цим позовом 03.02.2025 (дата відправлення на конверті 31.01.2025), позивач пропустила визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження двох рішень органів ПФУ.
До позовної заяви надана заява про поновлення строку для подачі позову, в обґрунтування якої позивач зазначає, що мала труднощі зі збору інформації про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком, за станом здоров'я не працює, тимчасово виїжджала з родиною за межі регіону у зв'язку з повномасштабними бойовими діями, не мала коштів на підготовку позовної заяви, сплати судового збору, а тому просила поновити строк на подачу позовної заяви.
Доказів, на які посилається позивачка разом із заявою про поновлення строку на подачу позову суду не надано.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду 03.02.2025 з позовом про скасування рішень суб'єктів владних повноважень від 16.02.2024 та 08.03.2024, викладені у заяві, що надійшла разом із позовом до суду 03.02.2025.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
-заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Сліпець