20 травня 2025 рокуСправа №160/1170/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
16 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку (осучаснення) пенсії відповідно до Закону № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% замість 1,35%, призначених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при виході на пенсію у 2008 році, пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місце знаходження вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, індекс 49094 Код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок пенсії з 21.11.2008року (у тому числі страховий стаж), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , фактична зареєстрована адреса проживання, АДРЕСА_1 ) відповідно до ст. 40-42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням даних у пенсійній справі за даними персоніфікації застрахованої особи, показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували, року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, який був встановлений при призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місце знаходження вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, Індекс 49094 Код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернення від 26 грудня 2023 року про здійснення перерахунку пенсії з моменту призначення 21.11.2008 року, з урахуванням висновків суду.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2008 року вона отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та при виході на пенсію її стаж був обчислений із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. З 01.10.2017 року проведені автоматичні осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%. На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства. Позивач вважає протиправними такі дії відповідача щодо не проведення їй відповідного перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, оскільки застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% гарантовано їй законодавством, а застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% погіршує її становище. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини.
Ухвалою 21 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
24 січня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість.
Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З 21.11.2008 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01.10.2017 року пенсію позивачеві було перераховано із застосуванням осучасненого середньомісячного заробітку для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки при цьому із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, що підтверджується роздруківкою відповідного перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 року.
На звернення позивача від 26.12.2023 року та 27.12.2023 року, листом №2800-030201-8/7376 від 06.02.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки з 01.10.2017 року на виконання вимог Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій позивачеві було проведено осучаснення (перерахунок) пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058).
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №1058- (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком), було встановлено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Частиною першою статті 27 Закону №1058 визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017р. (далі Закон №2148) розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058) доповнено, зокрема, пунктом 4-3 згідно до абз.1 якого, встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно до п.4-4 розділу ХV Закону №1058 встановлено, що з 01.10.2017р. по 31.12.2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з 01.10.2017р. пенсії, призначені згідно Закону №1058 до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як лише при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р., зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Так, як вбачається з матеріалів справи пенсія за віком позивачці була призначена за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 21.11.2008 року, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення позивача, листа відповідача від 06.02.2024 року, наявними в матеріалах справи та не оспорюється сторонами.
Отже, пенсія за віком була призначена позивачці відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", тобто, до 01.10.2017р.
При цьому, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148 визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII передбачено уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір пенсії позивачки зменшився.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм пенсійного законодавства та встановлених обставин справи, суд робить висновок, що, оскільки, Законом №2148 з 01 жовтня 2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, то відповідач не мав правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивачки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, відповідно, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачеві, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховний Суд, викладеною у його постановах від 05.02.2020 року у справі №822/3781/17, від 08.05.2023 року у справі №1.380.2019.005034, від 25.09.2023 року у справі № 200/10870/20-а та від 08.04.2024р. у справі №580/6509/23.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час, і ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Так, позивач не надав суду жодних доказів та не навів жодних підстав, які б свідчили про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачеві, з урахуванням положень чинного пенсійного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, встановлених судом обставин у справі та висновків Верховного Суду, які наведені вище.
Слід зазначити, що у рішенні Конституційного Суду від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 зазначено, що звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням. Верховна Рада України повноважна ухвалювати закони, що встановлюють обмеження, відповідно до таких критеріїв: "обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права". Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення. Отже, положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. Тобто у разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Проте держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб, яка безпосередньо пов'язана з обов'язком держави за будь-яких обставин забезпечувати достатні умови життя, сумісні з людською гідністю.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук