20 травня 2025 рокуСправа №160/8159/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та скасувати відмову перерахунку пенсії від 18.12.2024 67513-47334/Л-01/8-0400/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через грубе порушення статей 3, 8, 17, 19, 21, 22, 58 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналася Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 45 і № 988 щодо відмови ОСОБА_1 , у перерахунку та виплаті пенсії станом на 19 листопада 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 новий перерахунок та виплату пенсії, починаючі з 01 грудня 2019 року, без обмеження граничного розміру та виплатити різницю донарахованої суми з цієї дати, відповідно до частин 3, 18 ст. 43, частини 3 ст. 51 та частин 1,3 статті 63 Закону України № 2262- ХІІ, постанов КМУ № 45 та № 988 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України з травня 2018 року, пенсія йому призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ в розмірі 65 % від грошового забезпечення і дотриманням вимог наказу МВС України від 17.02.2017 року № 138. На пенсію вийшов з посади поліцейського взводу № 2 роти № 6 полку поліції особливого призначення головного управління національної поліції в Дніпропетровській області. В листопаді 2024 року при відвідуванні сервісного центру ГУ ПФУ у Дніпропетровській області стало відомо, що без будь-яких правових підстав, з грубим порушенням конституційних принципів верховенства права та незворотності дії законодавчих актів в часі, у неї з вини ГУ ПФУ та за потурання МВС України відчужені та зменшені додаткові види грошового забезпечення, які враховувались під час призначення йому довічної пенсії. Відтак, відносно нього не в повному обсязі виконуються норми Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ щодо невідкладного перерахунку пенсій у разі збільшення хоча б одного виду із основних або додаткових видів грошового забезпечення для відповідних категорій поліцейських. 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката Новікова В.М. звернувся до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області з заявою про надання йому довідки про складові розрахунку його заробітної плати стосовно посади та звання яка складається на листопад 2024 року. 02 грудня 2024 року на вище вказане звернення ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла відповідь, що неможливо визначення єдиних складових та єдиного розміру видів грошового забезпечення для поліцейських (крім посадового окладу) по будь-якій посаді. Згідно грошового атестату старшого сержанта поліції, поліцейського полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 до її складових увійшли: посадовий оклад - 2470,00; оклад за спеціальним званням - 1000,00; надбавка за стаж служби у розмірі 50% - 1735,00; премія щомісячна (94,54%)-4920,81; Усього нараховано в сумі -10659,70 гривень. (Копія супровідного листа та копія грошового атестату додається до позову як письмові докази). 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 , відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та на підставі положень постанов КМУ № 45- 2008 та № 988-2015, звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогою про перерахування йому, та виплати, пенсії згідно чинного законодавства. 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 отримав відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про те, що органи пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства. Відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», у разі незгоди з наданою відповіддю, позивач має право на її оскарження в органах вищого рівня або у судовому порядку. (Копія відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 18.12.2024 р. додається до позову як письмові докази). ОСОБА_1 вважає, що рішення про відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у перерахуванні та виплати йому пенсії незаконними а, дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, грубо порушують норми Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, щодо невідкладного перерахунку пенсії у разі збільшення хоча б одного виду із основних або додаткових видів грошового забезпечення для відповідних категорій поліцейських - такими, що є незаконними, які грубо порушують його конституційні права, як громадянина України, пенсіонера МВС, принципи верховенства права та незворотності дії законодавчих актів у часі, що стало підставою звернення до суду з метою захисту її законних прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та зобов'язано надати разом із відзивом копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвала суду від 28.03.2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 29.03.2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Станом на 20.05.2025 року вимоги ухвали суду від 28.03.2025 року відповідачем не виконані.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч.3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. ч. 7,8 ст. 80 КАСУ особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Отже для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії:
- пенсійної справи ОСОБА_1 ;
- заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024 року про здійснення перерахунку пенсії;
- відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка є предметом спору у цій справі;
- протоколу про призначення пенсії за вислугу років;
- грошового атестату від 02.05.2018 за №20;
- довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 08.05.2018 за №452, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №2262.
Крім того, у тексті позовної заяви позивач зазначає, що 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогою про перерахування йому та виплати пенсії згідно чинного законодавства.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься заява представника за довіреністю Новікова Валерія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 від 05.11.2024 року №47334/Л-0400-24, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ з червня 2018 року, Пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 . На пенсію пішов з посади поліцейського полка поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області у званні старшого сержанта поліції. В даній заяві просить доручити підлеглим надати довідку про складові розрахунку його пенсії стосовно посади та звання. Просив надати йому відповідь у встановлений статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" термін.
Інших заяв щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 до позовної заяви не додано.
Крім того, ОСОБА_1 оскаржує відмову у перерахунку пенсії від 18.12.2024 67513-47334/Л-01/8-0400/24 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області станом на 01.12.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.12.2024 №67513-47334/Л-01/8-0400/24 має інформативний характер щодо направлення позивачу копій відповідних документів та не містить відмови у здійсненні ОСОБА_1 будь-якого перерахунку пенсії.
Також, в тексті позовної заяви позивач зазначає, що копія супровідного листа та копія грошового атестату додається до позову як письмові докази.
Всупереч зазначеному до позовної заяви не додано копій супровідного листа та грошового атестата, а також зазначені документи відсутні в переліку додатків до позовної заяви.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про доцільність витребування від ОСОБА_1 належним чином засвідчених копій:
- заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2025 року, в якій позивач просив відповідача здійснити йому перерахунок пенсії;
- відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка є предметом спору у цій справі;
- грошового атестату від 02.05.2018 за №20.
Суд звертає увагу позивача на вимоги ч. 4 ст. 161 КАС України, відповідно до яких позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень ст. 119 Кодексу адміністративного судочинства України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
З метою недопущення порушення строків розгляду адміністративної справи, суд приходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надання витребуваних судом доказів та пояснень.
Керуючись статтями 72-80, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії:
- пенсійної справи ОСОБА_1 ;
- заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024 року про здійснення перерахунку пенсії;
- відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка є предметом спору у цій справі;
- протоколу про призначення пенсії за вислугу років;
- грошового атестату від 02.05.2018 за №20;
- довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 08.05.2018 за №452, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №2262.
Витребувати від ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії:
- заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2025 року, в якій позивач просив відповідача здійснити йому перерахунок пенсії;
- відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка є предметом спору у цій справі;
- грошового атестату від 02.05.2018 за №20.
Зазначені документи надати протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду нарочно через канцелярію суду або шляхом поштового зв'язку або шляхом завантаження до системи “Електронний суд» з автоматичним накладенням електронного цифрового підпису.
Звернути увагу позивача, на положення п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, якими передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Роз'яснити, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити, що відповідно до 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Зупинити провадження у справі до надання витребуваних судом доказів та пояснень.
Суд роз'яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса