19 травня 2025 рокуСправа №640/15535/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бастіон-Київ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Бастіон-Київ» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просило:
- скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві, які були прийняті на підставі акту перевірки від 05.02.2020 №21/26-15-05-07-01- 10/40681594:
від 26.02.2020 року №1042615571, щодо донарахування податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за податковим зобов'язанням + 56 143 грн, штрафними санкціями + 14 035,75 грн;
від 26.02.2020 року №1032615571, щодо донарахування податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями + 63 202 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) + 15 800,50 грн;
від 26.02.2020 року №1052615571, зменшено розмір від'ємного значення суми податку в додану вартість - 2 377 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» з метою перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства України, за результатами якої складено акт перевірки №21/26-15-05-07-01-10/40681594 від 05.02.2020, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.02.2020 №1042615571, №1032615571 та №1052615571. Позивач вважає, що податковий орган помилково дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП», оскільки факт виконання операції з придбання товарів підтверджується видатковими накладними, актами звіряння, платіжними дорученнями. Щодо посилання податкового органу на наявність вироку, то з останнього вбачається, що під час його винесення судом не досліджувались та не надавалась оцінка господарським операціям між позивачем та ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП», не встановлювалась недійсність документів, що були складені за наслідками здійснення цих господарських операцій. Тобто, вироком не встановлено обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП». Будь-яких інших підстав для висновку про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП», в акті перевірки не наведено, зокрема, зауважень до первинних документів позивача та платіжних документів у відповідача не було під час проведення перевірки. Отже, прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 70 178,75 грн, за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 79 002,50 грн та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 2 377,00 грн. Таким чином, на думку позивача, спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2020 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій позивач просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві:
від 26.02.2020 року №1042615571, щодо донарахування податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за податковим зобов'язанням + 56 143 грн, за штрафними санкціями + 14 035,75 грн;
від 26.02.2020 року №1032615571, щодо донарахування податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями + 63 202 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) + 15 800,50 грн;
від 26.02.2020 року № 1052615571, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - 2 377 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31.08.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві подано до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позов, в якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлені взаємовідносини з ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП». Разом з тим, контролюючим органом встановлено, що даний контрагент має стан платника «0», свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.03.2019. Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізовананих товарів. Таким чином, неможливо встановити осіб ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП», які могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, оскільки на підприємстві відсутні виробничі потужності та трудовий персонал, а також не встановлено отримання таких товарів від інших контрагентів. Отже, враховуючи неможливість відстеження ланцюга постачання до реалізації товарів, встановлено нереальність фактичного здійснення операцій, щодо реалізації товару на адресу ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» від ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП». Крім того, директор ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» є фігурантом кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, яку визнано винною у вчиненні даного злочину, а саме у здійсненні фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, у зв'язку з чим первинні документи не можуть належним чином підтверджувати реальність взаємовідносин позивача з контрагентом, оскільки є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами. Враховуючи вищенаведене, перевіркою взаємовідносин ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» з ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» встановлено: дефектність наданих ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» до перевірки первинних документів щодо проведених господарських операцій із вищезазначеними постачальниками. Документи складені з порушенням вимог чинного законодавства, не дають змоги встановити місце реалізації товару; короткотривалий період здійснення господарської діяльності підприємства-постачальника - неможливо встановити осіб ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП», які могли здійснювати фінансово-господарську діяльність організувати та реалізувати товари: оскільки на підприємстві відсутні виробничі потужності та трудовий персонал, а також не встановлено отримання таких товарів від інших контрагентів та не відомо хто підписував документи від ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП». Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки №21/26-15-05-07-01-10/40681594 від 05.02.2020 відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/15535/20.
10.02.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/15535/20.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 адміністративна справа №640/15535/20 передана на розгляд судді Сліпець Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 адміністративну справу №640/15535/20 прийнято до провадження та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 14.03.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до провадження.
05.03.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, який за своїм змістом є аналогічним відзиву, поданому відповідачем 31.08.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою суду від 23.04.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №640/15535/20 на 30 днів.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Бастіон-Київ» зареєстровано 22.07.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (основний); 80.20 - обслуговування систем безпеки.
У період з 25.10.2019 по 29.10.2019 та з 28.01.2020 по 30.01.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві, відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПК України), у зв'язку з наданням пояснень та їх документальних підтверджень в неповному обсязі на запит ГУ ДФС у м. Києві від 28.08.2019 №161455/10/26-15-14-07-01-15, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 23.10.2019 № 2299 та на підставі направлень від 25.10.2019 №130/26-15-05-07-01-18, від 30.10.2019 №145/26-15-05-07-01-18, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бастіон-Київ» (код ЄДРПОУ 40681594) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 41445134) за листопад, грудень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 05.02.2020 №21/26-15-05-07-01-10/40681594.
Перевіркою встановлені порушення:
- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 63 202,00 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 63 202,00 грн;
- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 56 143,00 грн, та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21 Декларації) за грудень 2017 року у сумі 2 377,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки від 05.02.2020 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.02.2020:
- №1042615571, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 70 178,75 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями 56 143,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 14 035,75 грн;
- №1032615571, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 79 002,50 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 63 202,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15 800,50 грн.;
- №1052615571, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 2 377,00 грн.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 11.03.2020 подано скаргу до Державної податкової служби України.
13.05.2020 рішенням Державної податкової служби України №15948/6/99-00-08-05-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.02.2020 №1042615571, №1032615571 та №1052615571 - без змін.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 26.02.2020 №1042615571, №1032615571 та №1052615571.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Статтею 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено: витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.
Позивач та його контрагент на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).
Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу № 88).
Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Із зазначеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.
Із змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування по податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» мало взаємовідносини з ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП».
Так, 27.11.2017 між ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» (постачальником) в особі директора Чекерес О.О. та ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» (покупцем) в особі директора Іванова Є.В. укладено договір поставки №1127/04 від 27.11.2017.
Згідно умов договору постачальник зобов'язується поставити і передати покупцеві у власність товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити товар.
Загальна кількість товару, асортимент, найменування, одиниці виміру і ціна товару визнаються сторонами у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума договору становить - 351 120,24 грн, у т. ч. ПДВ 20% 58520,04 грн.
Право власності на товар і всі ризики, пов'язані з його можливою втратою або пошкодженням, переходять від постачальника до покупця у момент підписання сторонами видаткової накладної.
Витрати по перевезенню товару, а також інші витрати, передбачені чинним законодавством України і необхідні у зв'язку з виконанням цього договору, включені в ціну товару.
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Також, 27.11.2027 сторонами складено Специфікацію №1 до договору №1127/04 від 27.11.2017 та підписані видаткові накладні, а саме: №РН-1127/04 від 27.11.2017 щодо купівлі товару: зчитувач МАСЕ ММ QR кількість - 12 шт, на загальну суму - 216 000,00 грн, в тому числі ПДВ 36 000,00 грн та №РН-1204/33 від 04.12.2017 щодо купівлі товарів: MP5365 MiniProx proximity - зчитувач, кількість - 2 шт., AIM-2SL інтерфейсний модуль, кількість - 1 шт., PPV322 хвіртка скляна, кількість - 1 шт., FlexISO безконтактна карта доступу для друку зображення, кількість - 30 шт., на загальну суму - 135 120,24 грн, в тому числі ПДВ - 22 520,04 грн.
З матеріалів справи вбачається, що висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з даним контрагентом, ґрунтується на тому, що відповідно до інформаційних баз даних ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» - перебуває на обліку, стан платника «0» платник податків за основним місцем обліку, свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.03.2019. Також, директор ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» є фігурантом кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, яку визнано винним у вчиненні даного злочину, а саме у здійсненні фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, у зв'язку з чим первинні документи не можуть належним чином підтверджувати реальність взаємовідносин позивача з контрагентом, оскільки є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами. Крім того, інформація щодо наявності трудових ресурсів (звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) та основних засобів (фінансовий звіт (баланс) та додаток АМ до рядка 1.2.1 додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток до органів ДПС за 2017, 2018 роки не подавало та відповідно податки не сплачувало. Таким чином, встановити наявність у перевіряємому періоді на підприємстві працюючих, їх кількість не можливо. Підприємство не декларувало ні основних засобів, ні складських приміщень.
У результаті опрацювання зібраної відповідачем податкової інформації та аналізу даних з Єдиного реєстру податкових накладних вбачається, що за період діяльності ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» останнім придбавались різноманітні товари та послуги (відеокамери, провода, резистори, кабеля живлення, мікросхеми, підшипники, АКБ, труби, тканини, тарелка, набори для торта, послуги з монтажу та налаштування обладнання, консультаційні послуги, транспортні послуги, ремонт ділянки залізничної колії та інші).
При цьому, ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» у перевіряємому періоді зареєстровано на адресу ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» податкові накладні з іншою номенклатурою: AIM-2SL Інтерфейсний модуль, MP5365 MiniProx proximity - зчитувач, FlexISO безконтактна карта доступу для друку зображення, PPV322 хвіртка скляна, зчитувач Nedap MACE MM QR.
Згідно ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» в адресу ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» за перевіряємий період податкові накладні з постачання товарів: AIM-2SL Інтерфейсний модуль, MP5365 MiniProx proximity-зчитувач, FlexISO безконтактна карта доступу для друку зображення, PPV322 хвіртка скляна, зчитувач Nedap MACE MM QR не виписувалися.
Отже, аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» встановлено невідповідність номенклатури придбаних та реалізовананих товарів.
Також, неможливо встановити осіб ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП», які могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, оскільки на підприємстві відсутні виробничі потужності та трудовий персонал, а також не встановлено отримання таких товарів від інших контрагентів.
Таким чином, враховуючи неможливість відстеження ланцюга постачання до реалізації товарів, встановлено нереальність фактичного здійснення операцій, щодо реалізації товару на адресу ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» від ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП».
Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» складено та зареєстровано на адресу ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» податкові накладні на загальну суму 351 120,2 грн, у т. ч. ПДВ 58520,04 грн, а саме: №100 від 27.11.2017 та №252 від 04.12.2017. Податкові накладні підписані та зареєстровані в ЄРПН за електронним цифровим підписом директора ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» Чекерес О.О.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту у листопаді 2017 року в сумі 36000,00 грн та у грудні 2017 року в сумі 22 520,04 грн, відображені у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, яка включена до податкової декларації з ПДВ за листопад, грудень 2017 року та відповідають даним Єдиного реєстру податкових накладних.
Таким чином, у первинних документах наявні недостовірні відомості про учасників поставок, наявна фактична неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» було проведено господарські операції з контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цим контрагентом.
При цьому, суд зазначає, що наявність у платника податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.
В ході розгляду справи судом встановлено, що від імені ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво, на вчинення від його імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, які крім того не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.
Так, згідно вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 у справі №202/790/19 ОСОБА_1 створила підприємство ПП «ПРОДУКТ ГРУПП» без наміру здійснення господарської діяльності, пов'язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила фіктивне підприємництво шляхом придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, тим самим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.
Вказаним вироком затверджена угода від 03.04.2019 про визнання вини у кримінальному провадженні за №32019041660000004, укладена між прокурором та обвинуваченим - Чекерес ОО.; останню визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України та призначено їй покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 визнано винною за фіктивне підприємництво шляхом придбання суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» (код ЄДРПОУ 41445134), яке було контрагентом, у тому числі, ТОВ «Компанія Бастіон-Київ» (код ЄДРПОУ 40681594).
Судом проаналізовані долучені до матеріалів справи первинні документи по господарським операціям з ТОВ «ПРОДУКТ ГРУПП» та встановлено, що всі документи первинного обліку від імені постачальника підписані однією особою директором ОСОБА_1 .
При цьому, формальна наявність договорів, актів, податкових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб'єктами.
З урахуванням викладених обставин справи та вимог чинного законодавства України, суд вважає, що первинні документи, надані позивачем до перевірки та до суду, не відображають реального настання господарських операцій, оскільки сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 червня 2018 року у справі №П/811/2247/14 (К/9901/7235/18).
Верховним Судом в постановах від 30 червня 2021 року у справі № 804/1267/16, від 29 січня 2021 року у справі № 826/8752/16, від 23 жовтня 2020 року у справі № 826/10616/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 806/647/16, від 25 травня 2021 року у справі № 803/58/17 неодноразово зазначалось, що належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.
З постанов Верховного Суду можна зробити певні висновки щодо того, як саме платник податків може підтвердити власну належну обачність. Зокрема, необхідно: перевірити контрагента за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків; отримання засвідчених копій статутних та реєстраційних документів, копії паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо; перевірити загальнодоступну інформацію щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента.
Зазначене вказане, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 140/1611/19, від 16 березня 2021 року у справі № 815/1592/16.
Необхідно також звернути увагу на повноваження особи, яка підписуватиме договір та первинні документи (постанова Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №826/16627/18) та перевірити наявність у контрагента трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності (постанови Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 200/7209/19-а, від 12 листопада 2021 року у справі №520/1769/19).
Враховуючи викладене, господарські операції між позивачем та контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження, відсутності в достатній кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про юридичну дефектність оформлених первинних документів, про відсутність законного джерела походження ідентифікованого активу, відсутність існування активу, неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання по всьому ланцюгу оформлення первинних документів до кінцевого споживача.
Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідно їх дійсному економічному змісту.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження.
Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
З наданих до суду позивачем первинних документів, а також з урахуванням доказів та пояснень, наведених відповідачем, суд приходить до висновку про неможливість встановити реальність господарських операцій позивача на підставі наданих первинних документів, адже вони носять формальний характер, в той час як відповідачем надано докази та достатні доводи про неможливість встановити походження придбаних позивачем товарів (робіт/послуг) за ланцюгом постачання.
У зв'язку з наведеним вище, суд приходить до висновку про непідтвердженість реальності господарських операцій.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення від 26.02.2020 №1042615571, №1032615571 та №1052615571 прийняті відповідачем правомірно та обґрунтовано, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бастіон-Київ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 262, код ЄДРПОУ 40681594) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець