19 травня 2025 рокуСправа №640/19731/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) до Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Національної поліції України до Державної аудиторської служби України, у якій просить:
- визнати протиправним дії Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код 40165856, вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070) щодо початку проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-012804-с від 04.03.2021.
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04- 012804-с від 04.03.2021.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що позивач не погоджується з висновком Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі кайданків (оголошення про торги UA-2021-03-04-012804-с), оскільки усі документи подані у складі пропозиції свідчать про те, що ТОВ «ТД «РЕДУТ» - посередник, а фактичним виробником запропонованого товару - кайданків «БМК-09» є ТОВ «ВО «Спецвоєнторг».
Отже, господарська діяльність ТОВ «ВО «Спецвоєнторг» підпадає під дію Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» відповідно до підпункту 11 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
26.03.2021 тендерна пропозиція ТОВ «ТД «РЕДУТ» була законно відхилена замовником з підстав, визначених абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону через невідповідність вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації), у зв'язку з не поданням в складі тендерної пропозиції копії Ліцензії на виробництво спеціальних засобів. За результатами розгляду тендерних пропозицій учасників переможцем визнано Казенне науково-виробниче об'єднання «Форт» МВС України, з яким в подальшому заключено договір.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними матеріалами у справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі -Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з абзацом четвертим п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ, інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1,289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
В січні 2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/19731/21.
17.02.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподіллено судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. та передано на розгляд 18.02.2025 року.
Ухвалою від 24 лютого 2025 року суд прийняв адміністративну справу № 640/19731/21 до провадження судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. Продовжив розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.
14.03.2025 представник позивача надав до суду додаткові пояснення , де вказав, що в оскаржуваному висновку Відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-01204-с від 04.03.2021 не наведено опису порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (виявлених) за результатами моніторингу процедури закупівлі.
Крім того, оскаржуваний висновок не відповідає вимогам законодавства України в частині пред'явлення вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Так, Відповідач просить позивача здійснити заходи «щодо усунення порушень шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу та Цивільного кодексу України», однак чітко не визначає способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.
19.03.2025 Державна аудиторська служба України подала клопотання, де вказала, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору.
10.04.2025 представник позивача подав додаткові пояснення у справі , де вказав, що у своїх запереченнях відповідач наводить висновки, викладені зокрема в постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року в справі № 520/14107/21, а також деяких інших постановах.
В указаних справах Верховний Суд зробив висновок про обґрунтованість визначення відповідачем в оскаржуваних висновках про результати проведення моніторингу процедури закупівлі способу усунення порушень шляхом розірвання договору з огляду на те, що порушення, викладені в спірних висновках, знайшли своє підтвердження в судовому порядку.
Таким чином, проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-01204-с від 04.03.2021 здійснювалося з порушенням законодавства України, а відтак і результати її проведення, що відображені в оскаржуваному висновку, є протиправними.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
04.03.2021 Національною поліцією України згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» відповідно до річного плану закупівель розпочато процедуру відкритих торгів в електронній системі закупівель (на порталі «Prozorro»), оголошення UA-2021-03-04-012804-с, предмет закупівлі - кайданки (наручники металеві), код класифікатора продукції ДК 021:2015:352300000-5.
23.03.2021 року відбулось розкриття тендерних пропозицій, поданих учасниками, а саме: ТОВ «ТД «Редут»; TOB «АРАРАТ-2000», Казенне науково-виробниче об'єднання «Форт» МВС України.
За результатами розгляду документів, поданих ТОВ «ТД «Редут» та ТОВ «АРАРАТ - 2000» у складі тендерних пропозицій через електронну систему -закупівель, замовником було виявлено їх невідповідність умовам Тендерної документації на закупівлю кайданки (наручники металеві).
Переможцем процедури закупівлі було визнане Казенне науково-виробниче об'єднання «Форт» МВС України. Повідомлення про намір укласти договір з Казенним науково-виробничим об'єднанням «Форт» МВС України оприлюднене на вебпорталі «Prozorro» 02.04.2021 відповідно до ст.10, 33 Закону.
27.04.2021 Національна поліція України уклала договір №102 НП з Казенним науково-виробничим об'єднанням «Форт» МВС України про закупівлю кайданків, з ціною договору 1 968 300 грн та обсягом поставки товару кайданків (наручників металевих) БР-М-92) у кількості 1800 комплектів протягом 90 днів.
28.05.2021 на вебпорталі «Prozorro» оприлюднено наказ Державної аудиторської служби України від 28.05.2021 №154 «Про початок моніторингу процедур закупівель» та розпочато моніторинг процедури закупівлі кайданків (оголошення про торги UA-2021-03-04-012804-с).
Під час моніторингу UA-2021-03-04-012804-с Держаудислужба аналізувала, зокрема тендерну документацію позивача, затверджену рішенням тендерного комітету від 04.03.3032 року № 6 та тендерну пропозицію учасника торгів - товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Редут».
За результатами аналізу Тендерної документації Держаудитслужба встановила, що позивач як замовник закупівлі у підпункті 2 пункту 6 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» визначив, що для підтвердження відповідності запропонованого товару технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, учасник, якщо він не є виробником запропонованого товару, у складі тендерної пропозиції подає копію договору (чи іншого правочину, строк дії якого охоплює весь 2021 рік (укладеного з виробником або уповноваженим представником виробника) щодо надання повноважень учаснику з реалізації (постачання) такого товару, включаючи право використання нормативно-технічної документації та матеріалів відповідних випробувань.
Позивач як замовник закупівлі визначив, що «7) копія ліцензії, виданої МВС на провадження діяльності з виробництва спеціальних засобів та (або) їх продаж. За відсутності ліцензії МВС на виробництво та (або) продаж спеціальних засобів учасник повинен надати договір комерційної концесії з підприємством-виробником спеціальних засобів індивідуального захисту, що має ліцензію на провадження такої діяльності, відповідно до якого праводілець надає право користувачу, з метою просування товару, використовувати власну документацію, у тому числі ліцензію, а також копію самої ліцензії. У зазначеному договорі також в обов'язковому порядку має зазначатись, що товар повинен відповідати технічній та іншій документації ліцензованого виробника, його торгівельній марці, зберігатися та реалізовуватися з приміщень зберігання (складів) такого виробника, з урахуванням вимог ліцензійних умов щодо провадження даної діяльності».
Держаудитслужба під час моніторингу закупівлі аналізувала тендерну пропозицію ТОВ «ТД «Редут», де за результатами такого моніторингу встановила, що зазначений учасник торгів у складі своєї тендерної пропозиції надав ліцензію від 28.08.2015 № 1035, видану Міністерством внутрішніх справ України, зокрема на продаж спеціальних засобів, що відповідає технічним, якісним та кількісним характеристикам до предмета закупівлі. Поряд з цим учасник торгів у складі своєї тендерної пропозиції також надав копію договору комерційної концесії (франчайзинг) від 02.11.2020 №03/11-08.
Держаудитслужба встановила, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ТД «Редут» визначена електронною системою закупівель Prozorro як найбільш економічно вигідна пропозиція, проте позивач за результатами розгляду тендерних пропозицій, зокрема і і тендерної пропозиції ТОВ «ТД «Редут», прийняв рішення про відхилення тендерної пропозиції вказаного учасника торгів з підстав не виконання умов підпункту 7 пункту 6 розділу III Тендерної документації, позаяк у складі тендерної пропозиції не надано копії ліцензії на виробництво товару (ТОВ «Спецвоєнторг») - спеціальних засобів, до яких належать кайданки.
23.06.2021 Держаудитслужбою затверджений висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-012804-с, який опубліковано на вебпорталі «Prozorro», яким за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ТД «Редут» встановлено порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону.
Пунктом 3 констатуючої частини Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-012804-C Держаудитслужба зобов'язала Національну поліцію України здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому порядку шляхом припинення зобов'язань за Договором з дотриманням положень Господарського кодексу та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку.
Позивач на обґрунтування своєї правомірної поведінки у своєму адміністративному позові зазначив про те, що ним правомірно відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ТД «Редут», позаяк такий учасник не надав копії ліцензії на виробництво спеціальних засобів.
Обгрунтованість рішення Національної поліції України як замовника стосовно відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ТД «РЕДУТ» підтверджена рішенням Постійно діючої адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 20 квітня 2021 року № 8491-р/пк-пз, яким ТОВ «ТД «РЕДУТ» було відмовлено в задоволенні його скарги на підставі відсутності порушень з боку Національної поліції України як замовника під час процедури закупівлі. Скаргу ТОВ «ТД «РЕДУТ» було розглянуто Антимонопольним комітетом України відповідно до вимог законодавства України при повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та порушених у цій скарзі питань.
Національна поліція України не погоджується з Висновком Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі кайданків (оголошення про торги UA-2021-03-04-012804-c) від 23.06.2021 року, що і зумовило позивача на звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
За змістом статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю зокрема є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Стосовно наявності повноважень та порядку проведення моніторингу закупівлі, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначаються Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ).
За приписами частини першої статті 1 Закону №2939-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
За правилами частини першої статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель (частина третя статті 5 Закону №2939-ХІІ).
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина четверта статті 5 Закону №2939-ХІІ).
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), установлено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення №43 основними завданнями Державної аудиторської служби України, зокрема, є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Також за приписами підпункту 3 пункту 3 Положення №43 до основних завдань Держаудитслужби віднесено здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено з 1 листопада 2016 року, зокрема, юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Державної аудиторської служби України, а саме - Північно-східний офіс Держаудитслужби (м. Харків), шляхом реорганізації Державних фінансових інспекцій в Харківській, Луганській, Полтавській та Сумській областях.
Наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, де визначені повноваження органу державного фінансового контролю.
Наказом Державної аудиторської служби України від 27.08.2020 № 242 внесено зміни до положень про офіси Держаудитслужи, зокрема, пункт 1 доповнено абзацом такого змісту: «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».
Виконуючи доручення Державної аудиторської служби України, Управлінням, здійснивши попередній аналіз інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, самостійно виявлено ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель за номером UA-2021-03-04-012804-с та розпочато моніторинг закупівлі, що відповідає положенням статті 8 Закону № 922, тому позовні вимоги в частині визнати протиправним дії Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код 40165856, вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070) щодо початку проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-012804-с не підтвердженно належними доказами і тому не підлягають задоволенню.
Стосовно зазначеного в оскаржуваному висновку порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає про таке.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII ( далі - Закону України № 922-VIII).
Частиною першою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 1 та 2 частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону (абзац перший пункту 1); якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (абзац перший пункту 2).
Частиною першою статті 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема, наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (пункт 1 частини другої статті 16 Закону №922-VIII).
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців (абзац другий частина третя статті 16 Закону №922-VIII).
Суд встановив, що на виконання вказаних вимог ТОВ «ТД «РЕДУТ» у складі пропозиції, зокрема подало такі документи (у тому числі самостійно складені):
- гарантійний лист TOB «ВО «Спецвоєнторг» віо 15.03.2021 N»221503 про можливість виготовлення та передачі ТОВ «ТД «РЕДУТ» для реалізації Національної поліції наручників металевих;
- дилерський договір № 02/11-08 від 02.11.2020 між ТОВ «ТД «РЕДУТ» та виробником наручників металевих - ТОВ «ВО «Спецвоєнторг»;
- договір комерційної концесії № 03/11-08 від 02.11.2020 між ТОВ «ТД «РЕДУТ» та виробником наручників металевих ТОВ «ВО «Спецвоєнторг»;
- довідка ТОВ «ТД «РЕДУТ» з детальним описом товару, в якій зазначено виробником наручників - ТОВ «ВО «Спецвоєнторг»;
- гарантійний лист ТОВ «ТД «РЕДУТ» від 22.03.2021 №220321-7 по те, що товар є новим та відповідає встановленим вимогам замовника;
- копію ліцензії, виданої МВС, на впровадження ТОВ «ТД «РЕДУТ» діяльності з продажу спеціальних засобів активної оборони.
Тобто усі документи подані у складі пропозиції свідчать про те, що ТОВ «ТД «РЕДУТ» - посередник, а фактичним виробником запропонованого товару - кайданків «БМК-09» є ТОВ «ВО «Спецвоєнторг».
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із оскарженням висновку Державної аудиторської служби України від 23.06.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-012804-с.
Учасник ТОВ «ТД «РЕДУТ» у складі своєї тендерної пропозиції надав гарантійний лист ТОВ «ВО «Спецвоєнторг» від 15.03.2021 року № 2/1503 про можливість виготовлення та передачі ТОВ «ТД «РЕДУТ» для реалізації Національної поліції наручників металевих.
Отже, господарська діяльність ТОВ «ВО «Спецвоєнторг» підпадає під дію Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (відповідно до підпункту 11 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»).
Ураховуючи вимогу підпункту 7 пункту 6 розділу III Документації ТОВ «ТД «РЕДУТ» при наданні копії договору комерційної концесії з підприємством-виробником спеціальних засобів, що має ліцензію на провадження такої діяльності, учасник повинен в обов'язковому порядку також надати і копію такої ліцензії.
Під час подання тендерних пропозицій в установлені строки з 04 по 22 березня поточного року ТОВ «ТД «РЕДУТ» не подало копію ліцензії виробника товару - ТОВ «ВО «Спецвоєнторг», виданої МВС на провадження діяльності з виробництва спеціальних засобів. Наданий в складі тендерної пропозиції ТОВ «ТД «РЕДУТ» Дозвіл МВС, виданий для ТОВ «ВО «Спецвоєнторг», на право відкриття підприємств, майстерень для здійснення діяльності з виробництва спецзасобів, за жодних умов не можливо вважати Ліцензією МВС на виробництво спецзасобів, а відповідно до вимог нормативних документів він є одним із багатьох документів, які подаються суб'єктами господарювання для отримання ліцензії на виробництво спеціальних засобів.
Разом з тим, жодного документа, який би пояснював причини не подання Ліцензії на виробництво товару, у спосіб передбачений Документацією, у складі тендерної пропозиції ТОВ «ТД «РЕДУТ» не надало.
Зважаючи на зазначене, замовник за відсутності підстав, визначених у абзаці другому пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922, відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ТД «Редут», тобто тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Системний аналіз правових норм у цій справі, а також встановлених обставин справи дає підстави для висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного Висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:
- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
Між тим, відповідно до розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України 23.04.2018 р. №86 визначено, цей Порядок, визначає порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі. Висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 р. № 86, в електронній системі закупівель. Розділами II та III Порядку заповнення форми висновку визначено порядок заповнення вступної та констатуючої частини форми висновку. Зокрема у п.2 Розділу II констатуючої частини висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Дослідивши вказаний висновок суд з'ясував, що Держаудитслужби України зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Суд встановив, що у спірному висновку не було конкретизовано як саме позивач має усунути виявлене порушення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов'язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі № 160/11304/19.
Констатуюча частина пункту третього Висновку не відповідає вимогам статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» та приписами Порядку №86 спростовується встановленими обставинами справи, оскільки суд встановив його неконкретизованість в частині зобов'язання усунути виявлені порушення, що виключає його правомірність як акта індивідуальної дії.
З урахуванням вищевказаного зобов'язавши здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, відповідач не вказав, які саме дії повинен здійснити позивач для усунення виявлених порушень.
Суд не враховує посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, оскільки порушення викладене в оскаржуваному висновку не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті.
Обґрунтованість, в силу ст. 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
Зобов'язання самостійно визначити, які саме заходи слід вжити позивачу для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення останнім чинного законодавства.
Таким чином, висновок в цій частині не відповідає положенням статті 2 КАС України щодо обґрунтованості та врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Стосовно зазначення в позовних вимогах про оскаржуваний висновок щодо початку проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-012804-с від 04.03.2021, суд вважає технічною помилкою, оскільки в матеріалах справи наявний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04-012804-с від 23.06.2021 року.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд зробив висновок про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як видно з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 4540,00:2= 2270,00 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимогу у сумі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) до Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-04- 012804-с.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856 на користь Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) судові витрати по справі у розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук