15 травня 2025 рокуСправа №640/39436/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Пенсійного фонду України, в якому просить:
визнати дії Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі доданих документів протиправними;
зобов'язати Пенсійний фонд України зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням поданих ним документів, а саме: довідки №149 від 21.04.2020 року про заробітну плату, яка враховується при обчисленні розміру пенсії у період: з 18.01.1988 по 04.06.1989 та з 12.08.1991 по 11.11.1993 р. і складає 39,22183 грн., довідки №338 від 21.04.2021 року, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній №337 від 21.04.2021 року, довідки №339 від 21.04.2021 року, про перейменування та реорганізацію підприємства, та провести перерахунок пенсії з дня настання права на призначення пенсії, з урахуванням виплачених сум та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач листом протиправно відмовив у проведені перерахунку пенсії з урахуванням наданих ним довідок підприємства.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 10.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
04.02.2025 справа №640/39436/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року прийнято суддею Вроною О.В. справу №640/39436/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, до свого провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
18.03.2025 від Пенсійного фонду України через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідача зазначає наступне.
Головні управління та Пенсійний фонд України є різними самостійними юридичними особами з різною юрисдикцією та компетенцією. Функції з призначення (перерахунку) та виплата пенсій є дискреційними повноваженнями територіальних органів Фонду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.05.2022 у справі № 640/19528/19 зазначив, що Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсії.
Згідно із п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (…) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
За даними обліку в централізованій підсистемі “Призначення та виплата пенсій» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України позивач на момент розгляду цієї справи перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Ураховуючи наведене, Пенсійний фонд України не є належним відповідачем по справі.
Відповідно до пп. 17 п. 4 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.
Закон України “Про звернення громадян» передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
До Пенсійного фонду України надійшли звернення позивача від 07.06.2021 (вх. №18673/Л-2800-21, № 18675/Л-2800-21, № 18676/Л-2800-21), в яких позивач просив розглянути питання компенсації за несвоєчасну, на його думку, виплату пенсії, перевірити розрахунок його пенсії, розглянути довідки з трудового архіву та розглянути питання щодо дій працівників Фонду при відмові у призначенні пенсії позивачу.
Звернення позивача від 07.06.2021 були розглянуті Фондом в порядку та у строк, встановлені Законом України “Про звернення громадян» зокрема, позивачу надані роз'яснення з питань, порушених ним у зверненні, зокрема, щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2020 у справі № 640/24482/19 та призначення пенсії позивачу, відсутності підстав для виплати компенсації.
Листом Пенсійного фонду України від 05.07.2021 № 20264-18673/Л-03/8-2800/21 (додається) позивачу надана відповідь по суті порушених ним питань та виходячи із власного розуміння правового регулювання окремих питань, заявлених Позивачем у зверненні. В подальшому позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою від 21.07.2021 (вх. № 23609/Л-2800-21) з питань, аналогічних у попередніх зверненнях.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Листи Пенсійного фонду України від 05.07.2021 № 20264-18673/Л-03/8-2800/21 та від 18.08.2021 № 24628-23609/Л-03/8-2800/21 є відповіддю на звернення позивача, не є управлінським рішенням та містить позицію з конкретного кола питань. Позивач не погоджується зі змістом наданих відповідей, водночас це не свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України “Про звернення громадян».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 після відкриття провадження у справі позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 28.04.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №640/39436/21, встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На виконання ухвали суду позивачем надано виправлену позовну заяву з доказами направлення її копії відповідачу.
При цьому у заяві представником повідомлено про розгляд ним можливості зміни предмета позову (уточнення позовних вимог), залучення співвідповідача, що потребує вивчення додаткових документів і узгодження з позивачем, який проходить військову службу в ЗСУ.
Враховуючи зазначене, судом надано час позивачу для узгодження вказаних питань.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №640/39436/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до довідки від 27.04.2015 №3006-8287 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 -позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Зареєстроване місце проживання особи: АДРЕСА_1 .
Місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 в червні 2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було відмовлено позивачу у призначенні пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2020 у справі №640/24482/19 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладену у листі №123923/03 від 10.06.2019 року, щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи з 18.01.1988р. по 04.06.1986р. та з 12.08.1991р. по 11.11.1993р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 18.01.1988р. по 04.06.1986р. та з 12.08.1991р. по 11.11.1993р. та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення з відповідною заявою.
При призначенні позивачу пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не було враховано довідку №149 від 21.04.2020 про заробітну плату, яка враховується при обчисленні розміру пенсії у період: з 18.01.1988 по 04.06.1989 та з 12.08.1991 по 11.11.1993 і складає 39,22183 грн., довідку №338 від 21.04.2021 , довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній №337 від 21.04.2021, довідку №339 від 21.04.2021 про перейменування та організацію підприємства.
21.07.2021 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив розглянути довідки про заробітну плату, долученні до звернення від 07.06.2021 і врахувати для обчислення пенсії.
Листом від 18.08.2021 №24628-23609/Л-03/8-2800/21 Пенсійний фонд України повідомив, що відповідно до ст. 1 Закону України від 15.04.2024 №1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Врахування документів, виданих органами, їх посадовими особами чи службовими особами, створеними, обраними чи призначеними на тимчасово окупованій території всупереч діючому законодавству України, є недісними і не можуть бути враховані при обчисленні розміру пенсії.
Дії відповідача позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 46 Конституції України громадяни наділені правом на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( Закон № 1058) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України (п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 1058).
За приписами ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п. 3 Порядку №637).
Відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (далі Порядок № 22-1), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 р. (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10. Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 278/694/17, від 12 листопада 2021 р у справі № 433/1436/17 .
Позивачем при подані заяви про призначення пенсії було надано довідку Филіалу «ВОК ЛШ им. М.Горького «ДОНБАССУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ» (мовою оригіналу) №149 від 21.04.2020 про заробітну плату для нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з січня 1988 по листопад 1993, яка видана на підставі особових рахунків за 1988-1989, 19991-1994, №3753, №3420 по Ш/У «Жовтневе».
На підтвердження трудового стажу за вищевказаний період виплати заробітної плати позивачем була надана довідка Филіалу «ВОК ЛШ им. М.Горького «ДОНБАССУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ» №337 від 21.04.2021 .
Крім того, позивачем були надані довідки Филіалу «ВОК ЛШ им. М.Горького «ДОНБАССУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ» №338 від 21.04.2021 про підтвердження роботи в період з 12.08.1991 по 27.11.1991 підземним учнем гірника очисного забою і №339 від 21.04.2021 про перейменування і реорганізацію підприємства.
Що стосується доводів відповідача, про те, що довідки, видані на тимчасово окупованій території не можуть бути взяті до уваги, суд виходть з наступного.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уУ тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам суд враховує наступне.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. №1085-р ( в редакції на час видачі довідок) , м.Макіївка Донецької області перебувало у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст.18 Закону України № 1207-VII від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Частинами 1, 3 ст.9 Закону № 1207-VII встановлено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 9 Закону України № 1207-VII від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до якої встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року у справі №711/10426/16-а, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих "намібійських винятків" Міжнародного суду ООН.
Слід зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (даліООН) у документіЮридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.
Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справахЛоізіду проти Туречиини(Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини(Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії(Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, вважають судді ЄСПЛ. Для людей, що проживають на цій території, життя триває і це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.
Суд також спростовує твердження Головного управління Пенсійного фонду України, що він не є належним відповідачем у справі.
Згідно приписів п.19 ч.1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк,
Позивач звернувся із заявою про перерахунок йому пенсії з урахуванням довідок до Пенсійного фонду України, який за результатом розгляду надав відповідь листом від 18.08.2021 №24628-23609/Л-03/8-2800/21 і фактично відмовив у перерахунку пенсії з врахуванням наданих позивачем довідок.
Тобто, права позивача були порушені саме Пенсійним фондом України, а не його територіальним органом, як зазначає відповідач.
При цьому, відповідачем не було роз'яснено позивачу про необхідність звернення із такою заявою до територіального органу Пенсійного фонду, яким була призначена пенсія, не скеровано таку заяву для розгляду до належного Управління Пенсійного фонду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (Положення №280).
Відповідно до п. 1 Положення №280 (в редакції на час виникнення спірних відносин) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством (абзац 5 підп. 6 п.4 Положення №280 ).
За п 7. Положення №280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п.п 3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21.12.2022 № 28-2), Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема: призначення (перерахунку) і виплату пенсій.
Відповідно до п. 12 Положення № 28-2 Головне управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Таким чином, Пенсійний фонд України і Головні управління є різними самостійними юридичними особами з різною юрисдикцією та компетенцією.
Функції з призначення (перерахунку) та виплата пенсій є дискреційними повноваженнями територіальних органів Пенсійного фонду України.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 18.05.2022 у справі №640/19528/19 зазначив, що Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсії.
Частиною 2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи наведене з метою ефективного захисту права позивача на належний розмір пенсії, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо покладених на нього Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, завдань з координації і контролю роботи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо додержання вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розгяду документів, поданих для призначення пенсії та скеруванням документів ОСОБА_1 для розгляду до належного територіального органу Пенсійного фонду України - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Зобов'язати Пенсійний фонд України направити заяву ОСОБА_1 від 21.07.2021 разом з довідкою №149 від 21.04.2020 року про заробітну плату, яка враховується при обчисленні розміру пенсії у період: з 18.01.1988 по 04.06.1989 та з 12.08.1991 по 11.11.1993 р., довідкою №338 від 21.04.2021 року, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній №337 від 21.04.2021 року, довідкою №339 від 21.04.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.07.2015 є учасником бойових дій і відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 244-246, 250, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 00035323) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо покладених на нього Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, завдань з координації і контролю роботи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо додержання вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розгяду документів, поданих для призначення пенсії та скеруванням документів ОСОБА_1 для розгляду до належного територіального органу Пенсійного фонду України - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Зобов'язати Пенсійний фонд України направити заяву ОСОБА_1 від 21.07.2021 разом з довідкою №149 від 21.04.2020 року про заробітну плату, яка враховується при обчисленні розміру пенсії у період: з 18.01.1988 по 04.06.1989 та з 12.08.1991 по 11.11.1993 р., довідкою №338 від 21.04.2021 року, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній №337 від 21.04.2021 року, довідкою №339 від 21.04.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням виплачених сум , з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
В решті позовних вимог -відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду .
Суддя О.В. Врона