19 травня 2025 рокуСправа №160/6836/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначені пенсії від 13.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області врахувати періоди навчання, проходження військової служби та роботи до загального страхового стажу:
-період навчання з 01.09.1982 по 29.06.1989 відповідно до диплому від 29.06.1989 НОМЕР_1 та проходження військової служби, згідно військового квитка НОМЕР_2 з 23 листопада 1985 року по 05 листопада 1987 рік, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 з 01.10.1984 по 01.02.1985, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-період роботи з 17.12.1991 по 27.03.1995 відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії враховуючи зараховані до загального страхового стажу періоди роботи, з дня подачі заяви про призначення пенсії з 06.01.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся із заявою і документами в підтвердження стажу про призначення пенсії за віком, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправно відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на неможливість зарахувати всі періоди роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/845/25 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву не надали.
Відповідачі про розгляд справи були повідомлені належним чином, шляхом доставлення 20.03.2025 до їх електронних кабінетів ухвали суду, що підтверджується відповідними довідками Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 06.01.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За приниципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №045750030589 від 13.01.2025.
Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області при прийнятті рішення виходило з наступного.
Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.
Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 31 рік.
Страховий стаж заявника за наданими документами становить 25 років 6 місяців 12 днів.
До страхового стажу за наданими документами не зараховано:
період навчання з 01.09.1982 по 29.06.1989 відповідно до диплому від 29.06.1989 НОМЕР_4 , оскільки даний період перевищує загальноприйнятий термін навчання та перетинається з військовою службою;
період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_5 з 01.10.1984 по 01.02.1985, оскільки дата видачі трудової книжки 29.07.1985;
період роботи з 17.12.1991 по 27.03.1995 відповідно до трудової книжки НОМЕР_5 , оскільки назва організації в запису про прийняття на роботу не відповідає назві організації на печатці, якою засвідчено запис про звільнення з роботи, інформація про перейменування відсутня.
Позивач вважає рішення відповідача-2, протиправним, таким, що порушує конституційне право особи на пенсійне забезпечення за віком.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" врегульовані Законом Українни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-ІV).
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За умовами ч.1 ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (Інструкція №162) трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.
За п. 2.2. Інструкції №162 у трудову книжку вносяться, зокрема :відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується: "1984.05.01", у трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.: "05.01.84".
Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору (п. 2.3. Інструкції №162).
2.13. У графі 3 розділу " Відомості про роботу " як заголовка пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 вказується дата прийому на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнято або призначено в такий цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади та присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, провадяться: для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників - відповідно до найменувань посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.
В подальшому наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58) з акналогічними положеннями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ( Порядок №637).
За п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п. 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Щодо питання незарахування позивачу період навчання з 01.09.1982 по 29.06.1989 відповідно до диплому від 29.06.1989 НОМЕР_1 та проходження військової служби, згідно воєнного квитка НОМЕР_2 з 23 листопада 1985 року по 05 листопада 1987 рік, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.17. Інструкція №162 (в редакції на час навчання і проходження військової служби позивачем у трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів наступних документів:
а) про час служби у складі Збройних Сил СРСР, в органах Комітету державної безпеки СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, у всіх видах охорони, де на тих, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю та державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) та дати звільнення зі служби;
в) про час навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах (включаючи і час роботи у студентських загонах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики), партійних школах, школах профруху та про час перебування в аспірантурі клінічної ординатури1.
Передбачені у цьому пункті записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу цьому підприємстві.
Пунктом 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються:
військові квитки;
довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;
довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Згідно з абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я та віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (п.8 Порядку №637).
При цьому п. 8.1. . Інструкція №162 встановлено, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 6 вересня 1973 р. № 656 "Про трудові книжки робітників і службовців"
За п. 18.Постанови №656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідно до наданого позивачем диплому НОМЕР_4 в 1982 році ОСОБА_1 вступив до Макіївського інженерно будівельного інституту за спеціальністю «Водопостачання та каналізація».
Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 29 червня 1989 року позивачу присвоєно кваліцікацію інженера-будівельника.
В період навчання ОСОБА_1 був призваний до проходження військової служби і відповідно до військового квитка НОМЕР_2 проходив військову службу з 23 листопада 1985 року по 05 листопада 1987 року.
Після проходження військової служби позивач закінчив Макіївськй інженерно будівельний інститут 29.06.1989 році.
Враховуючи наведене, відповідачем-2 безпідставно відмовлено у зарахуванні вказазаних періодів до страхового стажу позивача.
Щодо незарахування відповідачем-2 до страхового стажу позивача періодів роботи: з 01.10.1984 по 01.02.1985 і з 17.12.1991 по 27.03.1995, суд виходить з наступного.
За записами трудової книжки НОМЕР_5 від 29.07.1985 ОСОБА_1
01.10.1984 був прийняттий до Будівельного управління 5 тресту «Макеевжилстрой» (мовою оригіналу) для проходження виробничої практики монтажніком ЖБК другого розряду відповідно до наказу №346-к від 01.10.1984 (запис №1);
01.02.1985 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики відповідно до наказу №49-к від 01.02.1985(запис №2);
17.12.1991 прийнятий до Фірми «Актіс ЛТД» на посаду зам. директора по зовнішньоекономічним зв'язкам, відповідно до наказу №4 від 17.12.1991 (запис №11);
27.03.1995 звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу №5 від 27.03.1995 (запис №12).
Суд не приймає посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на невідповідність дати видачі трудової книжки із першою датою заповнення періоду позивача в трудовій книжці і на невідповідність назви організації в запису про прийняття на роботу 17.12.1991 назві організації на печатці, якою засвідчено 27.03.1995 запис про звільнення.
Як вже було вказано, вище п.18 Постанови №656 відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, було покладено на спеціально уповноважену особу, яку призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Аналогічні норми були встановлені в подальшому і в постанові Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Виходячи з наведених правових норм на працівника не може бути покладена відповідальність за ведення трудової книжки.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказав, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права, а відтак недотримання роботодавцем усіх вимог при заповненні трудової книжки, не може бути беззаперечною підставою для відмови в призначенні пенсії, особи, яка звернулася за такою.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не було позбавлено можливості витребувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати (п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058).
Верховний Суду у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 вказав, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Враховуючи вищенаведене суд вважає необхідним зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача.
Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача, суд зазначає наступне.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснювало розгляд заяви позивача і не приймало рішення по суті, а тому не є належним відповідачем у справі.
Обов'язок щодо повторного розгляду заяви позивача слід покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі не надали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується квитанцією ІD 8561-6728-9710-0551 від 03.03.2025.
Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро 49094, код ЄДРПОУ 21910427), 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначені пенсії від 13.01.2025 року №045750030589 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
-період навчання з 01.09.1982 по 29.06.1989 відповідно до диплому від 29.06.1989 НОМЕР_1 та проходження військової служби, згідно військового квитка НОМЕР_2 з 23 листопада 1985 року по 05 листопада 1987 рік
-період роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 з 01.10.1984 по 01.02.1985;
-період роботи з 17.12.1991 по 27.03.1995 відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025 про призначення пенсії, з врахуванням висновків в цій справі.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона