30 квітня 2025 року Справа № 160/30754/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіМаковської О.В.
за участі секретаря судового засіданняДубовика Г.Е.
за участі:
представника позивача представника відповідача Охримович Л.С. Грановського М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати п. 2. Наказу ГУНП в Дніпропетровській області №1769к від 13.09.2024 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 23.09.2024 №1022о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліції» та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчено;
-поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділеня поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яку рахувати з 24.09.2024, до дати фактичного поновлення позивача на посаді;
-судове рішення в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за місяць - допустити до негайного виконання, відповідно до ст. 371 КАС України.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що звільнення позивача є незаконним, відповідачем не підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому оскаржувані накази були прийняті з порушенням приписів чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.12.2024.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування власної правової позиції зазначено, що позовні вимоги є необгрунтованими, а доводи, які викладені в позовній заяві такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказано, що позивачем вчинено діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоєно проступок, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього, як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання останнім обов'язків поліцейського. Відповідач зазначає, що своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально - етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, які закріплені у нормативно- правових актах спеціального законодавства, що пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Відповідач вказує, що дисциплінарною комісією ГУНП під час проведення службового розслідування встановлено, що лейтенанту поліції ОСОБА_1 було відомо про вимоги НП та ГУНП щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни та дій, що можуть призвести до приниження авторитету Національної поліції, а тому останній мав усвідомлювати, що здійснення з його боку будь - яких дій, які вказують на необ'єктивність та упередженість, а також ті, що викликають сумнів у належному виконанні ним службових обов'язків, призведе до приниження авторитету органу Національної поліції, та як наслідок до притягнення останнього до суворої відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції.
Підготовче засідання, призначене на 30.12.2024, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Маковської О.В. у щорічній відпустці. Розгляд справи відкладено на 22.01.2025.
В підготовче засідання 22.01.2025 сторони не з'явились. Розгляд справи відкладено на 05.02.2025.
Підготовче засідання, призначене на 05.02.2025, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Маковської О.В. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 26.02.2025.
В підготовче засідання 26.02.2025 сторони з'явились. Розгляд справи відкладено на 05.03.2025.
Підготовче засідання, призначене на 05.03.2025, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Маковської О.В. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 26.03.2025.
В підготовче засідання 26.03.2025 сторони не з'явились. Розгляд справи відкладено на 10.04.2025.
В підготовче засідання 10.04.2025 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився. Розгляд справи відкладено на 30.04.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 30.04.2025.
В судове засідання 30.04.2025 сторони з'явились та надали свої пояснення і заперечення по суті позовних вимог. Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.04.2023 №222 о/с, як прибулий з Донецького державного університету внутрішніх справ, був призначений на посаду слідчого відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 13.04.2023.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 23.09.2024 №1022 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 - слідчого відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції звільнено з 23.09.2024 з Національної поліції України за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення зі служби стали наступні обставини.
До Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 14.08.2024 надійшла інформація про те, що 14.08.2024 слідчими Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м.Київ, спільно з працівниками управління СБУ у м.Київ, в рамках кримінального провадження (ЄРДР №42023102090000016), розпочатого 18.01.2023 за ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м.Києва проведені невідкладні слідчі дії (обшуки) за місцем мешкання 5 поліцейських, які у 2023 році закінчили Донецький державний університет внутрішніх справ та були призначені на посади в ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: слідчого відділення ВП №10 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Карпенка Б.С., слідчого відділення ВП № 4 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Балагури П.М.., слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Козака Є.О., слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Романенка С.Д., інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_2 та повідомлення останнім про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин вказаної події на підставі вимог статей 14-17, 26 Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808, дисциплінарною комісією ГУНП відповідно до наказу ГУНП від 15.08.2024 №1764, було розглянуто справу у формі письмового провадження за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділення ВП №10 Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 , слідчим слідчого відділення ВП №4 Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції Балагурою П.М., слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_4 , слідчим слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції Романенко Є.Д., інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Криворізького РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_2 та неналежної організації роботи останніх окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до затримання 14.08.2024 в порядку ст.208 КПК України лейтенанта поліції ОСОБА_3 .Б лейтенанта поліції ОСОБА_4 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 та повідомлення останнім про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України.
З матеріалів службового розслідування встановлено, що 14.08.2024 до ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня слідчими Другого слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м. Київ, спільно з працівниками СБУ у м. Київ в рамках розслідування кримінального провадження № 42023102090000016, розпочатого 18.01.2023 за ч.4 ст.190 та ч.1 ст.255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва проведені слідчі дії ( обшуки) за місцем мешкання 5 поліцейських, у т.ч., слідчого слідчого відділення ВП №4 Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 14.08.2024 поліцейськими управління головної інспекції ГУНП на місці проведення слідчих дій встановлено, що за результатами проведених слідчих дій (обшуків) за місцем мешкання, зокрема, лейтенанта поліції ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон « ІНФОРМАЦІЯ_1 », 2 банківські картки АТ КБ « Приват Банк» та 1 банківську картку Українського необанку «Монобанк».
Дисциплінарною комісією від слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 отримано текст повідомлень про підозру лейтенанту поліції ОСОБА_3 , лейтенанту поліції ОСОБА_5 , лейтенанту поліції ОСОБА_2 та лейтенанту поліції ОСОБА_4 .
В матеріалах службового розслідування зазначено, що за версією слідства вищевказані працівники у 2022 році під час навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ створили злочинну організацію та в месенджері «Telegram» на різних телеграм - каналах під виглядом надання неіснуючих послуг, а саме: пропозицій з пасивного заробітку, шляхом інвестицій в закупівлю окремих груп товарів пропонувалось отримати високий прибуток.
Грошові кошти, які інвестувалися у запропонований проект, так і обіцяні прибутки від такого інвестування, потерпілим не поверталися.
Під час проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії здійснено, зокрема, перевірку стану службової діяльності слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в ході якої встановлено окремі недоліки та порушення.
Так, під час вивчення стану досудового розслідування відповідно до довідки СУ ГУНП (вих.№2/10097 від 06.09.2024) службовим розслідуванням встановлено, що під час проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12024041750000580 від 29.04.2024 за ч.4 ст.185 КК України з дати внесення відомостей до ЄРДР не виконані всі можливі слідчі ( розшукові) дії, а саме: не здійснено тимчасового доступу до інформації, яка містить банківську таємницю.
Відповідно до пунктів 1.20, 1.21 розділу II посадових інструкцій №45.4/2- 428 від 26.01.2024 слідчий ОСОБА_1 під час досудового розслідування повинен дотримуватися вимог Кримінального процесуального Кодексу України та Законів України, забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень.
Також встановлено, що відповідно до записів у книзі нарядів відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП №989/2 лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2024, 06.08.2024 ніс службу у добовому наряді в складі слідчо - оперативної групи.04.08.2024 останній відповідно до наказу відділення поліції №4 КРУП від 02.08.2024 №287 ніс службу по забезпеченню громадського порядку на території Саксаганського району м.Кривий Ріг у складі патруля. Лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснював виїзди на місце події за повідомленнями про кримінальні правопорушення (ЄО ВП №4 Криворізького РУП від 24.07.2024 №15568, №15605; від 06.08.2024 №16791, №16798, №16833).
В матеріалах службового розслідування міститься інформація про те, що відповідно до записів у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області №980, лейтенант поліції ОСОБА_1 24.07.2024 отримав портативний відеореєстратор «Motorola VD 400» № 797248 ; 04.08.2024 - «Motorola VD 400» №799928; 06.08.2024 - «Motorola VD 400» ( номер не зазначено).
У свою чергу, членами дисциплінарної комісії 20.08.2024 під час перевірки інформації за допомогою програмного забезпечення « Motorola Solutions Відеоменеджер», відповідно до доступу, наданого УІАП ГУНП встановлено, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 24.07.2024 на портативний відеореєстратор зроблено лише два відеозаписи тривалістю 5 та 10 секунд. 04.08.2024 зроблено один відеозапис тривалістю 4 секунди; 06.08.2024 та 07.08.2024 - п'ять відеозаписів тривалістю 6, 4, 13, 5 та 3 секунди. Скріншоти перевірки інформації щодо здійснення відеозаписів на портативні відеореєстратори лейтенантом поліції ОСОБА_1 долучено до матеріалів службового розслідування.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 допущено порушення вимог пункту 5 розділу 11 Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.
Дисциплінарною комісією також встановлено, що наказом Криворізького РУП від 05.08.2024 №1745 до лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилося у не дослідженні всіх можливих фактичних обставин кримінального правопорушення, прийнятті передчасних процесуальних рішень без проведення всіх необхідних слідчих дій, у зв'язку з чим рішення про закриття тричі скасовувалося у кримінальному провадженні №12023041760000442, а також у неналежному проведенні досудового розслідування, неповному та всебічному дослідженні обставин скоєння кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12024041750000031.
Крім цього, наказом ГУНП від 28.08.2024 №1649 до лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 40 КПК України, підпунктів 1,2 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, що виразилося у не проведенні повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, а виконані слідчі (розшукові) дії проведено із порушенням розумних строків у кримінальних провадженнях №12024040000000154, №42023212020000014, №12023170430000656 за ст.307 КК України.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 14.08.2024 за адресою його мешкання : АДРЕСА_1 працівниками ДБР та СБУ був проведений обшук на підставі ухвали суду. У ході обшуку було вилучено його мобільний телефон та три банківські картки. Того ж дня, а також 20.08.2024 він був допитаний у якості свідка у кримінальному провадженні №42023102090000016, розпочатому 18.01.2023. Під час допиту лейтенант поліції ОСОБА_1 дав свідчення стосовно надання у липні - серпні 2022 року у користування ОСОБА_3 своїх банківських карток за грошову винагороду у сумі 600 грн. ОСОБА_1 зазнавич, що про будь-яку незаконну діяльність ОСОБА_3 йому відомо не було, а ОСОБА_3 запевняв, що всі операції, які будуть здійснюватися за допомогою карток, будуть законними.
Стосовно невиконання всіх можливих слідчих дій у кримінальному провадженні №12024041750000580 лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що це сталося у зв'язку зі значним навантаженням та недостатністю часу.
Також, лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що під час несення служби у складі слідчо - оперативної групи він отримував портативний відеореєстратор, який іноді забував вмикати під час безпосереднього виконання службових обов'язків.
Опитаний заступник начальника відділення поліції - начальник слідчого відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснив, що за період його перебування на посаді на ранкових нарадах та підведеннях підсумків роботи за день підпорядкованому особовому складу, у тому числі, ОСОБА_1 , неодноразово наголошувалось про необхідність дотримання дисципліни та законності, як на службі так і в побуті, неухильному дотриманні законодавства України та недопущення вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень.
У ході службового розслідування з метою отримання пояснень від лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 , які перебувають під вартою, дисциплінарною комісією відповідно до вимог ч.11 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337, абзацу 4 пункту 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, надіслано повідомлення до адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор» про необхідність надіслати пояснення вищевказаних поліцейських на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Будучи опитаними адміністрацією ДУ «Київський слідчий ізолятор» лейтенант поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_3 , лейтенант поліції ОСОБА_4 відмовилися від надання будь-яких пояснень на підставі статті 63 Конституції України.
Лейтенант поліції ОСОБА_5 також відмовився від надання будь- яких пояснень на підставі статті 63 Конституції України.
Враховуючи встановлені обставини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що вказані вчинки лейтенанта поліції ОСОБА_3 , лейтенанта поліції ОСОБА_5 , лейтенанта поліції ОСОБА_2 , лейтенанта поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_4 дискредитують звання поліцейського. Вказані поліцейські вчинили діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїли проступок, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до них як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ними обов'язків поліцейського.
Дисциплінарна комісія ГУНП зауважила, що своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально - етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, які закріплені у нормативно- правових актах спеціального законодавства, що пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.
Таким чином, відповідно до п.2 наказу ГУНП від 13.09.2024 №1769 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 2 КПК України, підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України №570 від 06.07.2017, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки , відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, пунктів 1.20, 1.21 розділу II посадових інструкцій № 45.4/2- 428 від 26.01.2024, Присяги працівника поліції, що виразилось у не використанні портативного відеореєстрагора під час виконання службових обов'язків 24.07.2024, 04.08.2024, 06.08.2024, не забезпеченні повного, усебічного розслідування кримінального правопорушення під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041750000580, тобто не сумлінному, не вчасному та не відповідальному виконанні службових повноважень, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред'являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, а також враховуючи діюче дисциплінарне стягнення - догана, до позивача наказом ГУНП від 28.08.2024 №1649 к , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до наказу ГУ НП від 23.09.2024 №1022о/с позивача звільнено за п.6 ч.1 ст.77 закону України «Про Національну поліцію».
Не погодившись з даними наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.07.2015 №580 «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337 (далі - Дисциплінарний статут).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Частиною 1 статті 64 Закону №580 передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
Частиною 1 статті 59 Закону №580 встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №580 поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону №580).
В контексті наведеного необхідно зазначити, що працівник поліції в особистій поведінці у службовий та позаслужбовий час повинен дотримуватись Конституції України, законів України та Статуту, Присяги поліцейського, повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції та їх працівників у очах громадськості.
Частиною 1 статті 19 Закону №580 визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За приписами пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків, недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893), конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до приписів статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
Як зазначено у пункті 14 розділу V Порядку №893, отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським, а від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, - після його протверезіння.
З матеріалів службового розслідування судом встановлено, що під час проведення службового розслідування позивачем надано письмові пояснення.
Обґрунтування позовних вимог у цілому стосується незгоди позивача із суттю висновку службового розслідування, покладеного в основу оскаржуваного наказу. При цьому, позивач посилається на недоведеність службовим розслідуванням факту допущення ним порушень службової дисципліни.
Аналізуючи матеріали службового розслідування та висновки дисциплінарної комісії в акті службового розслідування, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено вчинення відповідачем дисциплінарного проступку. Належних доказів, які б спростували отримані результати, матеріали справи не містять.
Згідно із абзацами 1, 2 пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
У висновку службового розслідування до рекомендації керівнику щодо обрання виду дисциплінарного стягнення наведено відомості, які характеризують позивача.
Дисциплінарна комісія обставин, що пом'якшують вчинення проступку, не встановила.
Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За приписами частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізовуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Суд звертає увагу на те, що Дисциплінарним статутом не передбачено будь-яких критеріїв тяжкості проступку, за який поліцейський несе дисциплінарну відповідальність і відповідно до якого необхідно застосовувати той чи інший вид дисциплінарного стягнення.
Водночас, положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №815/2527/15, від 13.08.2020 у справі №817/3305/15, від 24.11.2020 у справі №2140/1341/18.
Суд також зазначає, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто порушення Присяги це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини").
Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.
Таким чином, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №814/2530/16 зазначив, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому, статтею 29 Дисциплінарного статуту окремо визначені особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
Суд також враховує, що особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.
Так, частиною 1 статті 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Пункт 3 розділу V Порядку №893 також передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини, суд доходить висновку про доведеність, у даному випадку, в діяннях позивача недотримання службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку.
З аналізу наведених норм чинного законодавства та встановлених в ході судового розгляду обставин, суд доходить висновку про наявність у відповідача підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).\
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 19.05.2025.
Суддя О.В. Маковська