20 травня 2025 рокуСправа №160/8157/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 8 775,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в інтегрованих картах платника податків ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 8 775,01 грн. Позивачем було вжито заходи, визначені Податковим кодексом України для його погашення та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 23.07.2019 №301938-55, яку було направлено відповідачу. Несплата відповідачем у встановлені терміни суми грошових зобов'язань стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.03.2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 20.03.2025р.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 8 775,01 грн., а саме:
Заборгованість з податки на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 8 100,00 грн., згідно:
- Податкова декларація №2484 від 11.02.2019 на суму 8 100,00 грн.
Заборгованість з військового збору що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 675,00 грн., згідно:
- Податкова декларація №2484 від 11.02.2019 на суму 675,00 грн.
Відповідно до ст.59 ПК України, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ОСОБА_1 була сформована податкова вимога від 23.07.2019 №301938-55, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.
Відповідно до положенням п.59.5. ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу відповідачем у встановлений податковим законодавством строки не сплачена.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань на загальну суму 8775,01 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 8775,01 грн.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
На час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Також не подано відповідачем і доказів оскарження податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пп. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п.п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 8775,01 грн до бюджету.
Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд окремо хоче зазначити наступне.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19) від 13.05.2020 № 591-IX внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2 встановлено: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний, день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».
Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню.
Зазначена позиція узгоджується з висновками викладеними в постанові Другого апеляційного суду від 19.02.2021 р. по справі 440/2825/20 та в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28,04.2021 по справі 200/1934/21-а, а також в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 по справі №160/13346/22.
Постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-19» від 09.12.2020р. №1236 з змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23,12.2020 № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, № 374 від 21.04.2021, № 405 від 21.04.2021, № 445 від 28,04.2021. № 474 від 14.05.2021, № 551 від 02.06,2021, № 583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, № 677 від 29.06.2021, № 787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021, № 889 від 18.08.2021, № 954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від11.10.2021, № 1096 від 20.10.2021, № 1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021,, № 1240 від24.11.2021, № 1246 від 02.12.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 1.2.01.2022, № 140 від 09.02,2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022,№ 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, відповідно до статті 29 ЗУ «Про захист від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-19 (далі СОVID-19), до 30.04.2023р на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (Офіційний вісник України,2020р,, №23,ст. 896,№30,ст,1061), від 20.05.2020р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2»(Офіційний вісник України,2020р., №43, ст.1394,№52,ст.1626) та від 22.07.2020р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-2»(Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).
Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст. 102 ПК України - зупиняється.
Також, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022р.; із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022р., №2260-ІХ від 12.05.2022р.
Відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку із військовою агресією російської федерації.
Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвлини 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента від 15.08.2022 №2500-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введенного в Україні - зупиняється.
Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.
Велика палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021р. по справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст..5 п.1 п.п. 27 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17ка, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 8 775,01 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін