про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
20 травня 2025 р. Справа № 120/6747/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України через Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України через Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеному, у позовній заяві позивачем не зазначено місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , натомість, зазначено, що місцезнаходження невідома.
При цьому, суд зауважує, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , а тому є незрозумілим як військовослужбовцю даної частини невідомо місцезнаходження (пункт постійної дисклокації) такої.
Окрім, того вказую, що відповідно частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
При цьому, згідно частини третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За загальним правилом суб'єкт, який наділений адміністративною процесуальною правосуб'єктністю може звертатись до суду в особі іншого суб'єкта, який такої (правосуб"єктності) не має. Відповідачем у справі може бути, як зазначалось, або відповідний орган державної влади, а не орган в особі чи через інший орган.
Так, позивач вказує відповідачаем "військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України через Міністерство оборони України".
Тут слід зазначити, що відповідачем може бути або військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України або Міністерство оборони України, а не "військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України через Міністерство оборони України" як визначає позивач.
Відтак, слід уточнити суб'єктний склад відповідачів.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як видно із позовної заяви позивач просить зобов"язати вч НОМЕР_1 Міністерства оборони України розглянути рапорти адресовані командиру військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 р. та від 30.04.2025 р.
В підтвердження надає докази направлення рапортів МО, однак доказів направлення рапортів саме командиру військової частини НОМЕР_1 до позову не долучено.
При цьому, направлення рапортів від 11.04.2025 р. та від 30.04.2025 р. Міністерству оборони України не є свідченням їх направлення безпосередньо військовій частині.
А отже, слід надати докази направлення та отримання рапортів від 11.04.2025 р. та від 30.04.2025 р. військовою частиною.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України через Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме: вказати місцезнаходження відповідача та уточнити суб'єктний склад відповідачів, подавши заяву в порядку ст. 160 КАС України, надати докази направлення та отримання рапортів від 11.04.2025 р. та від 30.04.2025 р. військовою частиною, якщо така є відповідачем.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна