Справа №760/5007/23 2-а/760/242/25
19 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції Рябцева Миколи Вячеславовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції Рябцева М. В. від 17 лютого 2023 року серії ЕАС № 655977 про притягнення його до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та накладення адміністративного стягнення за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у виді штрафу у розмірі 20 400 грн і закрити провадження у справі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17 лютого 2023 року була складена оскаржувана постанова, відповідно до якої він керував транспортним засобом по вул. Юності, 25 у м. Києві, будучи позбавленим права керування, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною четвертою статті 126 КУпАП.
Позивач вважає цю постанову незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова Іванківського районного суду Київської області від 07 лютого 2023 року у справі № 366/22/23, відповідно до якої він був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, не набрала законної сили, оскільки 17 лютого 2023 року на цю постанову його представником була подана апеляційна скарга. У зв'язку з цим позивач зазначає, що станом на 17 лютого 2023 року його не можна вважати таким, що позбавлений права керування транспортними засобами. Вказує, що працівник патрульної поліції ці обставини не врахував і передчасно виніс оскаржувану постанову про порушення ним підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) та наклав адміністративне стягнення за частиною четвертою статті 126 КУпАП. Також позивач посилається на те, що під час складення оскаржуваної постанови були порушені його права на отримання правової допомоги та надання пояснень у справі.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 березня 2023 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 березня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у даній справі.
Відповідно до статей 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачам був наданий строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.
Відповідачі у визначений судом строк не скористалися своїми правами на подання відзиву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини шостої статті 162 КАС України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6559778 від 17 лютого 2023 року, складеної командиром роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Рябцевим М. В., позивач ОСОБА_1 17 лютого 2023 року о 20:20 годині по вул. Юності, 25 у м. Києві, керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1.а ПДР України (керування транспортними засобами особою, позбавленою права керування транспортними засобами), за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Згідно з пунктами 8, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.1 ПДР України передбачено, що ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих ПДР України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3 та 1.9. ПДР України).
Пунктом 2.1.а ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з пунктом 2.4 ПДР України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух», за змістом якої водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія.
У відповідності до частини четвертої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Іванківського районного суду Київської області від 07 лютого 2023 року у справі № 366/22/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік.
17 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шурубор В. І. подав апеляційну скаргу на постанову Іванківського районного суду Київської області від 07 лютого 2023 року у справі № 366/22/23.
Відповідно до частини першої статті 294 КУпАПпостанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 321 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (частина друга статті 294 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року у справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 560/751/17.
Однак, висновок відповідача про наявність у діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, не обґрунтований, тобто зроблений на підставі неповного дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови від 17 лютого 2023 року серії ЕАС № 6559778 не звернув увагу на те, що постанова Іванківського районного суду Київської області від 07 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, на той час не набрала законної сили, оскільки строк на подання апеляційної скарги не закінчився. За правилами частини другої статті 294 КУпАП вказана постанова могла бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, тобто до 17 лютого 2023 року включно. Саме 17 лютого 2023 року (в межах встановленого законом строку) представник позивача подав апеляційну скаргу на постанову Іванківського районного суду Київської області від 07 лютого 2023 року.
В такому випадку в силу частини четвертої статті 291 КУпАП постанова про позбавлення позивача права керування транспортними засобами набрала чинності з дня набрання законної сили рішенням за результатами її апеляційного оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року постанову Іванківського районного суду Київської області від 07 лютого 2023 року було залишено без змін.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 317-1 КУпАП станом на 17 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 не вважався таким, що був позбавлений права керування транспортними засобами.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
З матеріалів справи вбачається, що порушення позивачем ПДР України, які свідчили б про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, не доведено.
Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За змістом пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, за вчинення якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАС № 6559778 від 17 лютого 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.
Крім того, зі змісту статті 222 КУпАП вбачається, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією, 2) територіальні органи поліції.
У відповідності до частини першої статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (із змінами), Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізується та ліквідується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку.
За приписами цього Положення Департамент патрульної поліції здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції Національної поліції України. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.
Відповідне Управління патрульної поліції в м. Києві, до якого відноситься командир роти Рябцев М. В. , який має право приймати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не є юридичною особою.
Таким чином, належним відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції.
У зв'язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції Рябцева Миколи Вячеславовича як до неналежного відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6559778 від 17 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 536,80 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до командира роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітана поліції Рябцева Миколи Вячеславовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідачі:
Командир роти Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капітан поліції Рябцев Микола Вячеславович - місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9;
Департамент патрульної поліції - ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя Л. М. Ішуніна