Справа № 690/293/25
Провадження № 2-а/690/10/25
про залишення позову без руху
19 травня 2025 року м. Багачеве
Суддя Багачевського міського суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за змістом якого просить скасувати постанову від 25.11.2024 року № 2368/М/2024, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, вважаю, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху, з наданням позивачу достатнього строку для усунення наявних недоліків.
Відповідно до змісту п.п. 2), 4) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, крім іншого, має бути зазначено повне найменування сторін та необхідні відомості щодо них, а також зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Положеннями ч. 4 ст. 46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАСУ України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», є обов'язковою для врахування судами, вказано, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення та винесенні постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені вказаного органу.
Таким чином, відповідачем у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень з яким особа, яка винесла оскаржувану постанову, перебуває в трудових відносинах та уповноважена від його імені здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення.
Також заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не в повній мірі відповідають обставинам, які викладені в позовній заяві, та наданим доказам, оскільки позивач, крім іншого, просить закрити провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, однак відповідно до матеріалів справи оскаржувана постанова відносно нього винесена за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Окрім цього, всупереч вимог п. 8) ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів копії яких додано до заяви.
З огляду на вказане, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п.п. 2), 4), 8) ч. 5 ст. 160 КАС України, наявні достатні підстави, передбачені ч. 1 ст. 169 КАС України, для залишення її без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 122, ч. 2 ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Приписами ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 Рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 Рішення від 20.09.2011 року в справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Відповідно до заяви про поновлення строку на подання позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка долучена до адміністративного позову, ОСОБА_1 вказано, що про факт винесення 25.11.2024 року відносно нього оскаржуваної постанови він дізнався лише 11.03.2025 року, після блокування його карткового рахунку, тому вважає, що має поважні причини для поновлення строку для звернення до суду з даним позовом.
Водночас суд вважає непереконливими доводи ОСОБА_1 щодо поважності пропуску строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.2024 року № 2368/М/2024, оскільки з позовною заявою до суду він звернувся навіть не в 10-денний строк з дати коли йому стало відомо про оскаржувану постанову, а лише 07.05.2025 року (згідно відомостей про поштове відправлення № 2025103432430), тож вказані позивачем підстави не можуть бути визнані поважними.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (Рішення від 21.02.1975 року в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», Рішення від 27.02.1980 року в справі «Девеер проти Бельгії»).
Таким чином, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, оскільки після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до змісту ст.ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Зі змісту ч. 1 ст. 123 КАС України також вбачається, що в разі визнання судом неповажними підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позивач на виконання ухвали про залишення позову без руху, з цих підстав, зобов'язаний вказати інші підстави для поновлення строку, відмінні від тих поважність яких вже оцінювалась судом.
З огляду на вказане, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п.п. 2), 4), 8) ч. 5 ст. 160, ч. 6 ст. 161 КАС України, наявні достатні підстави, передбачені ч. 1 ст. 123, ч. 1 ст. 169 КАС України, для залишення її без руху з наданням позивачу десятиденного строку, вважаючи його достатнім, для усунення вказаних недоліків, який слід обраховувати з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до змісту положень ч.ч. 3, 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, крім іншого, у випадку якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 2160, 161, 169, 241-243, 248, 286, 294, 295 КАС України, ст. 289 КУпАП, суддя
Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Позивачу упродовж десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, усунути наявні недоліки, вказані в її мотивувальній частині, зокрема привести позовну заяву у відповідність до вимог п.п. 2), 4), 8) ч. 5 ст. 160 КАС України, надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з підстав відмінних від тих поважність яких вже оцінювалась судом, та докази поважності причин його пропуску, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 161 КАС України.
У разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі, у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачеві з усіма додатками до неї.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Линдюк В.С.