Справа № 367/901/25
Провадження №2/367/2961/2025
Іменем України
19 травня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Тараненко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 06.08.2011 року. В шлюбі у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивач, спільне життя з відповідачем не складається через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейне життя. Між сторонами припинено будь які сімейні та шлюбні відносини, сторони не мають спільних інтересів. Позивач просить шлюб між сторонами розірвати. Відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Судовий розгляд проводити за відсутності позивача. Судові витртаи стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 22.01.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.02.2025 до суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 не погоджується з твердженнями позивача, вважає їх такими, що не в повній мірі відповідають дійсним обставинам та взаємовідносинам між сторонами. Вказує про те, що розірвання шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а також інтересам дитини. Відповідач прикладає зусиль для збереження шлюбу та врегулювання спірних питань. Час від часу між ними виникають незначні та нетривалі конфлікти. Просив надати сторонам строк для примирення терміном 3 (три) місяці.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 11.02.2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області на 13.45 годин 19.02.2025 року.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 19.02.2025 року призначено сторонам строк для примирення терміном три місяці - до 19.05.2025. На цей час зупинено провадження по справі.
В судове засідання 19.05.2025 позивач не з'явилась, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання 19.05.2025 не з'явився, про розгляд справи повідомлений, причини неявки суду не відомі.
Суд перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, запереченнях на позов, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв'язку, приходить до наступного висновку.
Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття приватного та сімейного життя ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа Пек проти Сполученого Королівства від 28.01.2003 року, заява №44647/98).
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження /.../ є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Судом встановлено, що 06 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 999, зареєстровано шлюб. Вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 .
В шлюбі у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 .
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім'ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Так, задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , суд виходить також із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності, відповідно до вимог п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, враховуючи, що позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде певною мірою примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Крім того, суд враховує, що позивачка звернулась до суду з даним позовом 06.01.2025. Таким чином, з часу звернення позивача до суду з даним позовом і до моменту ухвалення рішення минуло більше чотирьох місяців. Відповідно, відповідач мав достатній строк для примирення та відновлення відносин з позивачем, проте такого примирення не відбулось.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею п'ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі Валліанатос та інші проти Греції від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є живим документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя.
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі Фернандес Мартінес проти Іспанії (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції Про дискримінацію жінок в ч.1 підпункту с, однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Враховуючи категоричне заперечення позивачкою проти будь-яких подальших спроб примирення з відповідачем, доводи позивача щодо окремого проживання подружжя значний час, засади добровільності шлюбу, а також завдання розгляду справи протягом розумного строку, яке випливає із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки відмова у задоволенні позову фактично означає примушування позивача до подальшого перебування в шлюбі з відповідачем, що суперечитиме конституційним засадам добровільності шлюбу.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
З урахуванням наведеного‚ на підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 06 серпня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 999.
Після розірвання шлюбу відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Л.В. Мерзлий