15.05.2025 Справа № 363/1031/25
15 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Пчолкіну М.В.,
за участі представників позивача Дяченко Л.Л. та Нефьодової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягненення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
встановив:
представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому, після зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань по сплаті коштів за надані комунальні послуги за опалення, просила стягнути з нього заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року в розмірі 42 349 грн. 72 коп. та понесені судові витрати.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що встановити розмір тарифів на теплову енергію, що діяли у відповідні періоди нарахування заборгованості неможливо. Так само неможливо встановити й базу нарахувань (обсяг споживання) за відповідні періоди для конкретного споживача. Внаслідок вказаних недоліків, а також незрозумілості методики за якою позивачем нараховано заборгованість, заперечив правомірність нарахування сум грошових коштів, які позивач просить стягнути в примусовому порядку. В зв'язку з викладеним вище просив в задоволенні позову відмовити.
Також подав заяву про застосування строків позовної давності в цій справі.
Крім того, відповідач подав заяву про виключення документа з числа доказів, в якій зазначив, що копія документа з назвою «Выборка по лицевом счету за период» (далі - довідка по особовому рахунку про проведені нарахування) викликає сумнів з приводу достовірності, оскільки зі змісту ковказаного документа (вибірки) вбачається, що до нього включено суму у 5 680 грн. 56 коп, як заборгованість, яка виникла до 01 жовтня 2017 року.
При цьому в документі не відображено період, за який позивачем нараховано таку заборгованість, а зміст вибірки не відображає інформацію про розмір тарифів на теплову енергію, що діяли у відповідні періоди нарахування заборгованості.
Також зазначив, що до позовної заяви позивачем додано акти обстежень за періоди з 30 жовтня 2017 року по 31 січня 2022 року та з 11 квітня 2022 року по 29 січня 2024 року, які викликають сумнів у їх достовірності та мають ознаки підробки, а інша частина актів містяться підписи від імені особи ОСОБА_2 виконані іншими невстановленими особами.
В зв'язку з викладеним просив у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року N? 540-1Х щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на введений в України воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який на час написання зазначеного позову продовжено до 07 серпня 2025 року, на набрання чинності Законом України від 15 березня 2022 року N? 2120-1Х щодо продовження строків позовної давності на час дії воєнного стану 24 лютого 2022 року, п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також на встановлені обставини, а саме, дату звернення позивача із позовною заявою (лютий 2025 року), вимоги позивача по стягненню заборгованості за надані послуги з відповідача, підлягають задоволенню за період з березня 2017 року.
Натомість, позивач, зменшуючи розмір позовних вимог, заявляє період до стягнення з жовтня 2017 року, тобто період, де строки позовної давності не пропущено, відкидаючи період до жовтня 2017 року (а якщо точніше, період з лютого 2016 року до жовтня 2017 року).
Відповідно, розмір боргу, що підлягає стягненню з відповідача у справі за отримані ним послуги з опалення за період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року складає 42 349 грн. 72 коп.
Також просила врахувати, що позивач надавав відповідачу відповідної якості послуги з постачання теплової енергії, а відповідач зобов?язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами.
Нарахування відповідачу проводилися згідно із тарифами, затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1032 від 09 червня 2016 року, №1101 від 09 червня 2016 року, рішення Вишгородської районної ради №502-33-VII від 29 листопада 2018 року, №649-39- VII від 20 серпня 2019 року, №698-41- VII від 12 грудня 2019 року, №777-43- VII від 20 лютого 2020 року, рішення Вишгородської міської ради № 448 від 13 жовтня 2021 року, №535 від 29 листопада 2021 року, №259 від 26 жовтня 2022 року, які наявні в матеріалах справи. При цьому, з березня 2020 року тариф становить 1502,66 грн./Гкал, який залишився незмінними до лютого 2025 року.
Зазначила, що в будинку за адресою: , АДРЕСА_1 розташований будинковий засіб обліку теплоспоживання, відповідно до якого в подальшому здійснюється розподіл спожитого тепла поквартирно між споживачами, пропорційно до площі кожної з квартир та з урахуванням місць загального користування. Розрахунок заборгованості здійснено в програмі 1С бухгалтерії підприємства, де розраховано кількість днів, Гкал, площу, тощо. З урахуванням викладеного просила позов задовольнити.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що довідка по особовому рахунку та довідка видана Вишгородському районному суду Київської області про проведені нарахування за комунальні послуги з постачання теплової енергії, оплату споживачем послуг та залишку заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 » без первинних документів, що підтверджують складові нарахування, не є належним доказом існування та розміру заборгованості.
Також зазначив, що акти обстеження містять ознаки підробки, що ставить під сумнів дані, отримані на їх підставі, зокрема через: чергування різних заводських номерів приладів обліку в актах за період з 29 січня 2019 року по 28 лютого 2024 року; неможливість ідентифікувати прилад обліку за деякими актами (акти від 26 листопада 2019 року та 21 квітня 2020 року); наявність виправлень в актах (акти від 30 жовтня 2017 року та 30 жовтня 2023 року); відсутність підписів представника споживача (присутність якого є обов'язковою відповідно до ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»);виконанням підписів від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 іншими невстановленими особами.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечив. Також просив подані представником позивача докази з порушенням встановленого строку згідно ст. 83 ЦПК України при розгляді справи не приймати.
Представники позивача в суді позов підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у ньому та у відповіді на відзив.
Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до норм ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отримані комунальні послуги.
Як вбачається зі ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.
Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
У разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.
У такому разі виконавець зобов'язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення представника споживачів (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку) з показаннями вузла комерційного обліку через інтерфейс такого вузла обліку та всіх споживачів через електронну систему обліку розрахунків споживачів.
Споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором. Виконавець періодично, не менше одного разу на рік, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії у присутності споживача або його представника.
Зняття показань вузлів обліку та приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється не рідше одного разу на місяць.
У разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов'язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).
У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов'язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов'язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно норм ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Вимогами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 20 вересня 2016 року є власником кв. АДРЕСА_3 , що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №411048084 від 03 лютого 2025 року.
Відтак, відповідач є споживачами комунальних послуг, які надаються Комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради у вказаній вище квартирі.
Договір про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами не укладався.
Хоча відповідач договору про надання комунальних послуг не укладав, разом з тим від них не відмовлявся та їх фактично отримував в період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року.
Відповідно до правового висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16, відсутність укладеного з відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє останнього від обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Відповідач свої обов'язки по сплаті отриманих послуг не виконував, внаслідок чого за період жовтня 2017 року по лютий 2025 року у останнього утворилася заборгованість в розмірі 42 349 грн. 72 коп.
Згідно п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії від 21 серпня 2019 року №830 (далі - Правила), розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалювальній площі (об?єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Відповідно до п. 35 Правил, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватись шляхом внесення авансових платежів.
Згідно п. 36 Правил, споживач здійснює оплату послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Разом з тим, позивач своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачу послуги з опалення, які останнім в повному обсязі не оплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Вказані обставини підтверджуються сукупністю досліджених в суді доказів, зокрема копіями:
- постанови Національної комісії, що здійснює, державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб населення Вишгородському РКП «Вишгородтепломережа» №1032 від 09 червня 2016 року (тариф 1354,29 грн./Гкал);
- постанови Національної комісії, що здійснює, державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює, державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року №1171» №1101 від 09 червня 2016 року (тариф 1354,29 грн./Гкал);
- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення, на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» №502-33-VІІ від 29 листопада 2018 року (тариф 1597,31 грн./Гкал);
- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення з урахуванням відшкодування втрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, встановлення та їх оприлюднення Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» №649-39-VІІ від 20 серпня 2019 року (тариф 1752,12 грн./Гкал);
- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення, на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» №698-41--VІІ від 12 грудня 2019 року (тариф 1657,47 грн./Гкал);
- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифу на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення з урахуванням коригування, шляхом вилучення зі структури тарифу втрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, встановлення та їх оприлюднення Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради №777-43-VII від 20 лютого 2020 року;
- рішення Вишгородської міської ради Київської області «Про встановлення тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» №448 від 13 жовтня 2021 року (тариф 1502,66 грн./Гкал);
- рішення Вишгородської міської ради Київської області «Про встановлення КП «Вишгородтепломережа» ВМР тарифі на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для потреб населення» №535 від 29 листопада 2021 року (тариф 1502,66 грн./Гкал);
- рішення Вишгородської міської ради Київської області «Про встановлення КП «Вишгородтепломережа» ВМР тарифі на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для потреб населення» №259 від 26 жовтня 2022 року (тариф 1502,66 грн./Гкал);
- актів обстеження теплового вузла обліку (теплолічильник Ultraheat, тип - 550, №68627125 з відповідними показниками засобу обліку щомісячно);
- виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за кв. АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 ;
- довідки про проведення нарахування за комунальні послуги з постачання теплової енергії, оплату споживачем послуг та залишку заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , щодо існування заборгованості в розмірі 42 349 грн. 72 коп. за період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року;
- детального розрахунку нарахувань за спожиті послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2017 року по лютий 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , з якого детально помісячно вбачаються наступні показники, які розраховано на вказану квартиру, площею 41,1 м2, зокрема: показники вузла комерційного обліку (будинкового лічильника) на початок періоду, ГДж щомісячно; показники вузла комерційного обліку (будинкового лічильника) на кінець періоду, ГДж щомісячно; споживання по лічильнику, ГДж щомісячно; перевідний коефіцієнт 0,2388 та спожитих Гкал щомісячно; обсяг теплової енергії, спожитої на опалення опалювального приміщення не оснащеного вузлами розподільного обліку (квартирного лічильника) теплової енергії пропорційно до площі квартири відповідача, Гкал, а також тарифи, які з жовтня 2017 року по грудень 2018 року становили 1354,29 грн. /Гкал, з грудня 2018 року по березень 2019 року - 1597,31 грн./Гкал, з листопада 2019 року по січень 2020 року - 1752,12 грн./Гкал, з січня 2020 року по березень 2020 року - 1657,47 грн./Гкал, з березня 2020 року по лютий 2025 року - 1502,66 грн./Гкал.
Відповідач свої обов'язки по сплаті отриманих послуг не виконував, внаслідок чого за період з жовтня 2017 року по січень 2025 року у останнього утворилася заборгованість в розмірі 42 349 грн. 72 коп.
При цьому, зазначений вище детальний розрахунок є обґрунтованим, який повністю відповідає іншим матеріалам справи та відповідачем в суді не спростовано.
Зазначені вище докази гуртуються на вимогах Закону, фактично виниклих правовідносинах та сумнівів у суду не викликають.
Відтак, в період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року відповідач отримував послуги з теплопостачання в кв. АДРЕСА_3 , нарахування яких підтверджуються: актами обліку теплової енергії, випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за кв. АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 , довідкою виданою Вишгородському районному суду Київської області про проведення нарахування за комунальні послуги з постачання теплової енергії, оплату споживачем послуг та залишку заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 та детальним розрахунком нарахувань за спожиті послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , які узгоджуються з поясненнями представника позивача та відповідають матеріалам справи. Вказаний розрахунок проведено на підставі актів обліку теплової енергії і зняття показників з будинкового лічильника.
Підстав для відхилення, як доказів, зазначених документів, суд не вбачає.
Та обставина, що в деяких актах заводський номер лічильника позначений, як №68627123, а не №68627125, то згідно пояснень в суді представника позивача, зазначене є наслідком очевидної технічної описки, оскільки адреса житлового будинку, де надаються послуги з опалення вказана вірно ( АДРЕСА_1 ), а зняті показники хронологічно і змістовно є послідовними.
Відтак, сама лише невідповідність у вказаних актах, на яку посилається відповідач, є несуттєвою, яка змісту показників приладу обліку не спростовує і підстав для відхилення цих документів, суд не вбачає.
Посилання відповідача на це підставою для відмови в позові бути не може.
Доводи відповідача про неможливість встановлення розміру тарифів на теплову енергію, що діяли у відповідні періоди нарахування заборгованості та встановлення бази нарахувань (обсяг споживання) за відповідні періоди для конкретного споживача повністю спростовуються: актами обліку теплової енергії, випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за кв. АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 , довідкою виданою Вишгородському районному суду Київської області про проведення нарахування за комунальні послуги з постачання теплової енергії, оплату споживачем послуг та залишку заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 та детальним розрахунком нарахувань за спожиті послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 .
Що стосується доводів відповідача про те, що акти обстеження комерційного вузла обліку є недостовірними та мають ознаки підробки, то вони є надуманими, голослівними, необґрунтованими та нічим не підтвердженими, які суд відкидає, як неспроможні і такі, що на увагу не заслуговують.
При цьому, сам факт відсутності підпису представника споживача управляючої компанії або інших уповноважених осіб на деяких актах обліку обстеження комерційного вузла і показниках лічильника теплової енергії, описки в написанні номеру приладу обліку, про неправильність обліку спожитої теплової енергії в будинку не свідчить та не є підтвердженням того, що послуга фактично не надавалася або надавалася в меншому обсязі.
При цьому, належних, допустимих та достатніх доказів про несправність лічильника, про відсутність пломб, про втручання в його роботу, про завищення показників лічильника чи про те, що послуги з опалення у вказаному будинку не надавалися, відповідачем суду не надано.
За таких обставин, посилання відповідача на недоліки в актах обліку обстеження комерційного вузла і показниках лічильника теплової енергії підставою для відмови в позові бути не можуть, оскільки призведе до фактичного ухилення особи цивільної відповідальності за несплату отриманих послуг теплопостачання.
Доводи відповідача про те, що довідка по особовому рахунку є незрозумілою та не містить повної інформації про нарахування суд також до уваги не приймає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за надані послуги з опалення відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Посилання відповідача на те, що доказами надання послуг з опалення мають бути первинні облікові документи є безпідставними і на вимогах Закону не гуртуються.
Та обставина, що виписка з особового рахунку № НОМЕР_1 в кв. АДРЕСА_3 має назву в програмному забезпеченні російською мовою на її недійсність не вказує та її змісту спростовувати не може, й тому судом доводи відповідача про це до уваги не беруться.
Посилання відповідача на те, що докази позивача подано з пропущенням строку не можуть бути підставою для неврахування в сукупності узгоджених між собою й наданих позивачем доказів, спочатку при подачі позову, а потім на спростування доводів відповідача, які всі подано до початку розгляду справи по суті.
Беручи до уваги засади змагальності, конкретні та фактичні обставини справи, сукупність наявних доказів кожної із сторін та характер виниклих правовідносин, суд доходить висновку, що неврахування детального розрахунку буде проявом формалізму (правового пуризму), а відтак, долучений представником позивача детальний розрахунок суд покладає в основу рішення, який повністю узгоджується з іншими доказами та сумнівів у суду не викликає.
Судом встановлено, що відповідач кошти за надані послуги з теплопостачання в період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року своєчасно та в повному обсязі не сплачував.
При цьому, відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, належних і допустимих доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, останнім не надано.
Відтак, судом встановлено, що відповідачем порушено встановлені зобов'язання по оплаті наданих комунальних послуг, що тягне настання цивільно-правової відповідальності винних осіб, які мають сплатити суму боргу, про яку просить позивач.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких розмір заборгованості відповідача за надані комунальні послуги з теплового постачання в період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року становить 42 349 грн. 72 коп. та сумнівів у суду не викликає.
Що стосується заяви відповідача про застосування в цій справі строків позовної давності поданої згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, строк дії якого неодноразово продовжувався та на час ухвалення рішення у справі карантин в Україні продовжено до 30.06.2023 року.
Згідно п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
При цьому, з 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відтак, враховуючи викладене, а також те, що позовні вимоги стосуються періоду з жовтня 2017 року, строк позовної давності у цій справі за позовом поданим в лютому 2025 року не може вважатися пропущеним.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності до висунутих позовних вимог в цій справі.
З огляду на зазначені правовідносини судом виявлено цивільне право позивача на примусове виконання грошового зобов'язання, а подана про це позовна заява підлягає задоволенню.
Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 280 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованість за опалення за період з жовтня 2017 року по лютий 2025 року в розмірі 42 349 грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 грн., а всього 45 377 (сорок п'ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 72 (сімдесят дві) коп.
Повне судове рішення складено 20 травня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Позивач: Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3-В, код ЄДРПОУ 13713569.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя