Справа № 362/3602/25
Провадження 2/362/2552/25
про залишення позовної заяви без руху
"19" травня 2025 р.
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Попович О.В. перевірив на предмет відповідності вимогам закону матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна й
установив:
Позивач звернулася до суду з указаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частину майнових прав житлового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано для розгляду судді Поповичу О.В.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку про її невідповідність вимогам процесуального закону з таких підстав.
Відповідно до частити четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову. Порядок визначення ціни позову встановлений статтею 176 ЦПК України.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про визнання права власності, даний позов є позовом майнового характеру та містить ціну позову, яка складає 4 168 168,00 грн.
Разом із тим, позивачем також заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору, що підлягає до сплати за подання позовної заяви.
Наведене клопотання мотивоване скрутним матеріальним становищем позивача.
Водночас, заявлене клопотання про зменшення розміру судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Для зменшення розміру судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для зменшення розміру судового збору.
Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03 квітня 2025 року, а також довідки ОК-5 за 2010, 2011, 2012, 2013, 2018 та 2019 роки не характеризують майновий стан заявника у повній мірі.
Зазначені обставини не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про її скрутне матеріальне становище; довідку про склад сім'ї; наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідку про відсутність інших доходів тощо.
Враховуючи те, що надані позивачем докази не підтверджують того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, позовну заяву позивачем було подано до суду з порушенням вимог статті 177 ЦПК України.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач має сплатити судовий збір у розмірі за ставкою судового збору визначеного статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та надати до суду оригінал квитанції або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суд
постановив:
1. Залишити без руху позовну заяву.
2. Надати позивачу строк у десять днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, наведених у мотивувальній частині ухвали.
3. Направити (вручити) позивачу та/або його представнику копію цієї ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі виконання позивачем вимог цієї ухвали у встановлений строк позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя О.В. Попович