справа № 362/415/25
провадження № 2/362/1473/25
20 травня 2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Поповича О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Василькові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурмака Ірина Павлівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 (спадкодавець), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №519.
Ухвалою від 20 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання у справі.
Ухвалою від 01 травня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду судом повідомлені належно, представник подав заяву про відкладення розгляду справи.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду судом повідомлений належним чином. Третя особа подала до суду заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_2 (спадкодавець), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №519.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, яка, зокрема, включає земельну ділянку площею 0,064 га, кадастровий номер 3221482000:05:015:0125, яка розташована в межах с. Данилівка Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 070314 від 09.08.2010 року.
Позивач зазначає, що є єдиною дитиною спадкодавця. Інших спадкоємців немає. Спадкова справа не заводилась.
У січні 2025 року позивач звернулась до приватного нотаріуса київського міського нотаріального округу Бурмаки І.П. з метою заведення спадкової справи до майна спадкодавця.
14 січня 2025 року приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Бурмака І.П. повідомила про неможливість заведення спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 у зв?язку з пропуском позивачем передбаченого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини (лист від 14.01.2025 р. № 5/01-16).
Внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року позивач виїхала з Києва з метою знайти прихисток за кордоном. 04 березня 2022 року позивач перетнула кордон України. З того ж дня, 04 березня 2022 року, позивач отримала тимчасовий захист в Нідерландах, де проживає до цього часу.
Окрім того, позивач вказує на значене погіршення стану здоров?я та подальше тривале лікування, що є об'єктивними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до частини третьої статті 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень статті 80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, через збройну агресію і військові дії РФ на території України.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Керуючись статтями 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер картки обліку платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 519.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Повне судове рішення складено 20 травня 2025 року.
Суддя О. В. Попович