справа № 362/2763/25
провадження № 2-а/362/35/25
"19" травня 2025 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суть спору. Процедура
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач) з вимогою скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії EHA № 4473011 від 11 квітня 2025 року, складену інспектором відділу поліції №1 (м. Васильків) Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції Снігур Романом Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП; провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частини другої статті 122 КУпАП.
Позов обґрунтований тим, що оскаржувана постанова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, адже винесена без наявності доказів щодо наявності у діянні водія складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою від 22 квітня 2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача подати до суду належним чином засвідчену копію постанови від 11 квітня 2025 року серії ЕНА № 4473011, винесена інспектором відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Снігур Р.М., і всіх документів (відомостей), на підставі яких винесена зазначена постанова.
На виконання ухвали суду відповідачем надіслано рапорт поліцейського щодо винесення спірної постанови, докази її вручення копії усіх наявних матеріалів справи та відеозаписи з портативного відео реєстратора.
Встановлені судом фактичні обставини
Згідно з оскаржуваною постановою від 11 квітня 2025 року серії EHA № 4473011 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частини другої статті 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
У постанові констатовано, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «червоний» сигнал світлофора.
Справу про адміністративне правопорушення розглянуто інспектором СРПП відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП України в Київській області старший лейтенант поліції Снігур Роман Миколайович.
Незгода позивача з указаною постановою та твердження останнього про порушення його прав цією постановою зумовили звернення до суду з позовом, що розглядається.
Нормативно-правове регулювання
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За правилом пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП обумовлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулює Закон України «Про дорожній рух», за змістом частин першої та п'ятої статті 14 якого учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху, з-поміж іншого, зобов'язані, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктами 1.3 та 1.9 цих Правил обумовлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За нормами пункту 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Диспозицією частини другої статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
За змістом статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, яка полягає в тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Мотиви, з яких виходить суд
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частини другої статті 122 КУпАП, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Досліджені судом матеріали не містять достатніх доказів для висновку винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів проїзду останнім перехрестя на заборонний сигнал світлофора, на відеозаписах та інших матеріалах справи такий факт не зафіксовано. При цьому з дослідженого судом відеозапису встановлено, що позивач заперечив факт проїзду на заборонний сигнал світлофора й одразу на місці зупинки транспортного засобу.
Отже, у випадку, що розглядається, відповідач виконав обов'язок доказування правомірності оспорюваної постанови, однак не у повній мірі надав достатні докази на підтвердження наявності у діянні позивача складу адміністративного правопорушення, а тому суд вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та, відповідно, протиправною.
Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат
За правилом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн. З огляду на результат розгляду справи, зазначені судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області.
Керуючись статтями 2, 6, 139, 244-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
2. Скасувати постанову від 11 квітня 2025 року серії EHA № 4473011, винесену інспектором СРПП відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП України в Київській області старшим лейтенантом поліції Снігурем Романом Миколайовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
3. Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на корить ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення. Відповідно до статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Повне рішення складено 19 травня 2025 року.
Суддя О.В. Попович