Справа № 293/203/23 Провадження № 2/358/86/25
09 травня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Богданович М.В. ,
представника відповідача Шапошника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (через підсистему відеоконференцзв'язку ЄСІТС) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, виконавчий комітет Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
07 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Черняхівського районного суду Житомирської області з даним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 у них народилися дві дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак спільне життя з відповідачем не склалося і рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 жовтня 2017 року їх шлюб було розірвано, вони припинили спільне проживання. З того часу їх дочки проживають з нею і знаходяться на її (позивача) вихованні та повному матеріальному утриманні. Відповідач взагалі не цікавиться життям та вихованням дочок, їх подальшою долею, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, матеріально не допомагає, не спілкується з дочками. Тобто, відповідач матеріальної або будь-якої іншої участі у вихованні дочок не бере, та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітніх дочок.
Ухвалою судді Черняхівського районного суду Житомирської області Лось Л.В. від 02 березня 2023 року, матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба в справах дітей Оліївської сільської ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав, передано на розгляд до Богуславського районного суду Київської області за підсудністю (т.1, а.с.33-35).
29 березня 2023 року вказана справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області, та цього ж дня автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа розподілена для розгляду судді Тітову М.Б.
Ухвалою судді від 03 квітня 2023 року було прийнято до провадження вказану позовну заяву за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т.1, а.с.45).
01.05.2023 у встановлений судом строк на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Шапошника Є.В. надійшов відзив на позов, разом із підтвердженням його направлення позивачу та третій особі. У відзиві зазначено, що представник відповідача просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовити в повному обсязі. На обґрунтування зазначив, що 02.10.2017 після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , їх діти залишилися проживати з матір'ю. Після розлучення відповідач доволі часто приїздив до дітей і вони разом ходили гуляти в парк та місто. З березня 2018 ОСОБА_1 стала чинити перепони та забороняти відповідачу спілкуватися з дітьми. В січні 2019 року відповідач разом з дітьми відвідували резиденцію Святого Миколая та розважальні атракціони. Влітку 2020 року відповідач з дітьми відвідували центральний зоопарк, гуляли вулицями міста Києва, що підтверджується світлинами на яких є відповідач разом з дітьми під час прогулянок. В травні 2019 року відповідачу відповідно до Розпорядження голови Черняхівської РДА за №19 від 03.05.2019 було надано право на спілкування з дітьми та встановлено порядок побачень. Приїхавши до дітей 25.07.2019 відповідач застав ОСОБА_1 в стані сильного алкогольного сп'яніння, а діти були голодні та брудні, після чого він викликав працівників поліції та написав відповідну заяву. Аліменти відповідачем сплачувалися регулярно, а також надавалися додаткові кошти на утримання дітей, шляхом поштового переказу. Борг по аліментах у відповідача почав накопичуватися з квітня 2022 року, в період коли він втратив роботу, оскільки в результаті військової агресії всі будівельні об'єкти були зупинені. З 24.08.2022 відповідача поновлено на роботі. З жовтня 2022 почалися відрахування аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей разом з виплатою заборгованості. З початком військової агресії позивачка вивезла дітей до Естонії, та не повідомила про це відповідача. В період з 24.12.20202 по 05.01.2023 мати залишила дітей на території Естонії на сторонніх осіб, а сама приїздила до України і в цей час старша донька телефонувала відповідачу, розмовляла з ним та називала його батьком. Після повернення ОСОБА_1 до Естонії телефон відповідача знову заблокували і він втратив можливість спілкуватися з дітьми. Дійсно, діти натепер проживають разом із позивачкою, та мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні (т.1, а.с.57-86).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року залучено до участі в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (т.1, а.с.111-112).
30.05.2023 від представника позивачки ОСОБА_1 - Богданович (Яницької) М.В. до суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що представник просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Вважають, що у відзиві відповідачем не спростовано твердження та аргументи по суті позовних вимог. Підстави на які посилається відповідач, не звільняють його від виконання своїх батьківських обов'язків. В 2018 році дійсно відповідач приїхав до смт. Черняхова, щоб побачитися з дітьми, але хотів взяти на прогулянку тільки старшу доньку ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 він сказав, що він їй не батько. Після цього у ОСОБА_8 був великий стрес, дитина плакала весь вечір, позивачка не знала, як дитині пояснити таку поведінку батька. Таке ставлення до меншої доньки у відповідача від її народження, так перебуваючи у шлюбі відповідач не виявив бажання приїхати на хрещення своєї дитини - ОСОБА_8 . Після цього дійсно позивачка заборонила бачитись з дітьми, оскільки така поведінка зі сторони батька негативно пливає на емоційний стан дітей, повідомивши відповідачу, щоб він через орган опіки встановив собі графік спілкування. Згідно Постанови суду від 15.05.2017 та постанови суду від 02.08.2017 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства. 27.04.2018 відповідач звертався до Служби у справах дітей, але інформація щодо неналежних умов проживання дітей, як зазначає відповідач не підтверджена. Згідно акту обстеження від 18.05.2018, мати та її родина створили належні умови для повноцінного розвитку дітей, що діти всім необхідним забезпечені. Відповідач у своєму відзиві зазначає, що в 2019 та 2020 році він з дітьми відвідував резиденцію Святого Миколая та зоопарк , є не зовсім достовірною, оскільки на прогулянки він брав тільки старшу доньку ОСОБА_7 , на фото зображені старша донька та дитина відповідача від іншого шлюбу. У 2019 році згідно розпорядження голови РДА смт. Черняхів, відповідачу було визначено графік спілкування тільки з ОСОБА_7 , кожного місяці у суботу та неділю з 09 години до 18 години за попередньою домовленістю з матір'ю, який відповідач постійно порушував. З цього приводу складались протоколи про порушення графіку спілкування з дитиною. З червня по кінець серпня 2021 року дійсно діти перебували на літніх канікулах за попередньою домовленістю з батьками відповідача, у рідної бабусі та дідуся, а не з самим відповідачем, оскілки відповідач тільки зареєстрований за цією адресою: АДРЕСА_1 , а фактично він проживає з новою родиною, дружиною та донькою, за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач жодного разу не приводив та не забирав дитину з ДНЗ, навіть коли вони перебували ще у шлюбі, жодного разу не відвідував дитячі свята, в характеристиці дитини так і зазначено. З днем народженням дітей не вітав, посилаючись на брак коштів. Для дитини важлива участь батька у подіях, які є для неї значимими у подальшому дорослому житті. На перший дзвоник до доньки ОСОБА_7 відповідач не приїхав, та ніяк не привітав, хоча у своєму відзиві зазначає, що він активно готував дитину до важливого етапу в житті. На підставі розмови з дітьми психолог надав оцінку ситуації, що у ОСОБА_7 , яка навчається у 2 класі відносини з батьком відсутні, що вона взагалі не пам'ятає його, бо він з нею не спілкується та не вітає з днем народження. Для психологічного здоров'я дітей найкраще залишитись з дітьми в Естонії до кінця війни. (т.1, а.с.119-124).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 19 червня 2023 року зобов'язано виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області надати до суду письмовий висновок щодо вирішення спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, про позбавлення батьківських прав (т.1,а.с.133).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 23 жовтня 2023 року залучено до участі в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - виконавчий комітет Миронівської міської ради Обухівського району Київської області (т.1, а.с.175-176).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 07 грудня 2023 року залучено до участі в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Службу у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради (т.1, а.с.211-212).
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 19 серпня 2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, виконавчий комітет Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, та справу призначено до судового розгляду по суті (т. 2 а.с.31).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Богданович М.В., позов підтримали, посилаючись на вищевказані факти та докази. Позивач обґрунтувала вимоги тим, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 надасть можливість займатися дітям на гуртках в Естонії, їздити в санаторій за державні кошти без отримання згоди від відповідача, яку він відмовляється надавати. Представник позивачки зауважила, що висновок органу опіки та піклування, для суду носить рекомендаційний характер.
Представник відповідача Шапошник Є.В. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав та заперечував проти позбавлення його батьківських прав ОСОБА_3 . Зауважив, що в матеріалах справи відсутній висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо доньки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який згідно ст. 19 СК України є обов'язковим. На даний час відповідач, обмежений позивачкою у спілкуванні ним з дітьми, яких позивачка вивезла закордон. Позивачкою на обґрунтування вимог не надано підтверджуючих доказів про те, що відповідач відмовлявся надавати згоду на те щоб діти мали можливість займатися на гуртках в Естонії, їздити в санаторій за державні кошти. Відповідач регулярно сплачує аліменти на утримання дітей і не має заборгованості.
Представник третьої особи - виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області Наталія Ревчук подала до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без участі органу піки та піклування, щодо рішення покладалися на розсуд суду. Також надано суду висновок органу опіки та піклування Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області затверджений рішенням № 90 від 25.07.2024 щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради Оксана Бабкіна, просили розглянути справу за відсутності представника Служби у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та дослідивши відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також письмові докази, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 19.02.2018 органом 1833, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт. Черняхів Черняхівського району Житомирської області, Україна (т. 1, а.с.8).
Згідно копії Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 1833-1362310-2018 від 22.02.2018 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (Т. 1, а.с.9).
Згідно довідки-характеристики Іванівського старостинського округу № 5 Миронівської міської ради Обухівського району Київської області за № 15/05-22/12 від 09.02.2024, до 01 грудня 2023 року ОСОБА_3 був зареєстрований в господарстві свого батька ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1, а.с.249).
Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі, зареєстрованому 10.09.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 1406, який між ними розірвано 02 жовтня 2017 року, що підтверджується копією рішення Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №293/920/17 від 02.10.2017 (т. 1, а.с.10).
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 24 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського РУЮ у Житомирській області, являються батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а.с.11).
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 24 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського РУЮ у Житомирській області, являються батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1, а.с.12).
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах виданого головним державним виконавцем Богуславського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченком Р.М., та довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 03.05.2023, вбачається, що станом на 01.09.2022, за рішення суду №293/21/17 яким з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти, ОСОБА_3 з 01.04.2022 по 01.09.2022 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 12 022,00 грн. (т. 1, а.с.13, 98).
Згідно довідки директора Черняхівської ЗДО №1 Лариси Огірчук № 23 від 07.12.2022, вихованка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відвідувала Черняхівський ЗДО №1 з січня 2018 року по лютий 2022 року. Дитина спокійна, слухняна, за час перебування в садочку майже повністю опанувала навчальну програму. За період перебування дитини в садочку вихованням доньки займалася мама ОСОБА_1 . З батьком дитини працівники закладу не знайомі, батько жодного разу до закладу не приходив, по телефону про дитину не цікавився (т. 1, а.с.14).
Як вбачається з характеристики учениці 2-А класу Черняхівського ліцею № 2 Черняхівської селищної ради від 25.11.2022, ОСОБА_4 навчається у ліцеї другий рік. На кінець першого класу навчальним матеріалом оволоділа на достатній рівень. Дівчинка вміє читати складами і цілими словами, правильно відповідає на поставлені запитання, розуміє прочитане. На уроках ОСОБА_11 уважна, працює зосереджено, виявляє самостійність у роботі. Мама приділяє належну увагу навчанню і вихованню своєї дочки. На даний час дитина знаходиться з мамою закордоном, навчається дистанційно (т. 1, а.с.16).
Згідно листа директора КНП «ЦПМСД» № 685 від 26.12.2022, лікування та оформлення дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в ДНЗ та школу з моменту їх народження та до 2022 року займалася мама ОСОБА_1 . Батько дітей ОСОБА_3 станом здоров'я дітей особисто та по телефону не цікавився (Т. 1, а.с.15).
Відповідно до копії довідки №2.1-11/2022/318-1 від 23.11.2022, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , навчається в Ряпинській загальній гімназії в 2-му класі з 01 вересня 2022 року (т. 1, а.с.17).
Згідно копії довідки муніципального управління Ряпіна № 372-2023/4 від 17.01.2023, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 (Т. 1, а.с.19-20).
Також, як вбачається з копії довідки муніципального управління Ряпіна № 372-2023/5 від 17.01.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 (Т. 1, а.с.21-22).
Згідно копії договору оренди житлового приміщення №1 від 26.05.2022, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 уклали договір оренди чотирикімнатної квартири з меблями за адресою: АДРЕСА_5 (Т. 1, а.с.23-24).
Копією довідки муніципального управління Ряпіна № 372-2023/4 від 17.01.2023, підтверджується, що ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 (Т. 1, а.с.25).
Висновком Ряпінської волосної управи № 8-4/2023/138-2 від 28.02.2023, підтверджується факт, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_7 разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та її сестрою ОСОБА_19 . Квартира, де вони проживають, знаходиться у рядному будинку в якому усього чотири квартири. У квартирі три великі спальні, кухня, та ванна кімната, туалетна кімната. До рядового будинку відноситься також садова земля. Квартира з сучасним ремонтом та усіма зручностями дітям забезпечена. У дітей є окрема кімната та усі необхідні для життя речі. Мати дітей ОСОБА_13 купила для сім'ї автомобіль, щоб мати можливість самостійно рухатися та ходити на роботу. ОСОБА_13 має постійну роботу та регулярний дохід. Усі члени сім'ї мають сімейного лікаря в Естонії. ОСОБА_20 відвідує 2А клас Ряпівської загальноосвітньої гімназії, а ОСОБА_17 - дитячий садок «Вікеркаар» («Веселка»). Сім'я не потребує сторонньої допомоги для підтримки проживання, тому що мати і тітка можуть забезпечити все необхідне (т. 1, а.с.167-168).
В ході розгляду справи судом були дослідженні також наступні докази, які було надано під час розгляду справи.
Зокрема, згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 16.07.2022, виданого Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 15 липня 2022 року уклала шлюб з ОСОБА_21 (т. 1, а.с.92).
Згідно копії заяви ОСОБА_3 , що адресована 27.04.2018 до служби у справах дітей Черняхівської райдержадміністрації, ОСОБА_3 звернувся до служби з метою здійснення контролю та проведення обстеження умов проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та контролю над належним виконанням материнських обов'язків ОСОБА_22 та з'ясувати належне використання коштів (аліментів) на потреби дітей, їх матір'ю (т. 1, а.с.66-67).
З листа начальника служби у справах дітей Черняхівської РДА Житомирської області Максимчук З.В., за № 268 від 18.05.2018, вбачається, що 08.05.2018 спеціалісти служби у справах дітей райдержадміністрації обстежили умови проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживають за адресою: АДРЕСА_3 . На момент обстеження в будинку проводилися ремонтні роботи. Встановлено, що мати та її родина створили належні умови для повноцінного розвитку дітей. Продуктами харчування забезпечені. Дітям створено безпечні умови для проживання. Зазначені обставини також підтверджується копією акту обстеження умов проживання від 08.05.2018 (т.1, а.с.68, 69).
Копією Розпорядження заступника голови Черняхівської РДА Людмили Заворотнюк за №91 від 03.05.2019 було надано батьку ОСОБА_3 право приймати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та встановити порядок побачень на три місяці з травня 2019 року: після 20 числа кожного місяця у суботу та неділю з 09 години до 18 години, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_1 (Т. 1, а.с.74).
Копією талону-повідомлення від 25.07.2019 підтверджується звернення відповідачем ОСОБА_3 до Черняхівського ВП, яке зареєстровано за № 2057 (Т. 1, а.с.70).
Згідно копій квитанцій ПАТ «УКРПОШТА» та копій експрес накладних НОВА ПОШТА, ОСОБА_3 , здійснював переказ коштів та відправку поштових відправлень ОСОБА_1 (Т. 1, а.с.71-73).
З копії довідки ТОВ «Компанія «Сейм-93» від 03.05.2018 виданої ОСОБА_3 , вбачається, що він працює електромонтажником в товаристві за сумісництвом та з січня 2017 року отримує заробітною плату. З жовтня 2017 року здійснюються відрахування аліментів (т. 1, а.с.75).
Копією довідки ТОВ «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» № 21/03-2 від 21.03.2019, підтверджується, що ОСОБА_3 з вересня 2018 року працює машиністом екскаватора, отримує заробітну плату, з якої здійснюється відрахування аліментів та заборгованості по аліментах (т.1, а.с.76).
З копії довідки ТОВ «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» № ЕТБ00000031 від 14.12.2022 та копії довідки за № ЕТБ00000030 від 14.12.2022 вбачається, що ОСОБА_3 з жовтня 2021 року працює машиністом екскаватора, отримує заробітну плату, з якої здійснюється відрахування аліментів (т.1, а.с.77, 78).
Копією звіту про здійснені відрахування та виплати ТОВ «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» підтверджується здійснення відрахувань по аліментах з заробітної плати ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа № 293/21/17 від 14.07.2017 (Т.1, а.с.79).
З копії постанови Черняхівського районного суду Житомирської області №293/454/17 від 15.05.2017 вбачається, що ОСОБА_3 було визнана винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт, стягнуто судовий збір (т.1, а.с.101).
Також, з копії постанови Черняхівського районного суду Житомирської області №293/689/17 від 02.08.2017 вбачається, що ОСОБА_3 було визнана винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт, стягнуто судовий збір (т.1, а.с.102).
Згідно копію висновку психолога ОСОБА_23 від 17.04.2023, мама ОСОБА_13 звернулася до психолога, щоб оцінити адаптацію дітей до естонських умов і сосунки дітей з батьками, в тому числі з батьком який проживає в Україні. ОСОБА_20 навчаєтеся в 2-му класі Ряпінської загальноосвітньої школи і вже адаптувалася в школі. Відносини з батьком відсутні. Каже, що батька не пам'ятає, бо він не спілкується з нею і не вітає з днем народження. ОСОБА_24 хоче продовжити навчання в Естонії до кінця війни. Молодша дитина ОСОБА_8 нічого не говорить та починає плакати, коли мама питає про виїзд з Естонії. За словами мами діти пережили бомбардування, жили перед виїздом з України в притулку. За резульатами розмови з дітьми встановлено, що у дітей немає з батьком стосунків (т.1, а.с.95-97).
Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в своєму висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав № 90 від 25 липня 2024 року, вважає недоцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за відсутності достатньої та переконливої документальної бази, враховуючи інтереси дітей (т.2, а.с.27-28).
Окрім вказаних письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, за клопотанням представника позивача допитані малолітні діти, які надали наступні пояснення.
Малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в судовому засіданні дистанційно в присутності матері пояснила, що вона навчається в 1 класі в школі в Естонії, вчиться добре. На запитання відповіла, що батька востаннє бачила, коли їй виповнилося п'ять років і він з ними вже давно не проживає, по телефону розмовляли в березні місяці коли приїздили до України, посилки їм батько не направляє.
Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні дистанційно в присутності матері пояснила, що вона востаннє бачила свого батька ОСОБА_3 , коли була в Україні. На запитання відповіла, що батько кошти та посилки їм не надсилав. Згідна щоб ОСОБА_3 позбавили батьківських прав відносно неї.
Спірні правовідносини регулюються нормами матеріального права визначені, зокрема, Сімейним кодексом України.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов'язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Так, ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно положень ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З аналізу вказаної статті, суд вважає, що зазначені підстави є вичерпними та позбавлення батьківських прав є правом, а не обов'язком суду.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Інтереси дітей захищаються передусім не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права.
Так, згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч.8 ст.7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Статтею 9 даної Конвенції, передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Згідно принципу статті 6 Декларації, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно з приписами пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» (Заява № 39948/06) зазначив, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8. Суд також наголосив, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зав'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини. Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року у справі № 215/3495/21 у п.53 - «Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини діях батьків». У п.54 зазначеної постанови Верховний суд зазначив: «Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17». Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною. Так, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі справа № 753/2025/19 вказав, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батька до дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно зі ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до положень ч. 6 зазначеної норми Закону суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в своєму висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав № 90 від 25 липня 2024 року, вважає недоцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із тексту зазначеного висновку вбачається, що при спілкуванні в телефонному режимі працівників служби з ОСОБА_3 останній повідомив, що колишня дружина ще до настання воєнного стану в Україні чинила перешкоди у спілкуванні та побаченні з дітьми, що продовжує робити і натепер, зокрема чинить перешкоди у телефонному спілкуванні з дітьми, які проживають в Естонії, тому заперечував щодо позбавлення його батьківських прав. Також, ОСОБА_3 зазначив, що бажає спілкуватися та приймати участь у вихованні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Аналізуючи висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду у їхній сукупності, суд вважає, що даний висновок, є обґрунтованим, оскільки не підтверджено системної поведінки, злісної вини відповідача ОСОБА_3 в ухиленні від виконання ним батьківських обов'язків щодо його малолітніх дочок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Як було встановлено в судовому засіданні малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалий час проживають з матір'ю ОСОБА_1 в Естонії і їх емоційний контакт з батьком ОСОБА_3 у певній мірі було втрачено саме під впливом цих обставин. Однак, вочевидь діти потребують і батьківської турботи та безумовної любові, яка має позитивно впливати на її розвиток. Разом з тим, під час розгляду справи доказів, які б свідчили про неможливість відновлення та підтримання належного емоційного контакту між батьком та дітьми або шкідливість таких контактів для дітей не було здобуто.
Також, позивачка не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення його батька по відношенню до дочок батьківських прав, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків відносно дітей. Відсутні також докази ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків в частині матеріального забезпечення дітей.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, судом не встановлені суттєві порушення прав малолітніх дітей з боку їх батька.
Відтак, судом не встановлено обставин, які б однозначно свідчили про те, що відповідач не бажає спілкуватися з дітьми, брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов'язків з виховання дітей, які залишилися проживати з матір'ю.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Підсумовуючи викладене, виходячи з пріоритету якнайкращих інтересів дітей, з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення батьківських прав, враховуючи відсутність доказів свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дочок, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, який за обставин, що склалися у даному випадку застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4,5, 10, 11, 142, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 164, 170 СК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - виконавчий комітет Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, виконавчий комітет Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Миронівської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 травня 2025 року.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов