Справа № 357/3548/25
Провадження № 2/357/2736/25
20 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментівна утримання дітей -
Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі з 21.04.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Діти проживають разом із позивачем, знаходяться на її повному утриманні.
Відповідач ухиляється від утримання дітей, добровільно не надає матеріальної допомоги. Самостійно позивач не в змозі повноцінно забезпечувати їх із відповідачем спільних дітей.
За таких обставин Позивач звернулася до суду та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
18.04.2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 16).
У судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 20).
У судове засідання відповідач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд даної справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с. 21).
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно з приписами ст.47 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази у справі в їх сукупності, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21.04.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 5, 6).
Діти проживають разом із позивачем, знаходяться на її повному утриманні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є фізично здоровим та працездатним чоловіком, але ухиляється від виконання покладеного на нього обов'язку щодо утримання дітей.
Відповідач позовні вимоги до себе визнав у повному обсязі (а.с. 21).
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, статтею 2 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, яка була підписана Україною 21 лютого 1990 р, та ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 7К9-Х1І «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» передбачено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини.
Положеннями ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
Таким чином, виходячи з справедливих й розумних критеріїв належного розміру аліментів, з метою забезпечення умов для повноцінного розвитку дитини, враховуючи майновий стан сторін та інші передбачені законом обставини, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 18.03.2025 року і до повноліття дітей.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивач звільнена.
Відповідачем позовні вимоги визнано у повному обсязі. Отже, у відповідності до вимог ст. 142 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
На підставі ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 81,141, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.03.2025 року і до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20.05.2025 року.
Суддя В. П. Цукуров