провадження № 3/294/2015/25
справа № 294/264/25
20 травня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Рукас М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №236224 від 01.02.2025 ОСОБА_1 01.02.2025 о 22 год 00 хв, по автодорозі Великі Коровинці-П'ятка керував транспортним засобом ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покрову, тремтіння пальців рук.
З метою встановлення факту перебування у стані алкогольного сп'яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти у встановленому законодавством порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на портативний відео реєстратор.
Правопорушення вчинене повторно протягом року, що підтверджується постановою винесеною Житомирським районним судом від 17.10.2024 за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 18.03.2025 та 20.05.2025, ОСОБА_1 не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення на номер мобільного телефону, про який він повідомив під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та врученням судової повістки.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вище зазначене та положення ч.2 ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення можливе лише у випадку, коли належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, безпосередньо дослідженими судом, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи у його вчиненні.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення повторно протягом року дій, що передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п. 27 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236211 від 01.02.2025 року, який складено у присутності ОСОБА_3 ; зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому, не заявлено;
- відеозаписами, що записані у файли на DVD-R диск, що доданий до матеріалів справи про адміністративне правопорушення; на вказаному відеозаписі судом встановлено факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом, а також факт його відмови від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 17.10.2024 року у справі № 278/4274/24, яка згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень не оскаржувалася у встановленому законом порядку, з якої вбачається, що протягом останнього року ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП;
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП відмова ОСОБА_3 , як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене особою, яку протягом року двічі було піддано адміністративному стягненню за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Обставин що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід призначити у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Суд звертає увагу, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає обов'язкове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, що є у власності правопорушника. Однак в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що транспортний засіб ВАЗ21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , внаслідок чого застосування конфіскації транспортного засобу в межах даної справи є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, на користь держави стягується судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Внаслідок цього з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 35, 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Максим РУКАС