Справа № 291/1192/24
Провадження №2-п/291/3/25
іменем України
19 травня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Митюк О.В.,
за участю секретаря Кащук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2024 року у справі 291/1192/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,-
ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 12 грудня 2024 в справі № 291/1192/24. Заяву обґрунтовує тим, що вона взагалі не знала про існування судового процесу та не була належним чином повідомлена про календарну дату проведення вказаного судового засідання. Вона являється внутрішньо переміщеною особою. А проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Наразі її фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 . Вона зареєстрована у с. Чорнорудка, однак там не проживає, а тому жодної судової кореспонденції не отримувала. Там проживають родичі з якими вона не спілкується, якщо якісь документи і надходили то їй їх не передавали. Виходячи з того, що вона не була повідомлена про судовий розгляд, вона відповідно не могла подати і відзив на позовну заяву та надати пояснення - на час винесення судового рішення.
Також у заяві вказує, що ознайомившись із судовим рішенням вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Оскаржуваним рішенням від 12.12.2024 встановлено, що з договору з позивачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» вона не укладала та не може чітко пригадати, чи укладала договір у 2020 році з ТОВ "Лінеура Україна», так само не пам'ятає, чи отримувала грошові кошти в сумі 10000,00 грн. у позику.
Судовим рішенням не встановлено чи наявні будь-які документи у підтвердження фактичного надання відповідачу чи перерахування грошових коштів на її картковий рахунок у матеріалах справи.
Її як боржника не було повідомлено належним чином про заміну кредиторів у зобов'язанні.
На її думку закінчився трирічний строк позовної давності щодо стягнення даної заборгованості, а тому вона б хотіла встановити всі обставини та скористатися своїм правом на заявлення клопотання про застосування строку позовної давності.
Договір споживчого кредиту був укладений на 30 днів з 07.05.2020 до 06.06.2020. Таким чином, після закінчення строку кредитування 06.06.2020 року у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а тому вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити. Позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість із нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 06.06.2020. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати проценти, передбачені договором.
Крім того, вказує, що стягнутий розмір судових витрат є значно завищеним та не підтверджений належними доказами, а тому вона б хотіла скористатись своїм правом заявити клопотання щодо зменшення розміру судових витрат.
Тому вважає, що є підстави для скасування вказаного заочного рішення.
Ухвалою суду від 11.03.2025 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились. Від ОСОБА_2 надійшла заява в якій вона просить заяву про перегляд заочного рішення розглядати без її участі.
Представник «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд робить наступні висновки.
Судом встановлено, що заочним рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 12.12.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, задоволено
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором про споживчий кредит №743429 від 07.05.2020 року в сумі 38300,36 грн., яка складається з такого: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 22800,00 грн., інфляційне збільшення 5500,36 грн..
У своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що вона не з'явилась в судове засідання, оскільки не була повідомлений про день та час розгляду справи та взагалі не знала про існування судового процесу.
Згідно п. 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Одночасно згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно ч.11 цієї ж статті відповідач місцезнаходження якого невідоме, до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до повідомлення Вчорайшенської сільської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
З повідомлення Ружинського ВДРАЦС у Бердичівському районі Житомирської області вбачається, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Судові документи направлялись ОСОБА_6 судом за місцем її реєстрації, однак, до суду повернувся конверт з відміткою «Адресат відмовився від отримання» (а.с. 67 ). Крім того, ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Судова Влада України (а.с.69).
Таким чином, в розумінні цивільного процесуального законодавства України відповідач, який відмовився отримати документи від суду, є повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, а суд мав право ухвалити заочне рішення. В протилежному випадку, тобто якщо погодитись із відповідачем, що в суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, то існування інституту заочного рішення взагалі позбавляється сенсу. Крім того, суд звертає увагу, що заочне рішення отримано відповідачем особисто за тією ж адресою, на яку направлялась повістка про виклик її в судове засідання, вказане додатково свідчить, що вона фактично знала про розгляд справи відносно неї в Ружинському районному суді, однак відмовилась отримати судову повістку.
За ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що 1) відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, 2) а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна констатувати наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Як встановлено судом з матеріалів справи № 291/1192/24, відповідач була повідомлена про її розгляд згідно чинного законодавства, при цьому відмовилась від отримання поштової кореспонденції, а отже не позбавлена можливості реалізувати свої права. Також суд звертає увагу, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачка особисто отримала копію заочного рішення за адресою за якою вона зареєстрована та на яку булла направлена повістка про виклик в судове засідання і вона мала можливість отримати її, що залежало лише від її бажання.
Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, до заяви про перегляд заочного рішення відповідач на обґрунтування своїх заперечень не долучила жодного додатку, що міг би вплинути на суть справи. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, а сама по собі заява про перегляд заочного рішення, не є доказом, що має істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.
З урахуванням викладених обставин, суд робить висновок, що правові підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, а тому залишає заяву без задоволення.
Керуючись ст. 260, 261, 287, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2024 року у справі 291/1192/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту - залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що заочне рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2024 року у справі у справі № 291/1192/24 може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду впродовж 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк