Справа № 288/537/25
Провадження № 2-а/288/9/25
13 травня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області справу у порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - Відповідач) про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому зазначає, що 28 березня 2025 року інспектором СРПП ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Іткіним Р.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, якою застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3400 гривень.
Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що 28 березня 2025 року о 00 годині 08 хвилин в с. Миролюбівка по вул. Садова ТЗ б/н був не зареєстрований у встановленому законом порядку чим порушив п. 30.1 ПДР України, був в незастебнутому мотошоломі чим порушив п. 2.3 ПДР України та не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП України.
Постанову у справі про накладення адміністративного стягнення вважаю такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, а також не згоден із викладеними в ній обставинами.
Позивач зазначає, що правил дорожнього руху він не порушував.
Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Позивач вказує, що він дійсно керував скутером Yamaha, однак який був обладнаний не двигуном внутрішнього згорання, а електродвигуном потужністю 1200 ВТ, таким чином він не є суб'єктом вчинення вказаних правопорушень, оскільки транспортний засіб електроскутер Yamaha, яким він керував 28.03.2025 року, не є механічним транспортним засобом і не підлягає державній реєстрації, адже має потужність двигуна менше ніж 4 кВт.
Доказів того, що скутер обладнаний саме електродвигуном він не має можливості надати в зв'язку з тим, що на даний скутер відсутній технічний паспорт.
Таким чином, транспортний засіб - електроскутер Yamaha з потужністю електродвигуна 1,2 кВт, не належить до механічних транспортних засобів, а тому особа, яка ним керує, не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 «а» п. 2.3 г, 30.1 Правил дорожнього руху України може нести виключно водій механічного транспортного засобу.
З огляду на викладене, при ухваленні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, працівником поліції не в повній мірі дотримано вимог закону, а саме ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП не повно і не всебічно з'ясовано обставини адміністративної справи,
а тому Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути визнана судом протиправною та скасована.
Оскаржувана постанова не містить інформації про технічні характеристики скутера, а також до постанови не долучено будь-якого доказу про спростування його доводів, тому працівником поліції не доведено вчинення ним зазначених в постанові правопорушень.
Враховуючи викладене Позивач просить, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4369972 винесену 28.03.2025 року, інспектором СРПП ВП №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Іткіним Романом Вікторовичем, про застосування до ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, адміністративного стягнення, у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Відповідно до ухвали суду по справі відкрито провадження у справі за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (виклику) сторін.
В судове засідання Позивач не з'явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений.
Від представника Позивача до суду подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками та судові повістки, які направлялись на адресу Відповідача отримано, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області протягом строку, встановленого судом, відповідно до положень статті 162 КАС України подано відзив в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у ньому та розгляд справи здійснювати без участі представника ГУНП в Житомирській області.
Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4369972 від 28 березня 2025 року інспектора СРПП відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Житомирській області капітана поліції Іткіна Романа Вікторовича, 28 березня 2025 року о 00 годині 08 хвилин в с. Миролюбівка по вулиці Садова, т/з марки «Yamaha» б/н був не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим ОСОБА_1 , порушив п. 30.1 ПДР України, був в не застебнутому мотошоломі, чим порушив п. 2.3 ПДР України та не мав права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень. Однак, з вказаною постановою Позивач не згоден, так як вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення ч. 2 ст. 126 КУпАП України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Згідно з п. 1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Як вбачається з п. 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 2.3 г Правил, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі або мопеді бути в застебнутому мотошоломі й не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Відповідно до п. 30.1 Правил, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до пункту 4 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі- Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Вказане підтверджується також нормами статті 276 КУпАП.
Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Як вбачається з ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначена норма права вказує на те, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною 2 статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. А відтак не потребує додаткового роз'яснення про час та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими Розділом ІV КУпАП.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно частини 2 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до частини 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Як зазначено в пункті 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Суд звертає увагу, що Позивачем до матеріалів справи не долучено та в процесі розгляду справи не надано для ознайомлення посвідчення водія відповідної категорії.
Пунктом 2 частини 1 статті 32 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Отже, вимозі працівника поліції щодо пред'явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, обов'язково має передувати порушення водієм ПДР, скоєння дорожньо - транспортної пригоди або інші підстави, передбачені вищезазначеною статтею Закону.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.03.2019 року № 686/11314/17.
Причиною зупинки ОСОБА_2 , згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», стало порушення ним вимог зазначених вище Правил дорожнього руху України, а також те, що останній рухався на мопеді, у комендантську годину.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та п. 5 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (Порядок №573), комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією. Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту,
порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Разом з тим, до тверджень позивача та його представника щодо того, що ОСОБА_3 , керував мопедом обладнаним електродвигуном, суд ставитись критично, оскільки на відеозаписі, який додається до відзиву, чітко видно наявність у мопеда яким керував позивач глушника з правої сторони, що є беззаперечною ознакою транспортного засобу обладнаного двигуном внутрішнього згорання.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року, встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.
Відповідно до частини другої, третьої статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частина 2 статті 126 КУпАП визначає, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №511 від 10.05.2009, передбачено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказом встановлення вини Позивача у порушенні Правил дорожнього руху являється винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відео-докази, що додані до відзиву.
Вказані відеозаписи здійснені на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень от. 251 КУпАП. є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 31 Закону України "Про національну поліцію" № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні,
з метою:1)попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2)забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про порушення поліцейським вимог Закону № 580-VIII при здійсненні відеозапису, що може бути підставою для виключення такого електронного доказу з числа доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.
Так, переглядом відеозапису із відео-реєстратора службового автомобіля установлено, що на відео зафіксовано порушення водієм мопеда Правил дорожнього руху України (рух без мотошолому та на Т/3 з відсутнім номерним знаком) та його подальшу зупинку на вимогу працівників поліції.
Переглядом відеозапису із нагрудного відео-реєстратора поліцейського зафіксовано, що поліцейський повідомив водію про причину зупинки та суть скоєного ним адміністративного правопорушення. У подальшому, під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , працівник поліції останнього ознайомив зі ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Також на відео зафіксовано, що на місці зупинки та під час розгляду справи стосовно ОСОБА_2 , останній порушення ним вимог Правил дорожнього руху України, не заперечував.
Позивач був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому були роз'яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Позивачу роз'яснено строки сплати штрафу, порядок оскарження постанови та порядок примусового виконання постанови про стягнення штрафу. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Тому, позивач жодним чином не був обмежений у своїх правах та обов'язках, про що проставив власний підпис у оскаржуваній постанові. Будь яких клопотань у ході винесення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 , не заявляв.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Суд дійшов висновку про те, що Відповідач відповідно до ст. 77 КАС України, навів підтверджуючі докази правомірності прийняття оскаржуваної постанови тим самим спростував доводи Позивача вказані в позовній заяві.
Судом не встановлено порушень зі сторони Відповідача при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..
Доводи Позивача наведені ним в позовній заяві, як на підставу для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності інспектор СРПП ВП № 1 ЖРУП № 2 ГУНП в Житомирській області, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, встановив порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, в даному випадку працівник поліції мав достатні фактичні дані,
які свідчили про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, та прийняте Відповідачем рішення про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, відповідає санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП. Таким чином, винесена інспектором СРПП ВП № 1 ЖРУП № 2 ГУНП в Житомирській області, оскаржувана постанова є обґрунтованою, винесеною уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне постанову інспектора СРПП ВП № 1 ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області серії ЕНА № 4369972 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 гривень залишити без змін, а позовну заяву залишити без задоволення.
Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України «Про Національну поліцію»; «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853; статтями 126, 251, 268, 278, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко