Справа № 287/529/25
провадження 3/287/2179/25
15 травня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ID-картка НОМЕР_1 видана 31.10.2024 року органом 1828, жителя АДРЕСА_1 , за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111179 від 26.02.2025 року вбачається, що 26.02.2025 року о 13 год. 15 хв. між с. Хмелівка- с. Сущани, на блок-посту ОСОБА_1 не виконав законні вимоги поліцейських, поліцейську ОСОБА_2 шарпнув за одяг, потягнув за волосся, на зауваження не реагував.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся вчасно та належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Постановою від 07.04.2025 відносно ОСОБА_1 було застосовано привід, виконання якого було доручено відділенню поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, проте привід виконано не було.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась.
У відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, для виклику ОСОБА_1 у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з'явився.
Враховуючи дані обставини, суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, також, враховуючи, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність складу адміністративного правопорушення визнається КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, полягає зокрема у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу.
Відповідно до абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» зазначено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Таким чином, з формулювання суті адміністративного правопорушення, яка наведена у вищезазначеному протоколі не вбачається того факту, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню, або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, так як не зазначено, яка саме вимога працівника поліції була звернена до ОСОБА_1 та ним не була виконана, зокрема, чи була така вимога законною, наполегливою, неодноразово повтореною. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутній опис обставин, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 непокори законної вимоги працівника поліції, а саме, в чому полягала вимога поліцейського, виконання якої ОСОБА_1 категорично відмовлявся б здійснювати.
Матеріали справи не містять будь-яких фактичних даних, які б надавали можливість суду зробити висновок про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому слід зробити висновок про те, що в них відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Наявність в матеріалах справи лише протоколу про адміністративне правопорушення не надає можливість суду зробити висновок про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчинені правопорушення, яке йому інкримінується органами поліції.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суду надано не було.
Згідно норм КУпАП суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, не підтверджується матеріалами справи, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283 КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області.
Суддя: М. Г. Русин