19.05.2025 Справа №607/9812/25 Провадження №2-о/607/350/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту одноосібного здійснення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про встановлення факту одноосібного здійснення батьківських прав.
У поданій заяві ОСОБА_1 , звертаючись до суду, зазначив наступне:
-«приватної юридичної особи корпоративного управління ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ Код ЄДРПОУ: 02886692 - незаконний як суд в розумінні статті 125 Конституції (доказ Конституція України опублікована на офіційному сайті Верховної ради України (що діє без коду ЄДРПОУ), утворений Указом Президента України №452/2017 (доказ Указ Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах на офіційному сайті Верховної ради України (що діє без коду ЄДРПОУ), на даний момент закону про утворення такого суду немає і дана юридична особа приватного права працює в порушення ст. 124 Конституції (доказ Конституція України опублікована на офіційному сайті Верховної ради України (що діє без коду ЄДРПОУ), чим порушує статтю»;
-«всі працівники приватної юридичної особи корпоративного управління ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ Код ЄДРПОУ: 02886692 є в статусі фізичних осіб, жодна фізична особа не має статусу судді не являється суддею в розумінні ст 103, 124, 125, 126 128 Конституції України»;
-«Враховуючи, що директор фізична особа ОСОБА_2 приватної юридичної особи корпоративного управління ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ Код ЄДРПОУ: 02886692 не може організувати суд, який відповідатиме зобов'язанням держави України в статті 6 Конвенції про основоположні права та свободи людини, який відповідатиме зобов'язанням держави України в статтях 124, 125, 126, 128 Конституції України. Задля виконання своїх зобов'язань взятих перед людиною постановляю розглядати дане розпорядження як виконання функції держави і взятих на неї зобов'язань перед людиною».
Відповідно до положень ч.3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Положеннями ч.2 ст. 43 ЦПК України передбачено, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другоїстатті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: «у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьоюстатті 45 КАС України(повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань)».
Європейський Суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява №67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції'від 04 лютого 2003 року, заяви №61164/00 та №18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії'від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Суд вважає, що заяник ОСОБА_1 у направленій ним до суду заяві, не використовує загально прийняті норми (стандарти) звернення та спілкування у суспільстві, в тому числі ділового спілкування, зокрема при зверненні до інших осіб, державних органів та суду, а висловлює неповагу до суду, як державної установи та його працівників в цілому, не визнає його повноваження та функції, як законно створеного органу незалежної судової гілки державної влади в Україні.
Такі дії суд вважає зловживанням правом при зверненні до суду та недотриманні основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Відповідно до положень ч.3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин суд вважає за необхідне повернути заявнику ОСОБА_1 подану ним заяву.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 44 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту одноосібного здійснення батьківських прав - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не була вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. Л. Дзюбич