19.05.2025 Справа №607/6250/25 Провадження №2-а/607/288/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гуменного П.П.,
секретаря с/з Захарчич Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови серії №356 від 14.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
1.Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 356 від 14.03.2025.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що згідно вищевказаної постанови, на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він не з'явився для звірки даних до ТЦК та СП на визначену у повістці дату та час.
Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її незаконною, такою, що складена з грубим порушенням законодавства, оскільки про факт направлення повістки на адресу місця його проживання засобами поштового зв'язку Укрпошта з вимогою прибути 26.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 він дізнався 11.03.2025, під час його візиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування причини виявленого у додатку Резерв+ повідомлення про порушення правил військового обліку. До цього про направлення будь-яких повісток ТЦК та СП йому нічого не було відомо, оскільки жодних повідомлень від поштового оператора Укрпошта йому не надходило.
За наведених обставин, просить вищевказану постанову скасувати, закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України, за відсутністю у діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
2.Рух справи.
2.1. Ухвалою суду від 28.03.2025 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови серії №356 від 14.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2.2. 17.04.2025 на адресу суду надійшов письмовий відзив від ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає та просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
В обґрунтування представник ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, його було повідомлено про те, що він перебуває в розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП через те, що у вказані терміни не прибув по повістці № 1171260, з датою явки 26.11.2024 о 14:00 год., згенерованій в системі АІТС «Оберіг» та надісланої через «Укрпошту». А також, ОСОБА_1 поважної причини неявки в ТЦК та СП, де перебуває на обліку, вчасно не повідомив. Зважаючи на це, звернення щодо нього було передано до відповідного відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
У зв'язку із вищевказаним ОСОБА_1 , здійснив адміністративне правопорушення в особливий період, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
3. Позиція сторін у судовому засіданні.
3.1. Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Подав суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його присутності. Заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
3.2. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, також просив розгляд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача та представника відповідача, які подали заяви про розгляд справи без їх участі.
4. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів»», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.11.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Абзацом 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 28 липня 2010 року № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори», якою визначено виключний перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов'язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП, Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Так, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
5. Установлені судом факти, необхідні для вирішення позовної заяви.
5.1. Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №356 від 14.03.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, 11.03.2025 громадянин ОСОБА_1 , близько 12 год. 00 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 що за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що у додатку Резерв + при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку.
Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, його було повідомлено про те, що він перебуває в розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП через те, що у вказані терміни не прибув по повістці № 1171260, з датою явки 26.11.2024 о 14:00 год., згенерованій в системі АІТС «Оберіг» та надісланої через Укрпошту. А також, ОСОБА_1 поважної причини неявки в ТЦК та СП, де перебуває на обліку, вчасно не повідомив. Зважаючи на це, звернення щодо нього було передано до відповідного відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області.
У зв'язку із вищевказаним ОСОБА_1 , здійснив адміністративне правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог п.5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункт 2 пункту 1, «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами).
5.2. Як вказано у протоколі №333 від 11.03.2025, 11.03.2025 громадянин ОСОБА_1 , 12 год. 00 хв. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 що за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із тим, що у додатку Резерв + при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку.
Окрім того, у письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказано, що про перебування його у розшуку він дізнався у додатку Резерв + після оновлення, повістки він не отримував.
5.3. У копії повістки №1171260 від 13.11.2024, що долучена відповідачем до відзиву, вказано, що ОСОБА_1 мав з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 26.11.2024 для уточнення даних.
5.4. На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів Оберіг.
5.5. Як вбачається із копії витягу із додатку Резерв +, що був долучений позивачем до копії позовної заяви, ОСОБА_1 дані уточнив вчасно та йому надано відстрочку, відповідно до п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 08.05.2025.
6.Висновки суду.
Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Однак, як вказав позивач,йому не було відомо про те, що за місцем проживання засобами поштового зв'язку йому надійшла повістка про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такі пояснення повністю узгоджуються зі поясненнями ОСОБА_1 , наданими під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення №333 від 11.03.2025.
Тому на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися для виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зазначений у повістці дату та час.
Окрім того про відсутність умислу ОСОБА_1 щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних свідчить і те, що він добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов'язаного, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», уточнив військово-облікові дані вчасно, тому, на переконання суду ІНФОРМАЦІЯ_4 мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 та пересвідчитись, у тому числі, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Крім того слід зазначити, що у ОСОБА_1 наявна відстрочка від призову під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведений «поза розумним сумнівом».
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які б об'єктивно підтверджували факт порушення позивачем приписів ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанова №356 від 14.03.2025 підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Однак як вбачається із квитанції, долученої до адміністративного позову, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка є предметом розгляду в даній справі, сплачено 1211,20 грн. судового збору, які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду.
У зв'язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,60 грн., а також решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,ст. 9, 245, 252 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №356 від 14.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий Гуменний П.П.