19.05.2025 Справа №607/6419/25 Провадження №2-а/607/296/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.,
при секретарі с/з Музиці А.Б.,
за участю представника позивача Сампари Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 60/242 від 14 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сампара Н.М. звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить скасувати постанову №60/242 від 14 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Позивач зазначив, що з 27 серпня 2024 року перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов ВЛК та має відстрочку від мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Повістку про виклик у ТЦК на 15 січня 2025 року, яку надіслано засобами поштового зв'язку, позивач не отримував. З цих підстав, позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки правил військового обліку він не порушував, а тому просить оскаржувану постанову скасувати.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Стверджує, що оскаржена постанова є законною та обґрунтованою, матеріалами справи доведено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме, 14 лютого 2025 року ОСОБА_1 виявлений за адресою АДРЕСА_1 , як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ст. 210-1 КУпАП. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що 15 січня 2025 року позивачу, відповідно до п.30 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 25 січня 2025 року для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора (трекінг Укрпошти) поштове відправлення повернулось в ТЦК та СП з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи (дата відмітки 25.01.2025 року). Позивач на визначену та повідомлену належним чином дату і час місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк не надав. 14 лютого 2025 року за даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення, де під особистий підпис позивачу роз'яснено його права та обов'язки, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень позивач не надав. За наслідками розгляду матеріалів щодо ОСОБА_1 24 лютого 2025 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №61/136. З цих підстав, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився із невідомої суду на те причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача - адвокат Сампара Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, що відповідно до ст. 205 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №60/424 від 14 лютого 2025 року, 14 лютого 2025 року громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. 30 хв. був виявлений за адресою АДРЕСА_1 , як такий, що перебуває з 04 лютого 2025 року в базі розшуку Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст. 210-1 КУпАП. Встановлено, що громадянин ОСОБА_1 з 27 серпня 2024 року перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та 15 січня 2025 року громадянину ОСОБА_1 , відповідно до пункту 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка №1988933 засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_3 25 січня 2025 року для уточнення даних. Громадянин ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату, час та місце прибуття не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Таким чином громадянин ОСОБА_1 25 січня 2025 року здійснив порушення в особливий період, чим порушив вимоги абз.7 ч.3 ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
На підставі вказаного протоколу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №61/136 від 24 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.
Згідно довідки №6409/10 військово-лікарської комісії, ОСОБА_1 . Тернопільською міською позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено медичний огляд 23 серпня 2024 року та визнано придатним до військової служби.
Як видно із копії військового документу, ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 27 серпня 2024 року.
Даними поштового оператора «Укрпошта» підтверджується, що поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 , повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_5 з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.
З електронного військово-облікового документа Резерв+ видно, що ОСОБА_1 27 серпня 2024 року уточнив дані, в нього наявна відстрочка на підставі п.1 ч.3 ст.23 до 08.05.2025.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов'язково встановити, який саме нормативно правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Суд не погоджується висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів Оберіг.
Згідно копії електронного військово-облікового документа Резерв+ ОСОБА_1 добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов'язаного, як це передбачено статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 27 серпня 2024 року дані ОСОБА_1 оновлено, а також він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 08 травня 2025 року. Вказаних доводів відповідач не заперечив та не спростував.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27 серпня 2024 року перебуває на військовому обліку у ТОМ ТЦК та СП, як військовозобов'язаний, пройшов ВЛК та має відстрочку від мобілізації.
Тобто, ОСОБА_1 вже був на військовому обліку, як військовозобов'язаний, який має відстрочку, які саме відомості він мав уточнити сторона відповідача не надала.
Суд також звертає увагу на наступне.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що повістка йому не вручалась, від її вручення він не відмовлявся, а отже не був обізнаний про обов'язок прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явка
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України лежить на відповідачу.
Із матеріалів справи вбачається, що повістка, яка була направлена позивачу, повернулася в ТОМ ТЦК та СП.
Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин у зазначеній у повістці у ній місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з'явився
Отже, умисел позивача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 252, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №61/136 від 24 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 гривень, а провадження у справі закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддяВ. Є. Ломакін