Справа №601/1260/25
Провадження № 2-а/601/122/2025
19 травня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Клим Т.П.,
з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернулась із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому просить скасувати постанову №58 від 16.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн., провадження у даній справі закрити.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.03.2025 отримав лист від Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області. Позивачем було встановлено, що відкрито виконавче провадження №77524399 на підставі постанови №58 від 16.01.2025 виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на суму 34000 (тридцять чотири тисячі нуль гривень) 00 коп. З даною постановою не погоджується, та вважає її незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України. Вказує, що не не ухилявся, та не ігнорував жодних повісток. Вважає, що несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Зазначає, що пропустив встановлений законом строк для звернення до суду щодо оскарження постанови Відповідача від 16.01.2025, оскільки довідався про її винесення тільки із поштового відправлення виконавчої служби, а сам текст постанови отримав та прочитав, після отримання відповіді 16.04.2025 від виконавчої служби, відповідно вказаний строк було пропущено з поважних причин, тому просить його поновити. Також, позивач вважає, що відповідачем не було зібрано достатньо доказів, які б підтверджували винуватість позивача у вчиненні ним адміністративного проступку, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Тому, враховуючи наведені обставини, позивач просить скасувати спірну постанову, а адміністративну справу відносно нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП провадженням закрити.
Ухвалою від 25.04.2025 по справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.05.2025 на 10 год. 20 хв. без повідомленням сторін.
05 травня 2025 на адресу суду надійшов письмовий відзив від ІНФОРМАЦІЯ_3 на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає та просить у задоволенні відмовити у повному обсязі. В обґрунтування представник зазначив, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку «УКРПОШТА» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08.12.2024. Лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою у Довідці про причини повернення/досилання з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». На визначену дату і час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь яких підтверджувальних документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначений у повістці не надавав. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своїми діями позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.
Згідно постанови №58 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 16.01.2025, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Як вбачається із спірної постанови, у ній зазначено, що 22.11.2024 ОСОБА_1 (зі змінами) засобами поштового зв'язку про прибуття «УКРПОШТА» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку №1351245 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08.12.2024. Поштове відправлення повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». На визначену дату і час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь яких підтверджувальних документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначений у повістці не надавав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 №921 (зі змінами) та від 30.12.2022 №1487. Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП так, як не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статтей 73-76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Так, відповідно до положень ч.3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію розуміються Закони України: «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 2232-XII, Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Порядок ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Як вбачається з спірної постанови, у ній зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився на 08.12.2024 згідно виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до повістки, надісланої через засоби поштового зв'язку «Укрпошта», як наслідок допустив порушення вимог абзацу 7 пункту 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції чинній на момент ухвалення спірної постанови, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМ України №1487 від 30.12.2022, із змінами та доповненнями, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності; 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
В силу вимог ст.279 КУпАП, розгляд кожної адміністративної справи, розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши докази, а також у їх сукупності, зазначає, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не дотримався вимог ст.ст. 279, 268 КУпАП, розглянувши справу у відсутності позивача. Адже, як уже зазначалось вище, ст.268 КУпАП установлює, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідачем не спростовано твердження позивача належними та допустимими доказами з цього приводу. Відтак, із вказаних підстав суд вважає, що слід скасувати спірну постанову із допущення процедурних порушень відповідачем та направити справу на новий розгляд з метою дотримання під час її розгляду відповідачем вимог ст.ст. 279, 268 КУпАП.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За вказаних обставин, суд вважає, що спірна постанова підлягає скасуванню із надсиланням справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково. При цьому, суд вважає, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача у даній справі є скасування спірної постанови із направленням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
У зв'язку із тим, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню через наявність процедурних порушень, що потребує повторного розгляду справи відповідачем в установленому законом порядку, тому підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (відсутність складу адміністративного правопорушення), є відсутніми. При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час нового розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п.3 ч.2 ст.19 КАС України, не поширюється.
Судові витрати слід розподілити у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.241-246,286,293 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови за №58 від 16 січня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 16 січня 2025 року №58 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 штрафу в розмірі 17 000 грн., а справу надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Головуючий: Т. П. Клим