Справа №601/3640/24
Провадження № 2-а/601/6/2025
19 травня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець адміністративну справу № 601/3640/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
за участю представника позивача адвоката Корфа П.К.,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.12.2024, складену відносно нього. Позивач посилається на те, що 03 грудня 2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. У даній постанові вказано, що 14.10.2024 р. у відповідності до вимог Постанови КМУ №560 від 18.05.2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку про виклик до
ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24.10.2024 року. Поштове відправлення повернулося до
ІНФОРМАЦІЯ_3 25.10.2024 року з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. На визначену дату і час гр. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці, не надав), чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від
07.12.2016 року № 921 (зі змінами) та від 30.12.2022року №1487… своїми діями вчинив адміністративне правопорушення так, як не оновив свої військово-облікові дані… вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вказує на те, що через додаток «Резерв+» у визначений Законом строк уточнив дані, згідно з яких він станом на 15 липня 2024 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов'язаний. Окрім цього, позивач не мав жодного наміру переховуватись чи інших причин для неявки в ТЦК, оскільки має належним чином оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що і зазначено у його військово-обліковому документі з додатку «Резерв+». Також, розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , тому він вважає, що оскільки не був проінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, то було порушено його право на захист. Тому, ОСОБА_1 просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 03.12.2024, яка прийнята ІНФОРМАЦІЯ_5 , складену відносно нього та стягнути із відповідача понесені ним судові витрати.
В судовому засідані представник позивача - адвокат Корф П.К. поданий позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, що вказані у позовній заяві та наданих поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
19 грудня 2024 року на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказує на те, що ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги ст. 22 ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не з'явився на 24.10.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому постановою від 03.12.2024 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. При складанні протоколу позивачу роз'яснено права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України. З підстав вищевикладеного представник відповідача наголошує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Відтак заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 вважаємо безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача просить справу слухати у її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 03.12.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн. У даній постанові вказано, що ОСОБА_1 , 14.10.2024, у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 18 травня 2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24 жовтня 2024 року. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_3 25.10.2024 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. На визначену дату і час громадянин ОСОБА_1 , не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України 30 грудня 2022 року № 1487. Згідно пункту 7 частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: дотримання правил військового обліку. Враховуючи вищенаведене громадянин ОСОБА_1 , своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, так як не оновив свої військово-облікові дані.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 та військово-облікового документу сформованого через систему Резерв плюс, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мав відстрочку на підставі п.1 ч.3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», строком до 31.12.2024. Дата уточнення ним даних є 15.07.2024.
Із довідки про здобуття освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та витягу з наказу № 143-С від 28.06.2024 слідує, що ОСОБА_1 навчався на денній формі навчання в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Т.Шевченка до 31.12.2024.
Із повістки № 683295 слідує, що на ім'я ОСОБА_1 було виписано повістку про наяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24.10.2024 року о 11:00 год. для уточнення даний.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 002 970 684 47; опису вкладення до даного рекомендованого поштового відправлення; довідки про причини повернення та відстеження до даного рекомендованого листа, рекомендований лист із наявною у ній повісткою № 683295 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24.10.2024 року, повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою) та зазначено про невдалу спробу вручення даного листа
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що позивач є її сином, який навчався стаціонарно до 31.12.2024, має відстрочку, військово-облікові дані оновив вчасно. Оскільки вона із сином проживають за однією адресою, то може підтвердити, що жодного виклику її сину про явку до ТЦК не приходило. ЇЇ сину не було відомо про необхідність з'явитись в ТЦК на 24.10.2024. Також, 27.11.2024 він самостійно підписував обхідний лист в ТЦК і йому не було повідомлено про повістку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частина третя ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 28 згаданого вище Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 40 цього Порядку передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Згідно з пп. 2) п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що відповідачем не подано доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення.
Також, відповідачем не надано доказів належного направлення повістки ОСОБА_1 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримання її ОСОБА_1 , а також доказів вжиття органом, на який покладено ведення військового обліку військовозобов'язаних заходів щодо взяття військовозобов'язаного на військовий облік.
Відповідно до ст. 72, 76, 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного суд вважає, що при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративні правопорушення, чи винна дана особа в їх вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Не надання належного доказу стосовно вчинення позивачем порушення правил військового обліку, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач поніс витрати на сплату судового збору у сумі 484 гривні 48 копійок, а тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 7, 9, 210, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Головуючий: Г. С. Білосевич