Справа №601/1052/25
Провадження № 3/601/508/2025
19 травня 2025 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременці справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №057978 від 02 квітня 2025 року, ОСОБА_1 22 березня 2025 року о 17.45 год. у м. Кременці по вул. Козацькій Тернопільської області під час конфлікту із сусідкою ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою, поводив себе неадекватно, образливо чіплявся, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Такі дії ОСОБА_1 працівником поліції при складанні протоколу кваліфіковано за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП не перешкоджає її розгляду.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що між нею та ОСОБА_1 на протязі тривалого часу існують неприязні відносини, оскільки він звинувачує її у тому, що вона відібрала в нього земельну ділянку. Того дня вона почула, що тріщить пліт і разом з чоловіком вибігли на подвір'я. ОСОБА_1 був у нетверезому стані і між ними розпочався конфлікт, під час якого він виражався нецензурною лайкою, поводився неадекватно. На її зауваження не реагував. ОСОБА_1 конфліктує не тільки з нею, але і з багатьма іншими сусідами.
Заслухавши потерпілу, дослідивши докази по справі, приходжу до висновку, що протокол серії ВАБ №057978 від 02 квітня 2025 року було складено за відсутності достатніх фактичних даних, що підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.252,280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих, головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Конфлікт це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к роз'яснено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
В той же час дії ОСОБА_1 при складанні протоколу працівниками поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.
Так, згідно рапорту ст. інспектора-чергового Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Фотюка Т.Л. від 22.03.2025 о 17.44 зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , про те, що сусід ОСОБА_3 неадекватний, в стані алкогольного сп'яніння. Чіпляється до сусідів і до заявниці. Може пошкодити сусідське майно. В ході реагування на дане повідомлення було здійснено виїзд на місце події, де було виявлено заявницю, яка звернулася до працівників поліції про те, що сусід ОСОБА_4 неадекватний, в стані алкогольного сп'яніння, чіпляється до сусідів і до заявниці.
З заяви начальникові Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 22.03.2025 вбачається, що ОСОБА_2 просить прийняти міри до ОСОБА_5 , який систематично погрожує фізичною розправою, образливо чіпляється, нецензурно виражається, погрожує, що в нього відібрала туалет і землю. На її зауваження і сусідів не реагує. Від написання пояснення відмовляється.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.04.2024, такий пояснив, що 22.03.2025 близько 17.45 год. перебував у м. Кременці по вул. Козацькій і в цей час перебувала ОСОБА_2 із якою виник конфлікт, під час якого виражався нецензурною лайкою, оскільки йшов з роботи та був трохи випивший. Конфлікт був короткочасний біля 10 хв, після чого пішов до свого дому.
Проаналізувавши вищенаведене, приходжу до переконання, що у матеріалах справи відсутні дані, які б характеризували об'єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.
Звертаю увагу, що у протоколі серії ВАБ №057978 від 02 квітня 2025 року зазначено, що свідки події відсутні.
Натомість, потерпіла в судовому засіданні вказала, що між нею та ОСОБА_1 тривалий час існують неприязні стосунки.
Висловлювання нецензурних слів під час сварки або конфлікту та інші дії описані у протоколі, утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити громадський порядок, проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з ОСОБА_2 був зумовлений не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження вчинення правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
За наведених обставин, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за обставин, вказаних у протоколі серії ВАБ №057978 від 02 квітня 2025 року не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, вважаю за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст. 173, 247, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя