Єдиний унікальний номер 722/988/25
Номер провадження 2-а/722/42/25
20 травня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Припхан І.І.
секретаря Козак А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Представник позивача ОСОБА_2 звернулась до Сокирянського районного суду Чернівецької області із адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 04.04.2025 року №1063, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.04.2025 року через відділення Укрпошти ОСОБА_1 отримав лист із постановою №1063 від 04.04.2025 року за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 .
Так, у змісті постанови, від 04.04.2025 року встановлено, що громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений законом 60-денний строк з набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, не уточнив свої персональні дані, а саме дані про місце проживання та номер телефону, адресу електронної пошти, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз 2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Вважає, що дана постанова є протиправною та незаконною, оскільки відсутні правові підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, висновки та доводи які викладені в постанові не відповідають дійсності, є не обгрунтованими, безпідставними, та не підтвердженими, належними та узгодженими між собою доказами, а сама постанова не відповідає вимогам законодавства та винесена посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з перевищенням владних повноважень. Так, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також у вкладеному повідомленні до протоколу зазначається, що у присутності свідків позивачу повідомлено про місце та час розгляду справи, на розгляд справи він не з'явився та про причини неявки не повідомив. Однак протокол про адміністративне правопорушення був розглянутий за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також за відсутності свідків, що є прямим порушенням його прав та вимог чинного законодавства. Така практика суперечить принципам змагальності, об'єктивності та всебічності розгляду справи, закріпленим у статті 7 КУпАП. Крім того, відповідно до статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватись правничою допомогою. Ігнорування її участі у розгляді справи та відсутність свідків свідчать про істотне порушення права на захист та роблять винесену постанову незаконною. Як вбачається із військового квитка серії НОМЕР_1 , військовозобов'язаний ОСОБА_1 був призваний на військову службу до Збройних Сил України в період з 18.02.2019 року по 21.02.2022 року, в подальшому після звільнення взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ). Таким чином, підтверджено, що позивач перебуває на військовому обліку і відповідач володіє щодо останнього вичерпними обліковими даними.
28.04.2025 року ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
01.05.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовних вимог та заперечує їх. Так, під час звернення позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено, що вказаний громадянин не уточнив протягом 60 днів з дня набрання Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, що являло собою не повідомлення своїх даних, зокрема засобів зв'язку та адреси проживання (що може не співпадати із зареєстрованим місцем проживання), як зазначено у п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року. А отже, з усіх перелічених способів уточнення військово-облікових даних позивачем не було вжито жодного з них. Вимоги позивача, викладені в його позові, щодо електронної взаємодії, у тому числі надання відповідних відомостей між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями(розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, стосовно інформації, яку ІНФОРМАЦІЯ_6 міг би отримати стосовно ОСОБА_1 не відповідає дійсності, по причині відсутності відповідних державних реєстрів з номерами мобільних телефонів та фактичного місця перебування військовозобов'язаних. За наведених у відзиві обставин просить відмовити у задоволенні позову.
12.05.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано додаткові пояснення згідно яких 03.04.2025 року, ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) з метою оновлення проїзних талонів для учасників бойових дій. Під час зазначеного візиту працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) йому було повідомлено про те, що він начебто перебуває в розшуку, а також вручена повістка N? 3074880 від 03.04.2025 року для проходження медичного огляду. Жодних повісток про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) до цього моменту позивач не отримував, крім того у своєму відзиві відповідач не надав жодних доказів та/або спростувань щодо вручення чи надсилання ОСОБА_1 повісток у встановленому законом порядку. В подальшому 04.04.2025 року позивач, прибувши до медичного закладу для проходження військово-лікарської комісії, не зміг завершити відповідну процедуру у зв'язку з відсутністю повного складу комісії напередодні вихідних, він повторно з'явився до закладу 07.04.2025 року, де продовжив проходження ВЛК та отримав відповідну постанову, що підтверджується витягом з електронної системи «Резерв +» (витяг додається). В той самий день, 7 квітня 2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) для надання постанови про проходження ВЛК та подання документів на отримання відстрочки де йому повідомили про те, що відносно нього винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку він отримає поштовими засобами зв'язку на свою зареєстровану адресу. Однак протокол про адміністративне правопорушення був розглянутий за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також за відсутності свідків, що є прямим порушенням його прав та вимог чинного законодавства. Така практика суперечить принципам змагальності, об'єктивності та всебічності розгляду справи, закріпленим у статті 7 КУпАП. Крім того, відповідно до статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватись правничою допомогою. Ігнорування її участі у розгляді справи та відсутність свідків свідчать про істотне порушення права на захист та роблять винесену постанову незаконною.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, однак на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх присутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про час та місце судових засідань була повідомлена у встановленому законом порядку, однак скористалась правом подання відзиву.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи сторони у судове засідання не з'явилися, що у відповідності до ч.1 ст.205 КАС України не перешкоджає суду розглянути справу по суті.
Відповідно до частини четвертої ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, а також докази по справі, встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З фабули Протоколу про адміністративне правопорушення серії ДРТЦК №1063 від 03.04.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що 03.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений законом 60-денний строк з набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, не уточнив свої персональні дані, а саме дані про місце проживання та номер телефону, адресу електронної пошти, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз 2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
04.04.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №1063 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 24.06.2019 року, органом 7321 в Чернівецькій області.
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 09.01.2020 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 , військовозобов'язаний ОСОБА_1 був призваний на військову службу до Збройних Сил України в період з 18.02.2019 року по 21.02.2022 року, в подальшому після звільнення взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 21.02.2022 року.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.
Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Разом з тим, ОСОБА_1 у встановлені законом строки та способи свої військо-облікові дані не уточнив й відповідно доказів на спростування вказаного суду не надав. Згідно даних військового квитка серії НОМЕР_1 , військовозобов'язаний ОСОБА_1 був призваний на військову службу до Збройних Сил України в період з 18.02.2019 року по 21.02.2022 року, в подальшому після звільнення 21.02.2022 року взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно даних у Військово-обліковому документі, наданих позивачем, сформованому 10.05.2025 року за допомогою мобільного за стосунку Резерв+, позивачем було уточнені військово-облікові дані 27.04.2025 року.
Відтак, позивач будучи військовозобов'язаним, не оновив свої персональні дані військовозобов'язаного до 16 липня 2024 року, як це було визначено вказаними вище нормативними актами жодним з передбачених законом способів.
Крім того, ОСОБА_1 не надав суду жодних належних, допустимих доказів того, що він визнаний непридатним/обмежено придатним до військової служби чи є заброньованим та оформлена відстрочка, в установленому законом порядку, що давало б йому законні підстави не оновлювати свої персональні дані.
Обґрунтовуючи безпідставність висновків про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивач посилався на приписи примітки до ст. 210 КУпАП, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Втім, у спірних правовідносинах примітка до ст. 210 КУпАП не підлягає застосуванню, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Отже, наведені доводи висновків суду щодо наявності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не спростовують.
Також позивач зазначає, що в порушення КУпАП у вкладеному повідомленні до протоколу зазначається, що у присутності свідків позивачу повідомлено про місце та час розгляду справи, на розгляд справи він не з'явився та про причини неявки не повідомив.
Однак протокол про адміністративне правопорушення був розглянутий за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також за відсутності свідків, що є прямим порушенням його прав та вимог чинного законодавства.
Однак, дане спростовується долученими до позовної заяви доказами, а саме протоколом серії ДРТЦК №1063 від 03.04.2025 року згідно якого у протоколі зазначено дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 10 год 00 хв. 04 квітня 2025 року, кабінет №1 у графі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявний підпис ОСОБА_1 , відтак позивачу було відомо про час і дату розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому суд зауважує, що повідомлення вкладене у лист до постанови про притягнення ОСОБА_1 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а супровідним листом.
Окрім того, у графах «роз'яснено зміст ст.63 Конституції України…», «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» наявний підпис ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам КУпАП, винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а отже є законною. В зв'язку з цим в задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 9, 73-79, 90, 121, 139, 241-246, 286 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя: І.І.Припхан