Справа № 646/11399/24
№ провадження 2/646/493/2025
19 травня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Шиховцової А.О.,
при секретарі судового засідання Святолуцькій К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мойсюка Андрія Миколайовича про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,
за участю: представника позивача - адвоката Валько В.Р. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду),
представника відповідача - адвоката Мойсюка А.М.
У жовтні 2024 року до суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , в якому вона просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання ОСОБА_2 , але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох річного віку, в залежності, яка з зазначених обставин настане першою. Крім цього, позивач просила стягнути з відповідача витрати, понесені нею на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та витрати, понесені на переклад документів у сумі 930,00 грн.
Ухвалою судді від 18 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
19 березня 2025 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на період перебування відповідача на військовій службі. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України. Відповідач має бажання безпосередньо бути присутнім у судовому засіданні, надавати пояснення, заявляти клопотання та подавати докази. Натомість у зв'язку з перебуванням на військовій службі відповідач позбавлений права користуватися своїми правами, тому представник відповідача просить провадження у справі зупинити.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, зазначила, що зупинення провадження призведе до невиправданого затягування розгляду справи, просила відмовити у його задоволенні.
Розглянувши клопотання представника відповідача, врахувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави передбачені ст. 251 ЦПК України.
Положеннями частини першої статті 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі, який є вичерпним.
Так, згідно пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України введено воєнний стан із 05.30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України. Бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
З довідки військової частини НОМЕР_1 за №08/692 від 24.04.2025 вбачається, що з 13.01.2023 і на теперішній час ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що у довідці військової частини НОМЕР_1 зазначено лише те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 13.01.2023 по теперішній час.
Водночас, з вказаних довідок не вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки ненадано наказ по особовому складу. Крім цього, не надано доказів, що ОСОБА_1 безпосередньо виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій.
Отже, з огляду на імперативність припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, єдиною умовою для вирішення процесуального питання зупинення провадження у справі на підставі цієї норми є наявність доказів перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і виконання бойових завдань у зоні бойових дій, та є обов'язковим для суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладених в постановах Верховного Суду.
Такий підхід є усталеним у судовій практиці, що підтверджується, зокрема, і висновками Верховного Суду у постановах від 9 листопада 2022 року у справі №753/19628/17 і від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, на які є посилання в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13.06.2024 № 557/1226/23. вважає, що, вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, те, чи мав відповідач можливість висловитися щодо позовних вимог, чи користується правовою допомогою під час судового провадження, чи є належні докази того, що його військова частина переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що представником відповідача не надано доказів перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і виконання бойових завдань у зоні бойових дій, виходячи із принципів справедливості, співмірності та верховенства права, суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 253, 259, 268 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мойсюка Андрія Миколайовича про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 20.05.2025 о 15:00 год.
Суддя А.О. Шиховцова