07.05.25
Справа № 646/989/25
№ провадження 2/646/1749/2025
іменем України
07.05.2025 року Основ'янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна,
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернувся до суду через портал «Електронний суд» з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.09.2024 року Виконавчим комітетом Кирилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області.
За час життя, ОСОБА_3 02.03.2019 року склала заповіт, за яким, все належне їй майно, де б воно не знаходилось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті та на що вона за законом матиме право, у тому числі і належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку, яка розташована на території Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області, зем. частку (пай), діл. № 238 (за м.н.п.), цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5, 9794 га, кадастровий номер 6323781500:04:000:0059, заповіла онуку, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Куп'янськ Харківської області.
14.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Черняєвої А.О. із заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса ХМНО Черняєвої А.О. «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» № 341/02-31 від 14.10.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
На підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначив, що загальновідомим є той факт, що на території України, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та станом на день звернення до суду діє на всій території України. Місто Куп'янськ з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та на даний час потерпає від постійних ракетних атак, що значно ускладнює вчинення будь-яких нотаріальних дій.
З урахуванням викладеного, просив визначити йому додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 04.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Представник позивача через портал «Електронний суд» подала заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, подав через портал «Електронний суд» клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимог визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Куп'янськ Харківської області померла бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10).
Згідно листа заступника сільського голови Кіндрашівської сільської ради І. Нікітченко вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
02.03.2019 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 402, яким все належне їй майно після смерті, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).
Згідно постанови Приватного нотаріуса ХМНО Черняєвої А.О. «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» № 341/02-31 від 14.10.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 15-16).
Надані позивачем докази, які містяться в матеріалах справи підтверджують спорідненість ОСОБА_1 з бабусею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Куп'янськ.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно із ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253, ч. ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене, шестимісячний строк на подачу позивачем заяви про прийняття спадщини почав свій перебіг з 02.05.2022 року та закінчився 02.10.2022 року.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач в позовній заяві зазначає, що не міг звернутись із заявою до нотаріуса через збройну агресію російської федерації проти України та окупацію м. Куп'янська.
Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем наведені поважні причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому, суд вважає, що існують наявні підстави для встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 терміном в три місяці.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кіндрашівської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у 3 (три) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Кіндрашівська сільська військова адміністрація Куп'янського району Харківської області, юридична адреса: 63720, Харківська область, Куп'янський район, с. Кіндрашівка, вул. Вишнева, 1, код ЄДРПОУ 44709445.
Представник відповідача: Костюков Сергій Володимирович, адреса для листування: 63601, Харківська область, Куп'янський район, с. Шевченкове, пров. Пакрковий, буд. 7.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Черняєва Алла Олександрівна, юридична адреса: 61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 24.
Суддя