Справа № 645/3218/25
Провадження № 1-кс/645/624/25
Іменем України
19 травня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Немишлянського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання слідчого Відділу поліції №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12025221190000725 від 18.05.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
19.05.2025 слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів без визначення застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що до ЧЧ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 17.05.2025 близько 22:00 за адресою: м. Харків, вул. Дунайська 54 невстановлена особа відкрито заволоділа майном останньої, а саме: мобільним телефоном Samsung Galaxy А 2556 IMEI-1 НОМЕР_1 IMEI-2 НОМЕР_2 , грошовими коштами номіналом 50 гривень та смарт годинником Xiaomi Redmi Wach 3 active. (ІТС ІПНП 9874 від 17.05.2025).
За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190000725 від 18.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. До вчинення вказаного злочину обґрунтовано може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий в клопотанні зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17.05.2025, близько 23:00 год., в період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_4 йшов вздовж вулиці Марії Заньковецької у м. Харкові, де на трамвайній зупинці, яка розташована на перехресті Салтівського шосе та вулиці Марії Заньковецької, побачив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надалі, ОСОБА_4 підійшов до вищевказаних жінок, з якими у нього виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_7 , вчинене в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, в умовах воєнного стану, та бажаючи діяти саме таким чином, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених у порушенні суспільних відносин у сфері власності, бажаючи їх настання, оцінивши обстановку, що склалася сприятливою для вчинення правопорушення, ОСОБА_4 дочекався доки потерпіла попрощається з ОСОБА_8 , прослідував за ОСОБА_7 вздовж вул. Дунайської у місті Харкові, де поблизу будинку № 54 вказаної вулиці наздогнав потерпілу та наніс рукою останній не менше двох ударів в обличчя, після чого відкрито заволодів мобільним телефоном марки Samsung моделі Galaxy A25 у корпусі синього кольору IMEI1: НОМЕР_1 , смарт-годинником марки Xiaomi моделі Redmi Watch 3 Active з білим ремінцем та грошовими коштами ОСОБА_7 у розмірі 50 гривень. Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення з вищевказаним викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду.
18.05.2025 на підставі ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто, у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлюючи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; не працює офіційно; не має місця реєстрації; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, у тому числі, на свідків, які були залучені під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, оскільки ОСОБА_4 , обізнаний про місця мешкання кожного із свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів на свою користь; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, утриманців не має, а отже, маються достатні підстави вважати, що з метою забезпечення свого існування, підозрюваний, при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під ватрою, у подальшому може вчиняти злочини, у тому числі, інші злочини проти власності.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що він має неофіційну роботу на ринку, проживає однією сім'єю із жінкою без реєстрації шлюбу. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість, та недоведеність стороною обвинувачення існування зазначених в клопотанні ризиків. Просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що ВП №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221190000725 від 18.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, внесені до ЄРДР 18.05.2025 за фактом того, що 18.05.2025 до ЧЧ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 17.05.2025 близько 22:00 за адресою: м. Харків, вул. Дунайська 54 невстановлена особа відкрито заволоділа майном останньої, а саме: мобільним телефоном Samsung Galaxy А 2556 IMEI-1 НОМЕР_1 IMEI-2 НОМЕР_2 , грошовими коштами номіналом 50 гривень та смарт годинником Xiaomi Redmi Wach 3 active.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.05.2025, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 18.05.2025 о 01 год. 47 хв.).
18.05.2025 о 17 год. 25 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_4 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 18.05.2025.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , який міститься в підозрі та не заперечувалось останнім в судовому засіданні.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
Слідчим суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, останній є осудною особою.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого на даний час продовжено.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме:
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.05.2025 в ході якого у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено: 1) мобільний телефон «Sumsung Galaxy A 25», IMEI1: НОМЕР_1 в корпусі синього кольору; 2) смарт-годинник Xiaomi Redmi Watch 3 active з білим ремінцем;
- постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про визнання речовим доказом від 18.05.2025;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 .
Слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя переконаний, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст.186 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальні правопорушення.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , оскільки він не має офіційного місця роботи та офіційного джерела доходу.
Крім того, слідчий суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а саме злочином проти власності, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від семи до десяти років;
- дані щодо особи ОСОБА_4 , який не одружений, на утриманні неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних осіб не має, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела отримання доходів, не має зареєстрованого місця проживання, раніше не судимий. Як вбачається з довідки інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням за ст.ст. 190 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, 20.10.2022 направлено до суду.
Встановлені слідчим суддею дані щодо особи підозрюваного свідчать про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , те, що злочин за ч.4 ст.186 КК України, є злочином проти власності, який вчинений під час дії воєнного стану, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Відділу поліції №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12025221190000725 від 18.05.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 16 липня 2025 року без визначення застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 20.05.2025 о 14.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1