Справа № 462/2506/25
20 травня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №130343 у розмірі 24530,73 грн. та за договором позики №2717249 у розмірі 19851,08 грн.
Із змісту позову вбачається, що кредитний договір №130343 укладено 05.02.2024 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 , а договір позики №2717249 укладено 19.02.2024 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 12.09.2024 року уклав договір факторингу №12092024 з ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та 14.06.2021 року було укладено договір факторингу № 14/06/21 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.05.2025 року позовну заяву залишено без руху та вказано, в який строк, а саме: 5 /п'ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та які порушення вимог ЦПК України позивачу слід усунути.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 12.05.2025 року отримано позивачем та представником позивача у підсистемі «Електронний суд» 12.05.2025 року о 19:24 год., що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Згідно з положеннями ст. 272 ЦПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
13.05.2025 року у системі «Електронний суд» сформовано заяву представника позивача щодо усунення недоліків позову.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позивачем не виконано вказані в ухвалі суду від 12.05.2025 року недоліки.
Так, у поданій заяві стороною позивача вказано, що у позовній заяві об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з одного відповідача, такі є пов'язаними між собою підставою виникнення, вони мають однорідний характер. Об'єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Крім цього, представник позивача вказав, що суд може з власної ініціативи роз'єднати вимоги або виділити в окреме провадження позовні вимоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №130343 у розмірі 24530,73 грн. та за договором позики №2717249 у розмірі 19851,08 грн.
Проте, з такими доводами сторони позивача суд погодитися не може, виходячи з такого:
згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
В ухвалі суду від 12.05.2025 року судом роз'яснено, що позивач у поданій позовній заяві заявляє дві вимоги про стягнення заборгованості, що виникла на підставі двох окремих договорів - кредиту та позики, що регулюються різними нормами, укладених відповідачем із різними кредитодавцями, а позивач укладав два окремі договори факторингу з різними клієнтами. Водночас, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривень, що відповідає розміру судового збору за одну позовну вимогу про стягнення заборгованості за одним із договорів. Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення заборгованості за іншим договором.
Таким чином, стороною позивача сплачено судовий збір за однією позовною вимогою, а у поданій заяві на усунення недоліків представником позивача наводяться аргументи доцільності розгляду в одному провадженні двох позовних вимог за різними договорами кредиту та позики, при цьому не вказано аргументів щодо сплати судового збору у розмірі 3028.00 грн., тобто як за одну позовну вимогу та недоцільності, на думку сторони позивача, доплати судового збору у сумі 3028 грн. 00 коп. за іншою вимогою.
Щодо покликань представника позивача на те, що суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження, або роз'єднати позовні вимоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №130343 у розмірі 24530,73 грн. та за договором позики №2717249 у розмірі 19851,08 грн., суд звертає увагу позивача на наступне:
згідно ч. 1, 2 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Разом з тим, до заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №130343 та за договором позики №2717249 не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 188 ЦПК України, оскільки заборгованість відповідача ОСОБА_1 зумовлена різними підставами виникнення (з різних договорів), доказово не пов'язаними між собою, такі вимоги не є основними та похідними, а є самостійними позовними вимогами за кожним окремо договором. Правильність вирішення позовних вимог за одним договором не залежить від правильності вирішення позовних вимог за іншим договором і навпаки.
Таким чином, предметом спору є права та обов'язки, які не є однорідними, право позивача на пред'явлення вимоги про повернення коштів до відповідача виникло з різних підстав, а саме з різних договорів позики та кредиту, що укладенні з різними фінансовими установами, з різними умовами отримання та повернення коштів, різним строком повернення коштів, а також право вимоги набуто позивачем за різними договорами факторингу, які не були укладенні в один і той же час, а тому і обов'язки відповідача щодо кожного договору є різними та окремими.
Крім цього, згідно ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Роз'єднання позовних вимог це право суду, а не обов'язок, а дотримання правил об'єднання позовних вимог це обов'язок позивача.
Також суд звертає увагу позивача, що суд не вправі самостійно визначати за яким конкретно із двох договорів позивачем сплачено судовий збір, оскільки визначення цієї пріоритетності є виключним правом позивача, що в свою чергу позбавляє суд можливості з власної ініціативи роз'єднати позовні вимоги, виділивши об'єднані вимоги за двома різними договорами, які не є взаємопов'язані в самостійні провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв'язку з тим, що позивачем не усунуто вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку та строки передбачені ст.354, 355 ЦПК України.
Суддя: Бориславський Ю. Л.