Справа № 380/4097/25
20 травня 2025 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді Постигач О.Б.
за участю секретаря Кмошик С.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування адміністративного стягнення
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати накладене на нього адміністративне стягнення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він оскаржує постанову №201 від 21.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності прийнято без врахування об'єктивних обставин, а саме того, що позивач для уточнення облікових даних зареєструвався в електронну чергу cherga.mod. та прибув до ОРТЦК у визначений час 15:30 год 19.02.2025. Факт його прибуття згідно електронної черги зафіксував співробітник ОРТЦК та сказав йому прийти на прийом наступного дня. 20.02.2025 юрист ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивачу, що він перебуває в розшуку тому що 23.01.2025 він не з'явився до ОРТЦК по повістці для уточнення облікових даних, яку мав би отримати рекомендованим листом та вручив позивачу протокол №201 від 20.02.2025 про адміністративне правопорушення. Стосовно того, що він не отримав рекомендованого листа з повісткою пояснює тим, що за вказаним місцем проживання: АДРЕСА_1 позивач деякий час був відсутній. По цій причині не перевіряв поштову скриню, а відтак не знав що було повідомлення Укрпошти про рекомендований лист з повісткою. Також звертає увагу на те, що запис в електронну чергу відбувався 21.01.2025, тобто за декілька днів до дати прибуття 23.01.2025, натомість вказана дата не була узгоджена з датою в електронній черзі. Також йому могли просто зателефонувати по номеру телефону, з якого він записувався в електронну чергу і на який йому 21.01.2025 надсилалось СМС, що було б доцільним, якщо ОРТЦК мав на меті намір його оповістити. Просить винесену постанову скасувати.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 14.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути адміністративну справу за правилами ст. 286 КАС України, про що повідомлено сторони.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічно наведеним у позові, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, відзиву у встановлений судом строк не подав, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не скерував.
Заслухавши пояснення позивача, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 210-2 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн /а.с. 3/.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 20.02.2025 прибув у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, як з'ясувалося, військовозобов'язаний ОСОБА_1 оповіщений належним чином про виклик для уточнення даних на 23.01.2025 о 14:00 год. Повістку надіслано поштовим зв'язком за адресою реєстрації ОСОБА_1 . Проте, останній до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлений законом строк не прибував, про причини неявки не повідомив.
На спростування винесення оскаржуваної постанови, позивач надав витяг із застосунку «Резерв +», який також був пред'явлений для огляду в судовому засіданні, з якого вбачається, що 21.01.2025 позивач зареєструвався на прийом 19.02.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних /а.с. 5/.
Прибувши 19.02.2025 та 20.02.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_4 на нього було складено протокол №201 про адміністративне правопорушення від 20.02.2025 про те, що він не прибув на вказані у повістці дату та час у ІНФОРМАЦІЯ_4 , про причини неявки не повідомив. У даному протоколі позивач зазначив, що він повістки на руки не отримував, ніякого повідомлення ні у електронному чи телефонному вигляді ні від Укрпошти, ні від ТЦК також не отримував /а.с. 4/.
Згідно листа начальника відділення ВПЗ Л-52 встановлено, що поштове повідомлення, яке скеровувалось ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.01.2025 було повернуто відправнику з позначкою на повістці «Адресат відсутній за вказаною адресю». /а.с. 6/.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідач не надав суду копію повістки, яка б доводила, що позивач викликався до відповідача на конкретну дату та час, не надав доказів, що позивач отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання. Відповідач також не надав суду доказів, що факт неявки позивача зафіксовано відповідним актом.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до відповідача у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем у встановлений судом строк не скеровано жодних доказів правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення, а саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Вказаний вище правовий висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 року, справа №463/1352/16-а.
Таким чином, враховуючи заперечення та незгоду позивача з постановою, внаслідок чого він звернувся до суду з адміністративним позовом, а також невиконання відповідачами встановленого обов'язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку за необхідне скасувати оскаржувану постанову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову №201 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.02.2025 про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнуваньІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: м. Львів, вул. Батуринська, 2.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 380/4097/25. Рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.