Справа № 442/3624/25
Провадження № 1-в/442/208/2025
20 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника ДУ ДВК-40 - ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_2 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 13.05.2025 надійшло вказане клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, як такого, що довів своє виправлення.
В судовому засіданні засуджений та його захисник клопотання підтримали, просять його задоволити. Зазначили, що за час відбуття покарання ОСОБА_2 отримав 6 заохочень, і лише 3 стягнення, які погашено. Залучається до робіт з благоустрою, за що отримував подяки. ОСОБА_2 вказав, що за час відбуття покарання усвідомив свою вину, розкаюється у вчиненому. Має намір розпочати нове життя, працевлаштуватись. Крім цього, у нього залишилась живою лише матір, якій хоче допомагати.
Представник адміністрації вказала, що ОСОБА_7 отримав право на умовно-дострокове звільнення лише 19.05.2025, а тому засідання з розгляду зазначеного питання на засіданні комісії ще не відбувалось. Зазначила, що за результатами проведеного оцінювання рівня ризику вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення останній оцінений як такий, що має середній рівень. Крім цього, за висновком щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_2 оцінений як такий, що не довів свого виправлення, а тому просить в задоволенні подання відмовити.
Прокурор заперечує щодо задоволення клопотання, вважає таке передчасним, оскільки у нього відсутнє переконання, що засуджений своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали особової справи засудженого, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. До таких питань відноситься і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким або умовно-дострокове звільнення.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, ОСОБА_2 засуджено 12.03.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05.06.2018 вирок в частині призначеного покарання змінено, пом'якшено призначене покарання до 10 років 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін. Початок строку покарання - 04.07.2017, кінець строку - 04.01.2028.
Отже, ОСОБА_2 засуджено за вчинення ним особливо тяжкого злочину (згідно редакції ч. 3 ст. 153 КК України на момент вчинення злочину та постановлення вироку), за який йому було призначено покарання у виді 10 років 6 місяців позбавлення волі, на даний час фактично відбув більш як три чверті строку покарання (дата настання передбаченого законодавством умовно-дострокового звільнення - 19.05.2025) і невідбутими залишились 2 роки 7 місяців 14 днів.
Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний особливо тяжкий злочин. Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 19.05.2025 начальником ДУ «ДВК-40» ОСОБА_8 , засуджений ОСОБА_2 з 04.07.2017 знаходиться в місцях позбавлення, а з 23.08.2018 - відбуває покарання в ДУ ДВК-40. За час відбування покарання заохочувався 6 разів, тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені, не працевлаштований, залучається до проведення робіт з благоустрою. Стикаючись з проблемою, не здатен знайти шляхи її вирішення. Соціальні зв'язки з родиною відсутні. Не виконує заходи індивідуального плану соціально-виховної роботи. Стверджує, що має бажання брати участь і програмах, але за його поведінкою особи, зрозуміло, що це не відповідає дійсності, або відвідуючи програми, не бере активної участі в діяльності групи. Усвідомлює, що потребує змін, але при цьому нічого не робить. Не має позитивних планів на майбутнє. Оцінений як такий, що не довів свого виправлення. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_2 , перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою не довів свого виправлення та що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
При цьому, суд враховує, що лише 19.05.2025 засуджений отримав право на розгляд комісією питання щодо його умовно-дострокового звільнення.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_2 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_2 , якого засуджено за особливо тяжкий злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 81 КК України, ст. 107 КВК України, ст. 537 ч. 1 п. 2 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошений 20.05.2025.
Головуюча суддя ОСОБА_1