Ухвала від 08.05.2025 по справі 442/3497/25

Справа № 442/3497/25

Провадження № 1-кс/442/605/2025

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

08 травня 2025 року м. Дрогобич Львівської області

Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі Львівської області клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2025 за №12025141110000683, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобича, Львівської області, громадянину України, фактично проживаючого без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , без освіти, не працюючого, не депутата, не адвоката, до якого ухвалами Дрогобицького міськрайонного суду від 25.09.2020 та від 30.06.2021 застосовано примусові заходи виховного характеру за вчинення суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, ч.3 ст.15-ч.1 ст.185 КК України, -

з участю сторін:

прокурора ОСОБА_4 ,

слідчої ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

адвоката підозрюваного ОСОБА_6 ,

законного представника підозрюваного - батька ОСОБА_7 ,

представника відділу-служби у справах дітей ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, з клопотанням погодженим прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2025 №12025141110000683 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06.05.2025 приблизно о 20 годині 45 хвилин, неповнолітній ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 , будучи на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , побачив раніше не знайомого ОСОБА_10 , в якого вирішив відкрито викрасти цінне майно.

З метою реалізації свого протиправного умислу на відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, підійшов спереду до ОСОБА_10 , та після того, як ОСОБА_9 штовхнув потерпілого обома руками в груди, від чого останній втратив рівновагу та вперся в бетонний перестінок біля під'їзду до будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 обшукав одяг потерпілого на предмет наявності в кишенях цінного майна та відкрито викрав з лівої внутрішньої кишені куртки грошові кошти потерпілого в сумі 17800 грн, після чого разом з ОСОБА_9 втік з місця події, розділивши викрадені кошти між собою та розпорядився ними на власний розсуд.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 178000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є докази, зібрані у ході досудового розслідування, а саме: заява ОСОБА_10 від 06.05.2025, показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протокол затримання ОСОБА_5 від 07.05.2025, відповідно до якого в нього вилучено грошові кошти в сумі 5 тис. грн., протокол пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_10 від 07.05.2025, іншими матеріалами кримінального провадження.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове розслідування прийшло до висновків, що: наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; вік і стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяють застосування до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ОСОБА_5 не навчається та не працює, жодних джерел доходу не має; до ОСОБА_5 раніше застосовувалися примусові заходи виховного характеру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.1 ст.185КК України.

Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1, п.3 ч.1 п.5 ч.1 ст.177 КПК України, зважаючи на наступне.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за який законом встановлено покарання у виді реального позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Сім'я підозрюваного, а саме, його мати ОСОБА_13 , рідні брати ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , сестри ОСОБА_18 та ОСОБА_19 виїхали в Німеччину. На Україні залишився лише підозрюваний ОСОБА_20 , по якого, 07.05.2025 приїхала з-за кордону мати, щоб забрати до себе в Німеччину. Тому, вчинивши грабіж 06.05.2025 підозрюваний втік з місця події, будучи впевненим, що наступного дня він виїде за кордон і зможе уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_20 не має в м. Дрогобичі постійного місця проживання. Згідно даних Центру надання адміністративних послуг Дрогобицької міської ради від 07.05.205, місце проживання останнього зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, за вказаною адресою зареєстровано місце проживання ще 12 сторонніх осіб ( ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ). Вказане приміщення є занедбаним та непридатним для проживання, тому Генгер Едвард ночує у знайомих осіб за різними адресами, зокрема, в АДРЕСА_1 , а тому може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, може незаконно, шляхом переконання, залякування, переслідування чи в інший спосіб впливати на потерпілого ОСОБА_10 та ключового свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої йому відоме, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи на волі, може продовжити вчиняти злочини проти власності, оскільки він не навчається, не працює, жодного джерела доходів не має. Він залишився на Україні разом з батьком ОСОБА_7 , раніше судимим за майнові злочини, який жодного дня офіційно не працював та на даний час не працює, соціальних виплат чи інших допомог не отримує, відповідно матеріально ресурси у них відсутні, що вказує на реальну можливість подальшого вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На переконання органу досудового розслідування застосування більш м'яких запобіжних заходів не дозволить запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_33 та прокурор ОСОБА_4 подане клопотання підтримали з мотивів, викладених у ньому.

Прокурор ОСОБА_4 вказала, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування так як може виїхати в республіку Німеччина до свої родичів, а перебуваючи за місцем свого проживання впливати на свідка та потерпілого. Зазначила, що до підозрюваного вже двічі було застосовано примусові заходи виховного характеру за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, він притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 51, ч. 3 ст. 51 КУпАП, у зв'язку з чим перебував на профілактичному обліку в секторі ювенальної превенції Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, однак жодних висновків для себе не зробив та продовжив протиправну поведінку. Підозрюваний спілкується з асоціальними елементами та веде відповідний до цього оточення спосіб життя, не навчається, не працює, не має належного виховання. Його батько ОСОБА_5 зовсім не має на нього впливу так як і на інших своїх дітей, раніше судимий, і не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку свого сина. Мати підозрюваного - ОСОБА_13 проживає в Німеччині і також не може вплинути на свого сина, та може в майбутньому забрати його з собою. За наведених підстав просила клопотання задоволити.

Слідчий ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та доводи прокурора.

Адвокат ОСОБА_6 заперечив стосовно даного клопотання щодо обрання його підзахисному найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Вказав на те, що підозрюваний попав під вплив старшого свого знайомого ОСОБА_9 , який керував діями його підзахисного. ОСОБА_5 вважається таким, що не має судимості, примусові заходи він відбув, має постійне місце проживання, двох батьків, які можуть забезпечити належну процесуальну поведінку свого сина. Одночасно відзначив, що якщо суд прийде до переконання, що до ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то просив визначити йому мінімальний розмір застави, посилаючись на викладені ним обставини.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що погоджується з думкою свого захисника, не заперечив свою причетність до скоєного однак не погоджується з мотивами викладеними у клопотанні, а саме, що у нього виник умисел на вчинення кримінального правопорушення. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_5 - його батько ОСОБА_7 , в судовому засіданні вказав, що має вплив на свого сина, ручається за нього, і що в подальшому останній не буде вчиняти кримінальних правопорушень.

Представника відділу-служби у справах дітей Дрогобицької міської ради ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що сім'я Генгер в Дрогобичі є відомою, так як старші брати підозрюваного теж вчиняли кримінальні правопорушення і були судимими. Умови проживання сім'ї Генгер є неналежними, про що свідчить акт обстеження умов проживання від 08.05.2025 який вона долучила до матеріалів клопотання. В будинку - якщо його можна так назвати - немає ні води, ні газу, ні світла, воду вони беруть з колодязя, в приміщенні палять буржуйкою. Відзначила, що в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 давав пояснення добровільно, тиск на нього не здійснювався.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та вивчивши приєднанні до нього документи, заслухавши думки усіх присутніх учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Відповідно до ч.2 ст.492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеної зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відомості про вказаний факт, який викладений у клопотанні, яке розгладається слідчим суддею, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141110000683 від 07.05.2025 та у кримінальному провадженні визначено попередню правову кваліфікацію за ч.4 ст.186 КК України.

07.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заява ОСОБА_10 від 06.05.2025, показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протокол затримання ОСОБА_5 від 07.05.2025, відповідно до якого в нього вилучено грошові кошти в сумі 5 тис. грн., протокол пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_10 від 07.05.2025.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені відкритого викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція статті якої передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Даний злочин вчинений з корисливих мотивів, в громадському місці, під час воєнного стану, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, з матеріалів, поданих стороною обвинувачення вбачається, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 25.09.2020 до підозрюваного ОСОБА_5 вже було застосовано примусові заходи виховного характеру за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України у виді обмеження дозвілля в ніч час доби строком на 1 рік, однак це жодним чином не змінило його поведінку.

30.06.2021 Дрогобицьким міськрайонним судом до ОСОБА_5 знову застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері та обмеження дозвілля строком на 1 рік за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки ч.3 ст.15-ч.1 ст.185 КК України, однак жодних висновків для себе не зробив.

Після цього, постановою Дрогобицького міськрайоного суду від 28.11.2024 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП за дрібне викрадення чужого майна, та застосовано захід впливу у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері - ОСОБА_13 .

Постановою Дрогобицького міськрайоного суду від 26.03.2025 ОСОБА_5 знову притягнуто до адміністративної відповідальності ч.3 за ст. 51 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.

У зв'язку з наведеним, підозрюваний ОСОБА_5 перебував на профілактичному обліку в секторі ювенальної превенції Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, однак жодних висновків для себе не зробив та продовжив протиправну поведінку.

Окрім того, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, може незаконно, шляхом переконання, залякування, переслідування чи в інший спосіб впливати на потерпілого ОСОБА_10 та ключового свідка ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої йому відоме, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, 2 5 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

При обранні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується характер кримінального правопорушення, схильність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень проти власності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно ч. 1, 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Тобто, вищезазначена норма свідчить про те, що визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченою ч.4 ст.186 КК України є дискреційним повноваженням слідчого судді.

Як видно з матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак, враховуючи досліджені обставини та ризики у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя не вбачає перешкод для визначення застави.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , для гарантування виконання покладених на нього обов'язків, останньому необхідно визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) обвинуваченого, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішеннях суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Враховуючи фактичні обставини даного кримінального провадження, майновий стан підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, відсутність міцних соціальних зв'язків, приймаючи до уваги наявність встановлених в межах даного кримінального провадження ризиків, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 слідчий суддя доходить висновку, що розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн., забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .

У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181-183, 186, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, з можливістю застосування та визначення йому розміру застави.

Строк дії ухвали слідчого судді становить шістдесят діб, до 05.07.2025 включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 02 год.55 хв.07.05.2025.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн..

У випадку внесення вказаного розміру застави, ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду, за першим викликом;

- не відлучатись з місця постійного проживання без дозволу слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, котрі дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали слідчого судді скерувати до Дрогобицького РВП ГУ у Львівській області, для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвалу виготовлено в нарадчій кімнаті.

Повний текст ухвали оголосити 09 травня 2025 року о 11 годині 30 хв.

Слідчий суддя

Дрогобицького міськрайонного суду

Львівської області ОСОБА_35

Попередній документ
127462726
Наступний документ
127462728
Інформація про рішення:
№ рішення: 127462727
№ справи: 442/3497/25
Дата рішення: 08.05.2025
Дата публікації: 22.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (15.05.2025)
Дата надходження: 12.05.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
08.05.2025 00:00 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
15.05.2025 00:00 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВАЛЬ РОМАН ГРИГОРОВИЧ
суддя-доповідач:
КОВАЛЬ РОМАН ГРИГОРОВИЧ