Справа № 461/3734/25
Провадження № 1-кп/461/474/25
20.05.2025 року. м. Львів.
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
при розгляді у підготовчому судовому засіданні угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні № 461/3734/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України -
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження № 461/3734/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України
08.05.2025 р. на підставі положень ст. 468 КПК України укладена письмова угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Прокурор, обвинувачений та захисник в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити вищезазначену угоду з зазначених в ній підстав.
Суд, заслухавши думку учасників, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону приходить до наступного висновку.
Відповідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Пункти 1, 2 частини 7 ст. 474 КПК України передбачають, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону та відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам закону, та/або не відповідають інтересам суспільства.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень:
а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або
б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК України;
В угоді про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим зазначено остаточне узгоджене покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України - з випробуванням, із встановленням іспитового строку.
Приписами статей 50, 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Відповідно до ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:
1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
З обвинувального акту випливає ( ці обставини судом ще не встановлені та будуть перевірятись під час судового провадження), що обвинувачений під час воєнного стану в Україні, неодноразово, розповсюджував інформацію, в якій виправдовував збройну агресію російської федерації проти України. В цій інформації воїни ЗСУ висвітлюються як «українські нацисти», «нацистські свині», дії ЗСУ називаються «терактом укродиверсантів» та «холокостом». При цьому армія агресора в цих публікаціях є героями, які «б'ють фашистів на території історично руської землі».
Зазначена в обвинувальному акті можлива протиправна діяльність обвинуваченого під час воєнного стану - підриває недоторканість державних кордонів, авторитет держави України та її збройних сил, обороноздатність країни, що в свою чергу загрожує самому існуванню України та її громадянам, її національній безпеці, може призвести до непоправних наслідків у виді втрати незалежності України та, відповідно, до загрози втрати свободи, життя та здоров'я всіх її громадян.
Санкція ч. 3 ст. 436-2 КК України передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років із конфіскацією майна, тобто це є тяжким злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Суд вважає, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості не в повній мірі врахував вищеперелічені обставини, характер і тяжкість обвинувачення.
Тому узгоджене прокурором покарання обвинуваченому згідно з умовами угоди не відповідає інтересам суспільства.
За таких обставин суд відмовляє в затвердженні угоди і вважає необхідним судове провадження продовжувати у загальному порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 474 КПК України, суд,-
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 , обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Продовжити проведення підготовчого судового засідання у цьому кримінальному провадженні в загальному порядку.
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1